01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.12.2007 № 32/59
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача - Волкова Т.В. (дов. від 11.07.2007 р. № 7);
відповідача-1 - Мартинов К.В. (дов. від 15.02.2007 р. № 494/9/10-114);
Пузіно К.С. (дов. від 07.02.2007 р. № 360/9/10-214);
відповідача-2: Гирявець М.В. (дов. від 18.09.2007 р. № 05-30/8790);
прокуратури: Ущапівський Я.В. (посвідчення від 21.06.2007 р. № 140);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському райноні м.Києві
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 16.08.2007
у справі № 32/59
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артром"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському райноні м.Києві
Управління державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.08.2007 року у справі №32/59 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Артром» (далі - позивач, ТОВ “Артром») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач-1, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) та Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач-2, Управління Держказначейства у Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості, замінено Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва на Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, задоволено заяву про виправлення помилок в наказі господарського суду м. Києва; на виконання рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2005 року, яке набрало законної сили 26.04.2005 року, внесено виправлення до наказу від 12.05.2005 року у справі № 32/59.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та припинити провадження по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Артром» про зміну реквізитів наказу господарського суду м. Києва від 12.05.2005 року у справі № 32/59.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме, суд, не зважаючи на те. що позивач звернувся з заявою на підставі ст.. 121 Господарського процесуального кодексу України, застосував ст.. 117 цього кодексу; крім того, суд розглянув справу на підставі норм Господарського процесуального кодексу України, тоді як потрібно було розглядати справу за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2007 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 40 хв. 22.10.2007 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2007 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання та задоволенням клопотання позивача, розгляд справи було відкладено на 19.11.2007 року та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Артром» до дня розгляду скарги надати суду належні та допустимі докази, як-то лікарняний лист представника позивача, в обґрунтування клопотання від 22.10.2007 року про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 року, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 03.12.2007 року та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Артром» до дня розгляду скарги виконати вимоги ухвали суду від 22.10.2007 року; крім того зобов'язано сторони до дня розгляду справи надати письмові пояснення до апеляційної скарги у зв'язку із відшкодуванням Управлінням державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва бюджетної заборгованості по податку на додану вартість 14.11.2007 року.
Ухвалою Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 року, відповідно до ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору було продовжено на один місяць.
03.12.2007 року, у зв'язку із усним клопотанням представника Прокуратури м. Києва про вступ у справу в інтересах держави на стороні Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувалась перерва до 10.12.2007 року для надання письмового обґрунтування Прокуратурою м. Києва вступу у справу.
10.12.2007 року в судове засідання з'явились представники сторін та прокуратури. Представник Прокуратури м. Києва та представник Управління Держказначейства у Шевченківському районі м. Києва в судовому засіданні усно підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених в ній підстав та просили її задовольнити. Представник ТОВ “Артром» щодо задоволення апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмових пояснень та письмових заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно ст. 106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.02.2005 р. у справі № 32/59, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2006 року, задоволено позовні вимоги ТОВ “Артром» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та Управління Держказначейства у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості.
На виконання вищевказаного рішення, яке набрало законної сили, 12.05.2005 року видано наказ у справі № 32/59.
08.08.2007 року ТОВ “Артром» звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про внесення змін до наказу від 12.05.2005 року на підставі ст.. 259 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку із реорганізацією Державного казначейства України та, відповідно, зміною назви та реквізитів відповідача-2. при цьому, ТОВ “Артром» зазначає, що стягнення за даним наказом від 12.05.2005 року не здійснювалось.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.08.2007 року розгляд заяви ТОВ “Артром» було призначено на 16.08.2007 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.08.2007 року замінено боржника-2 - Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва на Головне управління Державного казначейства України в м. Києві; заяву ТОВ “Артром» про виправлення помилок в наказі господарського суду м. Києва від 12.05.2005 року у справі 32/59 задоволено; внесено наступні виправлення до наказу: “виправити рахунок “податок на додану вартість» на 31119030700011», виправити поточний рахунок стягувача на № 2600430100305, виправити назву боржника на Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва, виправити назву банку боржника на ГУ ДКУ у м. Києві»; зобов'язано видати наказ на виконання рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2005 року, яке набрало законної сили 26.04.2005 року, з урахуванням даної ухвали.
При прийняті даної ухвали суд першої інстанції керувався ст.. 117 ГПК України, в якій зазначено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Артром» 17.01.2005 року звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та відділення державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 810/23-4 від 05.07.2004 року та стягнення 4 936 000,00 грн.
Рішення у даній справі, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2005 року, прийнято 23.02.2005 року.
При цьому справа розглядалась за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки згідно ст.. 12 ГПК України (у відповідній редакції), справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, були підвідомчі господарським судам.
Однак, на стадії касаційного оскарження, набрав чинності Кодекс Адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, цей Кодекс набрав чинності з 01.09.2005 р.
Як встановлено ст.. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Таким чином, з набуттям чинності Кодексом адміністративного судочинства України змінено підвідомчість категорії спору по даній справі № 32/59, у зв'язку з чим в касаційному порядку справа переглядалась Вищим адміністративним судом України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, будь-які питання щодо виконання рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2005 року повинні розглядатись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, розглянувши заяву ТОВ “Артром» про внесення змін до наказу за правилами Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити також наступне.
Як вбачається з заяви ТОВ “Артром», позивач просить внести зміни до наказу господарського суду м. Києва від 12.05.2005 року у справі № 32/59.
Однак, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі керується ст.. 17 ГПК України, яка передбачає, зокрема, можливість виправлення господарським судом помилки, допущеної при оформлені наказу або його видачі, або визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.
Отже, з аналізу наведеної норми не вбачається надання господарському суду права на внесення змін до наказу.
Разом з тим, в резолютивній частині оскаржуваної ухвали суд зазначає: “виправити рахунок “податок на додану вартість» на 31119030700011», виправити поточний рахунок стягувача на № 2600430100305, виправити назву боржника на Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва, виправити назву банку боржника на ГУ ДКУ у м. Києві». Зазначені зміни не є виправленням помилок в розумінні ст.. 117 ГПК України.
Все вищевикладене свідчить про порушення господарським судом м. Києва норм процесуального права при розгляді заяви ТОВ “Артром».
Крім того, оскільки на даний спір не підвідомчій господарським судам, а згідно ст.. 17 КАС України на нього поширюється компетенція адміністративних судів, то відповідно до пп.. 1-1 ч. 1 ст.. 80 ГПК України, провадження по розгляду заяви ТОВ “Артром» про внесення змін до наказу господарського суду м. Києва від 12.05.2005 року у справі № 32/59 підлягає припиненню.
Відповідно до ст.. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На думку апеляційної інстанції Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва доведено свої апеляційні вимоги в повному обсязі, а тому вони підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, що є підставою для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити повністю.
2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 16.08.2007 року по справі № 32/59 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Артром» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та Управління державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості скасувати повністю.
3. Провадження по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Артром» про внесення змін до наказу господарського суду м. Києва від 12.05.2005 року у справі № 32/59 припинити.
4. Справу № 32/59 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
12.12.07 (відправлено)