01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.10.2007 № 39/253-2/190
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військовий прокурор Вінницького гарнізону
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.08.2007
у справі № 39/253-2/190
за позовом Військовий прокурор Вінницького гарнізону
до Закрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Україна-АероАльянс"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 232796,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.08.2007 року № 39\253-2\190 позов Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 0215 до ЗАТ «Україна-АероАльянс» про стягнення 232796 грн. залишений без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням прокурор звернувся з апеляційним поданням, посилаючись на порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, просить його скасувати та прийняті нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог, викладених у апеляційному поданні заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.
Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, причина суду не відома, враховуючи що сторони про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином про що є поштові повідомлення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність прокурора.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 05.02.2002р. між відповідачем та військовою частиною А0155, правонаступником якої є військова частина А0215 було укладено договір оренди повітряних суден №10/02. Відповідно до п.1.1 даного договору предметом цього договору є оренда орендарем в орендодавця штатно укомплектованих транспортних повітряних суден для авіаперевезень вантажів, пасажирів, проведення авіаційних робіт на повітряних лініях України і за її межами. Тип повітряного судна, бортові номери, залишкова вартість, комплектність літака вказується в додатку №1 до цього договору. Факт передачі повітряного судна ІЛ-76 МД, бортовий №76663 позивачем №2 в оренду відповідачу підтверджується актом прийому-передачі №23/04-02/55 від 18.04.2002р.
Додатком №1 до договору оренди повітряних суден №10/02 від 05.02.2002р. передбачено, що сторони дійшли до згоди в тому, що в/ч А0155 передає, а Авіакомпанія «Україна-АероАльянс" приймає в оренду наступні повітряні судна, сплачує орендодавцеві орендну плату за рік в розмірі 7,5% від залишкової вартості по кожному повітряному судну, яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2001 року по літаку ІЛ-76 МД №76773 - 42734,64грн.; орендна плата за перший місяць оренди перераховується з урахуванням індексу інфляції за період з місяця, що слідує за базовим місяцем розрахунку, по перший місяць оренди включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідач, звернувся до позивача 2 з листом № 143-1.5 від 20.02.2006р. про проведення перерахунку заборгованості з орендної плати з врахуванням залишкової вартості повітряного судна ІЛ-76 №76663 відповідно до відомості визначення залишкової вартості військового майна від 05.01.2006р. Відповідно до відомості визначення залишкової вартості військового майна, залишкова вартість літака ІЛ-76 МД №76663, заводський номер 0053464922 з авіадвигунами в кількості 4(чотири) одиниці станом на 05.01.2006р. склала 3541292,00грн.
Листом №350/147/3/435 від 06.02.2006р. позивач 2 з посиланням на відомість залишкової вартості повітряного судна ІЛ-76 №76663 зазначив, що залишкова вартість повітряного судна ІЛ-76 №76663 складає 3541292,00грн. та відповідно до п.8.2.1 договору від 05.02.2002р. №10/02 пропонував дану залишкову вартість вважати страховою сумою для повітряного судна ІЛ-76 №76663. На вказану суму відповідачем проведено страхування повітряного судна, що підтверджується страховим сертифікатом ( а.с. 152).
В червні та липні 2006 позивач 2 звернувся до відповідача з листами №350/147/3/2399 та №350/147/3/2904 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі за договором оренди повітряних суден №10/02 від 05.02.2002р.
Листом № 109-1.5 від 15.03.2007р. відповідач повідомив позивача про відсутність заборгованості з орендної плати. Із розрахунку відповідача вбачається, що орендна плата з врахуванням залишкової вартості повітряного судна ІЛ-76 МД №76663 за липень 2006року становила - 27580,09грн., за серпень 2006року -27580,09грн., за вересень 2006року-28131,69грн., за жовтень 2006року-14691,33грн., а всього 97983,20грн.
В підтвердження сплати орендної плати за повітряне судно ІЛ-76 МД №76663 в період січень-листопад 2006року, відповідачем надано до матеріалів справи платіжні доручення на загальну суму 469769,00грн.
Заперечуючи проти рішення господарського суду щодо відмови у задоволенні позову, прокурор у поданні вказує на те, що відповідач протягом всього періоду визнавав заборгованість про що свідчать акти звірки за перший та другий квартали 2006 року; що розмір плати може переглядатися у разі зміни методики її розрахунку, тарифів на вимогу однієї із сторін, що передбачено договором, а зміни стосовно залишкової вартості літаків не вносились; що довідка про балансову вартість підписана не уповноваженою особою.
Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.
Колегія суддів не погоджується з висновками прокурора, так як п.6.2 договору визначає, що розмір орендної плати за кожне ПС вказується у додатку № 1, до якого додаються «акти оцінки технічного стану ПС» та «відомість розрахунку ПС».
В додатку №1 зазначено, що відповідач сплачує орендодавцеві орендну плату за рік в розмірі 7,5% від залишкової вартості по кожному повітряному судну. Отже, п. 1 додатку №1 визначено, що розмір орендної плати залежить від залишкової вартості повітряного судна, а тому орендна плата за заявлений позивачем період повинна розраховуватись з врахуванням залишкової вартості повітряного судна.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції що залишкова вартість повітряного судна ІЛ-76 МД№76663 не є методикою розрахунку, централізованою ціною та тарифом зміна яких зобов'язувала б відповідача звернутися до позивача з вимогою про перегляд розміру орендної плати відповідно до п.6.3. договору.
Щодо згоди відповідача про зміну розміру орендної плати у першому та другому кварталах 2006 року, то суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять таких доказів. Акти, на яки посилається прокурор, підписані лише з боку позивача, належних доказів направлення їх на адресу відповідача не надано, таким чином спростовуються твердження про погодження відповідача на зміну орендних платежів.
Ці акти також спростовують посилання що, довідка про залишкову вартість ПС підписана не уповноваженою особою, оскільки як довідка так і акти звірки підписані однією особою - О.М.Бондар.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне подання не обґрунтоване і не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційне подання військового прокурора вінницького гарнізону залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 39\253-2\190 від 09.08.2007-без змін.
2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .
Головуючий суддя
Судді
11.10.07 (відправлено)