01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.12.2007 № 13/203
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Букій В.О. - юрист, Ступак О.М. - представник за довіреністю
від відповідача - Буряк О.І. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2007
у справі № 13/203
за позовом ВАТ "Ніжинський жирокомбінат"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 735000 грн. та визнання правочину недійсним
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2007року у справі № 13/203 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню попередня оплата в сумі 735 000грн., 7 435, 00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати, провадження у справі в частині стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 735 000грн, 7 435грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу припинити, в решті позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що спір про стягнення заборгованості в сумі 735 000 грн. між тими ж сторонами та з тих же підстав вже розглядався господарським судом Чернігівської області в межах справи № 13/111 за позовом ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» до ТОВ «Інтрансавтострой» про стягнення заборгованості в сумі 791 258, 23 грн. за договором купівлі -продажу № 16.
До винесення рішення місцевим судом позивач змінив предмет позову в частині стягнення заборгованості в сумі 735 000 грн. на стягнення попередньої оплати в сумі 735000 грн. по договору № 16 від 05.05.2005р.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
05.05.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 16 купівлі-продажу згідно умов якого відповідач (продавець за договором) зобов»язався виростити, доставити і продати позивачу (покупець за договором) насіння ріпаку харчового в кількості, відповідної якості і по ціні згідно даного договору. Покупець зобов»язався прийняти товар та оплатити його вартість в термін і на умовах передбачених даним договором.
Відповідно до п.2.1. вищезазначеного договору продавець зобов»язався доставити товар покупцю в кількості 500т.
Згідно п.3.1. договору ціна товару становить 1000 грн. за одну тону в тому числі ПДВ. Оплата за 400 т товару в сумі 400 000 грн. проводиться до 30.05.2005р. за решту товару розрахунки проводяться по факту поставки по ринковим цінам.
Продавець зобов»язався поставити товар до 30.08.2005р. на склад покупця відповідно до п.4.1. договору.
24.05.2005р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 16, якою сторони дійшли згоди щодо змін п.2.1 договору кількості товару на 735 тон, п.3.1 договору оплата за 735 тон товару в сумі 735 000 грн. проводиться до 07.06.2005р.
Позивачем платіжними дорученнями № 1093 від 06.05.05р., № 1214 від 20.05.05р., № 1237 від 24.05.05р., № 1238 від 24.05.05р., № 1268 від 27.05.05р., № 1323 від 02.06.05р., № 1369 від 07.06.05р. було проведено попередню оплату за товар на загальну суму 735 000 грн.
22.09.2005р. між сторонами підписано акт приймання-передачі товару - насіння ріпаку в кількості 735 тон на суму 735 000 грн., в тому числі ПДВ по договору № 16.
Однак, позивач заперечує факт виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 16 щодо поставки ріпаку в кількості 735т, в зв»язку з чим просить визнати недійсним акт приймання-передачі від 22.09.2005р.
Відповідач проти позову заперечує, оскільки спір щодо стягнення заборгованості в сумі 735 000 грн. розглядався Господарським судом Чернігівської області в межах справи № 13/111 за позовом ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» до ТОВ «Інтрансавтострой» про стягнення заборгованості в сумі 791 258, 23 грн. В підтвердження своїх заперечень відповідач надав копію позовної заяви по справі № 13/111.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги по справі № 13/111 ґрунтуються на тих же самих підставах, що і позовні вимоги по справі № 13/203, а саме невиконанням ТОВ «Інтрансавтострой» своїх зобов»язань перед ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» щодо поставки насіння ріпаку в кількості 735 тон на суму 735 000 грн. по договору купівлі - продажу № 16.
Відповідно до ч.1 п.2 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області № 13/111 від 11.05.07р. (яка залучена до матеріалів справи) провадження у справі припинено в зв»язку з поданням позивачем заяви про відмову від позовних вимог. Крім того, у вказаній ухвалі зазначено, що відповідач заперечував проти позову та надав акт приймання-передачі рапсу від 22.09.2005р. по договору № 16, однак позивач не висував вимог щодо недійсності вказаного акту.
Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Щодо вимоги позивача про визнання правочину недійсним, а саме акту приймання-передачі рапсу від 22.09.2005р. колегія приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов»язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, а також право обумовити припинення прав та обов»язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні ( ст. 212 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи акт приймання-передачі товару від 22.09.2005р. було підписано сторонами на виконання правочину, яким є договір купівлі-продажу № 16, і зазначений акт не є правочином, оскільки таким є договір № 16, а тому у даному випадку позов про визнання акту приймання-передачі не може бути предметом розгляду у господарському суді.
Оцінивши обставини справи, справи колегія приходить до висновку, що оскільки акт приймання-передачі товару не є правочином, то відповідно до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області не відповідає обставинам справи, а отже підлягає скасуванню у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження по справі підлягає припиненню.
Керуючись п.2 ст.80, 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу ТОВ «Інтрансавтострой» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2007р. задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2007р. у справі 13/203 скасувати.
Провадження у справі № 13/203 припинити.
Матеріали справи № 13/203 повернути Господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді