Рішення від 02.04.2008 по справі 16500-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2008

Справа №2-2/16500-2007

За позовом: Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Західно Кримський елеватор» (97402, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 1)

До відповідача: Аграного фонду (01001, м. Київ, вул..Б.Гринченко,1)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя Толпиго В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : Громовий - представник доручення у справі

Від відповідача : Гобеляк - гол. фах., довір. у справі.

Суть спору:

Позивач - Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» «Західно Кримський елеватор», звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Аграного фонду, у якому просить суд визнати надання послуг по фумігації зерна як обов'язкову умову для зберігання товару, а також умови Протоколу розбіжностей від 03.8.2007р. до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р. №с/01/п/07/7 як типові для договору зберігання зерна, відповідно до чинного законодавства України, а також просить суд спонукати відповідача до укладення Протоколу розбіжностей від 03.8.2007р. до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р. № с/01/п/07/7.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.8.2007р. між сторонами було укладено договір №с/01/п/07/7 складського зберігання зерна, також, 03.8.2007р. позивачем був складений Протокол розбіжностей від 03.8.2007р. до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р. № с/01/п/07/7, про що було відбито у наведеному договорі. Причиною для складення позивачем вищенаведеного Протоколу розбіжностей стало те, що у договорі від 03.8.2007р. № с/01/п/07/7 складського зберігання зерна не прописаний порядок відшкодування збитків Зернового складу при вжитті заходів щодо зберігання товару. Позивач належним чином з додержанням вимог діючого законодавства зберігає 4620,97 тон зерна. 17.8.2007р відповідач склав свій протокол розбіжностей №1 до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р, про що зробив відмітку в оригіналі договору. Вказаним протоколом відповідач виключав які - набудь заходи позивача для збереження зерна. Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний приймати до уваги витрати позивача по забезпеченню збереження майна, відшкодовувати збитки відповідно до проведених заходів, з урахуванням зерна, яке зберігається.

22 січня 2008р. до ГС АРК надійшов відзив на позовну заяву (від 21.01.08р. №41-07/11) у якому відповідач повідомляє суду, що заперечує проти позовних вимог у зв'язку з обставинами, які викладені у відзиві та мають значення для об'єктивного та правильного вирішення спору.

У засідання суду, що відбулося 22.01.2008р., позивач надав Доповнення до позовної заяви, у якому пояснює суду, що на думку позивача відповідачем були порушені строки досудового врегулювання спору відповідно до ст.11 ГПК України, із чого випливає, що відповідачем був прийнятий протокол розбіжностей в редакції Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Західно Кримський елеватор». Також, позивач пояснює, що вважає, що запропонована їм редакція договору з урахуванням Протоколу розбіжностей від 03.8.2007р. є правильною та обов'язковою для обох сторін. У вищенаведеному Доповненні до позову позивач просить суд прийняти Протокол розбіжностей до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р. №с/01/п/07/7 у редакції позивача.

У судовому засіданні оголошувалися перерви на 13.02.2008р. та на 20.3.2008р., після яких засідання суду було продовжено за участю тих же представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач звертаючись до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача просив суд визнати надання послуг по фумігації зерна як обов'язкову умову для зберігання товару, а також умови Протоколу розбіжностей від 03.8.2007р. до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р. №с/01/п/07/7 як типові для договору зберігання зерна, відповідно до чинного законодавства України, а також, спонукати відповідача до укладення Протоколу розбіжностей від 03.8.2007р. до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р. № с/01/п/07/7.

Як вже було наведено вище, у засідання суду, що відбулося 22.01.2008р., позивач надав Доповнення до позовної заяви, у якому просить суд прийняти Протокол розбіжностей до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р. №с/01/п/07/7 у редакції позивача. Оцінюючи вищенаведене Доповнення, суд вважає, що позивачем був змінений предмет позову.

Розглянувши позов про прийняття Протоколу розбіжностей до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р. №с/01/п/07/7 у редакції позивача, суд прийшов до висновку що такий позов не підлягає задоволенню за наступними підставами:

Відповідно до ст.. 957 ЦК України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, передани йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Також, ст.26 ЗУ «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачає, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 633 ЦК України визначає наступне:

1. публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Пункт 2 ст. 638ЦК України встановлює, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до п.п. 2,4 ст. 181 ГК України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти договір складського зберігання зерна (оферта) від 03.8.2007р. №с/01/п/07/7.

03.8.2007р. позивачем був складений протоколу розбіжностей, про що було зроблено застереження у договорі.

17.8.2007р. відповідач склав «Протокол узгодження розбіжностей №1» до договору складського зберігання зерна від 03.8.2007р, про що зробив відмітку в оригіналі договору.

Розглядаючи документ наданий відповідачем «Протокол узгодження розбіжностей №1» суд вважає, що відповідач продублював свою первісну пропозицію щодо укладення договору, тоді як відповідно до п. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

З вищенаведеного випливає, що позивач, згідно чинного законодавства, немає права відмовиться від укладення договору складського зберігання, тому, що цей договір є публічним, а відповідач звертаючись до позивача з пропозицією щодо укладення такого договору та отримуючи Протокол розбіжностей від позивача повинен був відповідно до п. 7 ст.181 ГК України звернутися до суду у встановлений законом строк з розбіжностями що залишились неврегульованими. Однак, відповідач у встановлений законом строк до суду з відповідним позовом не звернувся та не вчинив дії щодо повернення зерна зі зберігання, не повідомив у належній формі про відмову від укладення договору, пропозиції позивача щодо укладення договору вважаються прийнятими.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що договір вважається укладеним в редакції позивача, у зв'язку із чим підстав для задоволення позову нема.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У засіданні суду, що відбулося 20.3.2008р., була оголошена перерва на 02.4.2008р. для підготовки рішення.

Рішення оголошено 02.4.2008р.

Керуючись ст.ст. 49,77,82,84,85, ГПК України

ВИРІШИВ :

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.

Попередній документ
1506678
Наступний документ
1506680
Інформація про рішення:
№ рішення: 1506679
№ справи: 16500-2007
Дата рішення: 02.04.2008
Дата публікації: 09.04.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань