01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"19" лютого 2008 р. Справа № 10/658-07
Господарський суд Київської області у складі судді Тищенко О.В., розглянувши справу
за позовом
Державного комітету України з державного матеріального резерву
до
Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес», м. Васильків Київської обл.
про
повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та сплату штрафних санкцій в сумі 1 557195,70 грн.
за участю представників:
позивача:
Вакуленко О.М., представник за довіреністю №2/836 від 13.02.2007
відповідача:
не з'явився
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного комітету України з державного матеріального резерву до Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес»про повернення до мобілізаційного резерву матеріальних цінностей та сплату штрафних санкцій в сумі 1557195,70грн.
В обґрунтування позовних вимог Державний комітет України з державного матеріального резерву посилається на наступне:
- відповідно до номенклатури матеріальних цінностей Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості і побутових товарів від 23.12.1987, довідки про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.10.2003 р., звіту про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.01.2004 р. на відповідальному зберіганні Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес" (стара назва -ВАТ «Васильківський завод холодильників») знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні Державного комітету України з державного матеріального резерву;
- згідно Закону України «Про державний матеріальний резерв" та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву" основним завданням Державного комітету України з державного матеріального резерву є управління державним резервом. Для виконання вказаного завдання, останній наділений повноваженнями щодо контролю за виконанням підприємствами відповідальними зберігачами зобов'язань щодо зберігання, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю даних цінностей затвердженій номенклатурі;
- відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України;
- наказом Генерального директора ВАТ «Васильківський завод холодильників" від 04.10.2004р. № 45 відповідач самовільно вилучив із мобілізаційного резерву матеріали для виробничих потреб;
- в результаті контрольної перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні на ВАТ «Васильківський завод холодильників", Центральним КРВ КРУ Держкомрезерву України виявлено факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей (самовільне відчуження), про що складено відповідний акт від 12.11.2004 р.;
- відповідно до п. 21 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 р. №1129) позивачем визначена вартість матеріальних цінностей, стосовно яких було встановлено факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей, що склала 908138,16 грн.;
- посилаючись на норми законодавства України позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності, стосовно яких було встановлено факт незабезпечення збереження;
- на підставі пунктів 10, 12, 16 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" за незабезпечення відповідачем збереження матеріальних цінностей позивачем нараховано штраф у розмірі 908138,16грн. та пеню у розмірі 467429,91 грн., а за несвоєчасне подання встановленої звітності нараховано штраф в розмірі 181627,63грн.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованими, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що між сторонами відсутні відносини відповідального зберігання, оскільки не укладено договору відповідального зберігання по формі встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 р. №532 та не складено акту приймання матеріальних цінностей на зберігання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2007р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.11.2007р.
З метою витребування необхідних документів, розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 21.12.2007 р. продовжено строк вирішення спору у справі №10/658-07 на один місяць, до 22.01.2008р.
За клопотанням представників сторін судом продовжено строк розгляду справи №10/658-07 понад встановлений термін.
Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2008 р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання 19.02.2008 р. не з'явився, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
У направленому 19.02.2008 р. поштою на адресу господарського суду Київської області письмовому клопотанні, яке надійшло до суду 22.02.2008 р. просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з тим, що представник відповідача Шабанова І.В. потрапила до лікарні. Проте, доказів хвороби представника відповідача Шабанової І.В. до клопотання долучено не було.
Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути їх керівники, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, а тому у відповідача не існувало перешкод для направлення з метою участі у розгляді справи іншого повноважного представника та реалізації у зв'язку з цим конституційного і процесуального права на участь у судовому засіданні, передбаченого статтею 129 Конституції України та статтею 22 ГПК України.
Враховуючи наведене, а також приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України, згідно з якою сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи у визначений ст. 69 ГПК України строк, суд, не будучи своєчасно повідомленим про причини неявки представника відповідача, визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд -
Згідно з п. 1.1 статуту Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» від 19.05.2006 р. на підставі протоколу загальних зборів акціонерів від 19.05.2006 р. №9 та рішення наглядової ради, оформленого протоколом від 06.10.2006 р. №7, найменування Відкритого акціонерного товариства «Васильківський завод холодильників", яке засновано відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 28.06.1995р. №7/12-ВП шляхом перетворення державного підприємства «Васильківський завод холодильників" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26.11.1994 р. №699/94, було змінено на Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес».
