01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.11.2007 № 05-5-42/13099
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Вербицької О.В.
при секретарі: Вінницькій О.В.
За участю представників:
від прокурор - не з'явились
від позивача - ШульгаІ.В.
від відповідача - Сіренко Я.В., Максимов М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційнє подання Київського транспортного прокурора
на ухвалу Господарського суду м іста Києва від 24.09.2007
у справі № 05-5-42/13099 (Паламар П.І.)
за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України»
до Закритого акціонерного товариства “Інститут розвитку менеджменту»
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 1673,47 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2007 повернуто позовну заяву позивачу без розгляду.
Не погодившись з такою ухвалою Київський транспортний прокурор подав апеляційне подання до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. Також в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.
Апеляційний господарський суд, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.
Як вбачається із змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2007 підставою та обґрунтування повернення позовної заяви без розгляду є те, що даний спір правовідносини якого не пов'язані із захистом інтересів держави, а вимоги стосуються виконання зобов'язань на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України».
Також суд першої інстанції вважає, що заявлені вимоги не пов'язані із захистом інтересів держави, оскільки згідно до ст. 2 ГПК України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Апеляційний господарський суд з таким твердження суду першої інстанції погодиться не може за таких обставин, що відповідно до статуту Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» засновником та акціонер-держава в особі Кабінету Міністрів України. Для здійснення на транспортування та безперебійне постачання природного газу, який є стратегічною природною сировиною і має для України загальнодержавне значення НАК “Нафтогаз України» створює відокремлені структурні підрозділи та дочірні компанії. Дочірня компанія “Укртрансгаз» та філія магістральних газопроводів “Київтрансгаз» є такими складовими державної нафтогазової галузі економіки України. Діяльність Дочірньої компанії “Укртрансгаз» у взаємодії з іншими підприємствами галузі покликана забезпечувати енергетичну безпеку України, що, безумовно свідчить про загальнодержавне її значення та необхідність суворого дотримання законодавства при вирішенні проблемних питань та захисті її інтересів. В основі інтересів держави, перш за все, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. За таких обставин відповідно до п. 3 ст. 4 Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року, у правовідносинах, які є предметом даного спору, інтереси держави в особі НАК “Нафтогаз України» і Дочірньої компанії “Укртрансгаз» НАК “Нафтогаз України» в особі філії управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз» збігаються повністю.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Відповідно до ст.121 Конституції України, захист і представництво інтересів держави в судах покладено на органи прокуратури.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертається до господарського суду в інтересах держави.
Отже ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального права, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 24.09.2007 підлягає скасуванню, а апеляційне подання Київського транспортного прокурора - задоволенню.
Керуючись п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційне подання Київського транспортного прокурора задовольнити, аухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2007 скасувати.
Матеріали справи № 05-5-42/13099 повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення спору по суті.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Вербицька О.В.