01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.10.2007 № 39/20
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська міська рада
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.09.2007
у справі № 39/20
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Соул"
до Київська міська рада
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання нечинним рішення
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.09.2007 року № 39/20 позов ТОВ «Соул» до Київської міської ради про визнання рішення нечинним задоволений.
Не погоджуючись з рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати і прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 54 рішення Київської міської ради № 419/1829 від 15.07.2004р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки ТОВ "Соул" (далі - позивач) для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою за адресою: проспект Героїв Сталінграда, 44-6 в Оболонському районі м. Києва, та передати позивачу в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку, площею 0,94 га для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою за рахунок земель запасу та громадської забудови.
Відповідно до зазначеного рішення, 28.03.2005 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, а 01.04.2005 року відповідачем була передана земельна ділянка розміром 9376 кв. м. на проспекті Героїв Сталінграда, 44-6 в Оболонському районі м. Києва позивачу.
Київська міська рада прийняла рішення № 529/1190 від 24.05.2007 р. «Про відміну пункту 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», яким відмінила пункт 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419/1829 та запропонувала позивачу надати згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 року № 78-6-00268. Крім того, пунком 3.2. оскаржуваного рішення зазначено, що у разі відмови позивача від розірвання договору оренди земельної ділянки, необхідно забезпечити підготовку та подання позову про розірвання договору оренди земельної ділянки до Господарського суду м. Києва.
Таким чином, зазначене рішення спрямоване на припинення права користування позивачем земельною ділянкою.
Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р.
Пунктом 34. ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Тому рішення відповідача щодо земельних відносин повинні відповідати та ґрунтуватись на законі, що регулює дані відносини.
Частиною 1 ст. 2 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Данні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. З Земельного кодексу України).
Припинення прав на землю регламентовано главою 22 Земельного кодексу України, статтею 141 якого передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою.
Вказана норма не передбачає таку підставу припинення як скасування рішення про надання земельної ділянки у користування. Відсутня така підстава і серед приписів статті 143 Земельного кодексу України, що встановлює підстави примусового припинення прав на земельну ділянку.
З огляду на це, оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на приписах земельного законодавства України, оскільки останнє не передбачає таких способів припинення права користування земельною ділянкою.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
За таких обставин, вимоги та підстави викладені в апеляційній скарзі, на які посилається заявник апеляційної скарги при перегляді рішення не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами, які наявні у справі.
З огляду на вище наведене, апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що судом повно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а рішення місцевого суду є обґрунтованим та таким, що винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення,а рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2007 року по справі № 39/20 - без змін.
2. Матеріали справи № 39/20 повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
25.10.07 (відправлено)