Відповідно до п. 3.3 вказаного статуту ВАТ «Промислово-будівельна група «Антарес» є правонаступником державного підприємства «Васильківський завод холодильників».
Крім того, згідно довідки Державного реєстратора виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 01.08.2007р. №206 державну реєстрацію змін до установчих документів Відкритого акціонерного товариства «Васильківський завод холодильників" було проведено 27.10.2006 р. у зв'язку із зміною повного найменування юридичної особи з Відкритого акціонерного товариства «Васильківський завод холодильників" на Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес", який є правонаступником його прав та обов'язків.
Отже, виходячи із вищевказаного, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес" є правонаступником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Васильківський завод холодильників".
Відповідно до номенклатури матеріальних цінностей Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості і побутових товарів від 23.12.1987 р., довідки про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.10.2003 р., звіту про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.01.2004 р. на відповідальному зберіганні Відкритого акціонерного товариства «Васильківський завод холодильників" (а внаслідок зміни фірмово найменування -Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес») знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву.
Наказом генерального директору ВАТ «Васильківський завод холодильників" № 45 від 04.10.2004 р., у зв'язку із терміновістю забезпечення металопрокатом робіт, пов'язаних з виконанням контракту по поставці холодильних агрегатів, будівництвом котельні, реконструкцією гуртожитку, підготовкою виробництва нових виробів вилучено із мобілізаційного резерву матеріали для виробничих потреб на суму 140006,22грн.
На підставі службового завдання Державного комітету України з державного матеріального резерву (припис від 09.11.2004р. №671/П) Центральним КРВ КРУ Держкомрезерву України проведена контрольна перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні на ВАТ «Васильківський завод холодильників».
За результатами перевірки складено акт від 12.11.2004 р., яким встановлено незабезпечення ВАТ «Васильківський завод холодильників» збереження матеріальних цінностей (самовільне відчуження), облік яких не відповідає порядку, встановленому чинним законодавством, а саме:
№
Назва ТМЦ
Одиниця
виміру
Кількість
1.
Сталь товстолистова
тонн
23,190
2.
Сталь крупносортна
тонн
2,574
3.
Сталь дрібносортна
тонн
7,580
4.
Катанка
тонн
110,900
5.
Сталь сортова інструментальна
тонн
4,340
6.
Сталь тонколистова 1,9-3,9 мм
тонн
69,810
7.
Сталь тонколистова 1,0-1,8 мм
тонн
3,140
8.
Сталь листова конструкційна х/к декапірована
тонн
66.474
9.
Стрічка сталева холоднокатана
тонн
2,600
10.
Сплави та суміші
тонн
7,037
11.
Інструмент вимірювальний спеціальний
шт
107,000
12.
Штампи і пресформи
шт
41.000
13.
Пристрої спеціальні
шт
12,000
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв" від 24.01.1997 р. № 51/97-ВР (надалі -Закон) державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
Відповідно до п. 4 та п. 5 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1129 від 08.10.1997 р.) на підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, розміщення матеріальних цінностей забезпечується Держкомрезервом, виходячи з критеріїв економічної доцільності, наявності у цих зберігачів необхідних для зберігання продукції умов, доцільності територіального розташування зберігачів тощо. Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України номенклатури і норм їх накопичення у державному резерві та мобілізаційних завдань у порядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів матеріальних цінностей державного резерву та повернення тимчасово позичених матеріальних цінностей.
Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється: у зв'язку з їх освіженням (поновленням) і заміною; у порядку тимчасового позичання; у порядку розбронювання; для надання гуманітарної допомоги; для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; у разі настання особливого періоду. Матеріальні цінності з державного резерву реалізуються на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 12 Закону).
Указом Президента України «Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства»від 14.11.1995 р. №1039/95 («дск») передбачено, що підприємства у разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкування виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Закладення матеріальних цінностей державного матеріального резерву та передача їх на відповідальне зберігання відповідачеві підтверджена дослідженими в судовому засіданні:
- номенклатурою матеріальних цінностей Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості і побутових товарів від 23.12.1987 р. та супровідним листом до вказаної номенклатури від 19.02.1988 р. №629с;
- довідкою ВАТ «Васильківський завод холодильників" від 31.01.2004 р. №2358/дск/10 про рух матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 2003 рік по даному підприємству;
- річним звітом за 2003 рік ВАТ «Васильківський завод холодильників" від 15.01.2004 р. №М-1ДСК про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.01.2004 р. на відповідальному зберіганні ВАТ «Васильківський завод холодильників»;
- пояснювальною запискою до річного звіту за 2003 рік ВАТ «Васильківський завод холодильників" від 15.01.2004 р. №М-1ДСК;
- довідкою від 15.01.2004 р. №М-2ДСК про виконання постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за період з 01.01.1992 р. -01.01.2004 р.;
- довідкою від 15.01.2004 р. №М-2ДСК про відпущені матеріальні цінності моблізаціного резерву в порядку запозичення та освіжування з розривом у часі станом на 01.01.2004 р.;
- відомістю про пункти зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та їх складські площі ВАТ «Васильківський завод холодильників" від 15.01.2004 р. №М-2ДСК;
- довідкою про наявність матеріальних цінностей мобрезерву станом на 01.10.2003р. ВАТ «Васильківський завод холодильників" від 03.10.2003 р. №3-ДСК.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності між сторонами відносин відповідального зберігання у зв'язку із неукладеністю договору відповідального зберігання за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 р. №532 з огляду на наступне.
Статтею 424 ЦК УРСР передбачено, що правила про договір схову, визначені у статті 413, частині першій статті 415, статтях 416, 418 - 422 цього Кодексу, відповідно застосовуються також до випадків, коли схов здійснюється на підставі інших договорів або в силу вказівок закону, якщо інше не встановлено законом або спеціальними правилами про ці договори.
В силу ст. 4 ЦК УРСР підставами виникнення цивільних прав та обов'язків визнавались, зокрема, угоди передбачені законом, а також угоди, хоч і не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать; адміністративні акти, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - акти планування.
Виходячи з норм Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969 р. та чинного на момент закладення матеріальних цінностей до державного матеріального резерву, що підлягали зберіганню на Васильківському заводі холодильників, номенклатура накопичення матеріальних цінностей, затверджена колишнім Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості і побутових товарів, якою доведено мобілізаційне завдання, розміри та строки накопичення, була адміністративним актом, обов'язковим для виконання Васильківським заводом холодильників та підставою для виникнення зобов'язання відповідача по забезпеченню зберігання вказаних цінностей на умовах, що визначались нормами глави 36 ЦК УРСР.
Відповідно до абзацу одинадцятого статті 2 Закону України «Про державний матеріальний резерв» самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву -це використання або реалізація відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають у нього на відповідальному зберіганні, без відповідного рішення на це центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.
Судом встановлено, що на підставі наказу генерального директора ВАТ «Васильківський завод холодильників" Гордієнка С.А. від 04.10.2004 р. №45 було самовільно використано матеріальні цінності державного резерву, що перебували на відповідальному зберіганні відповідача за номенклатурою та кількістю, наведеній вище.
Прибутковим ордером від 04.10.2004 р. №665 матеріальні цінності державного резерву, що перебували у відповідача на відповідальному зберіганні, оприбутковані у власність ВАТ «Васильківський завод холодильників».
Відповідачем визнано факт самовільного відчуження матеріальних цінностей державного резерву, що перебували у нього на відповідальному зберіганні. Це підтверджується пояснювальною запискою генерального директора ВАТ «Васильківський завод холодильників" Гордієнка С.А.
Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 № 57/96 «Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" доручено Держкомрезерву України та його територіальним органам здійснювати перевірку стану зберігання матеріальних ресурсів державного резерву в юридичних осіб, на зберіганні яких вони знаходяться (далі - відповідальні зберігачі). За результатами перевірок складаються акти, з якими обов'язково ознайомлюються керівник і головний бухгалтер відповідального зберігача, підписи яких скріплюються печаткою.
Відповідно до п. 2 Постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 № 57/96 «Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" за виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних ресурсів до відповідальних зберігачів застосовуються фінансові санкції в судовому порядку.
Пунктом 21 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.10.1997р. № 1129, ціни на матеріальні цінності, які закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держкомрезервом України, виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції.
Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.
Листом Міністерства економіки України від 28.10.2001р. № 53-19/108 визначено, що ціни на матеріальні цінності визначаються Держкомрезервом України, виходячи з оптових цін, які діють на час відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції.
Згідно з п. 4 ЦК України (2003 р.) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо повернення матеріальних цінностей, щодо яких був виявлений факт самовільного відчуження, підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.
Оскільки вартість матеріальних цінностей, стосовно яких зафіксований факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей, становить 908 138,16 грн., стягненню на підставі п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" підлягає 908138,16 грн. штрафу.
Згідно п. 16 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" розмір пені, передбачений п. 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з обґрунтованим розрахунок суду пеня розраховується за період з 12.11.2004р. (момент виявлення незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву) по 08.10.2007р. (останній день до дати звернення до суду з позовом) становить 467429,91 грн. (сума боргу х кількість днів х подвійну ставку НБУ) / кількість днів в році / 100%).
Відповідно до п. 12 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи і організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 20 відсотків від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення.
Враховуючи те, що вартість матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, стосовно яких встановлено факт несвоєчасного подання звітності, та порушення вимог законодавства щодо їх обліку, становить 908138,16 грн., а тому 20 % штрафу за невідповідність обліку матеріальних цінностей мобілізаційного резерву чинному законодавству складає 181627,63 грн.
Суд звертає увагу на те, що згідно п. 6 ст. 268 Цивільного кодексу України на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України «Про державний матеріальний резерв" позовна давність не поширюється.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву" від 08.06.2006 № 810 таким центральним органом виконавчої влади є позивач.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про повернення матеріальних цінностей та стягнення з відповідача 908 138,16 грн. штрафу, 181627,63 грн. штрафу, 467 429,91 грн. пені правомірними, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Пунктом 40 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» передбачено, що Державний комітет України з державного матеріального резерву, установи та організації системи державного резерву звільненені від сплати державного мита за позовами щодо виконання зобов'язань, що випливають із Закону України «Про державний матеріальний резерв».
Керуючись ст.ст. 49, 82 -85 ГПК України господарський суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72, код ЄДРПОУ 14314274; п/р 26001708154846 у Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 322904) негайно повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності, а саме:
№
Назва ТМЦ
Одиниця
виміру
Кількість
1.
Сталь товстолистова
тонн
23,190
2.
Сталь крупносортна
тонн
2,574
3.
Сталь дрібносортна
тонн
7,580
4.
Катанка
тонн
110,900
5.
Сталь сортова інструментальна
тонн
4,340
6.
Сталь тонколистова 1,9-3,9 мм
тонн
69,810
7.
Сталь тонколистова 1,0-1,8 мм
тонн
3,140
8.
Сталь листова конструкційна х/к декапірована
тонн
66.474
9.
Стрічка сталева холоднокатана
тонн
2,600
10.
Сплави та суміші
тонн
7,037
11.
Інструмент вимірювальний спеціальний
шт
107,000
12.
Штампи і пресформи
шт
41,000
13.
Пристрої спеціальні
шт
12,000
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72, код ЄДРПОУ 14314274; п/р 26001708154846 у Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 322904) в доход Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву (одержувач коштів: ГУ ДКУ код ЄДРПОУ 26077968; рахунок 31117106700011; банк одержувача: ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код КЕКД 21081100) 908138,16 (дев'ясот вісім тисяч сто тридцять вісім) грн. штрафу, 181627,63 грн. (сто вісімдесят одну тисячу шістсот двадцять сім гривень шістдесят три копійки) штрафу, 467 429,91 грн. (чотириста шістдесят сім тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень дев'яносто одну копійку) пені.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72, код ЄДРПОУ 14314274; п/р 26001708154846 у Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 322904) в доход Державного бюджету України 15571,96 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят одну гривню дев'яносто шість копійок) державного мита.
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Рішення підписане «05» березня 2008 р.
Суддя Тищенко О.В.