01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.10.2007 № 9/78-8/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Гарбар А.В. -представник за довіреністю, Вєтров В.М. -представник за довіреністю,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Будівельного управління Державного управління справами
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2007
у справі № 9/78-8/14
за позовом ЗАТ "Монолітбуд"
до Будівельне управління Державного управління справами
про стягнення 635452,00 грн.
та за зустрічним позовом Будівельного управління Державного управління справами
до ЗАТ "Монолітбуд"
про визнання договору №2/1 від 05.07.2004р. в частині визначення вартості підрядних робіт недійсним
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення основного боргу, пені, інфляційних , річних на загальну суму 635 452 грн.
У суді першої інстанції позивач надав уточнення до позовної заяви з визначенням суми стягнення в розмірі 610 654,85 грн.
Крім того, позивачем у суді першої інстанції було подано заяву відповідно до якої він відізвав заяву про уточнення своїх позовних вимог, а також частково відмовився від позовних вимог щодо стягнення пені , інфляційних та річних.
Таким чином, позовні вимоги складаються з стягнення з відповідача 517 209,79 грн. боргу.
В місцевому суді відповідачем - Будівельним управлінням Державного управління справами була подана зустрічна позовна заява про визнання договору №2/1 від 05.07.2004р. в частині визначення вартості підрядних робіт недійсним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 р. у справі № 9/78-8/14 первісний позов був задоволений частково, в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.
Відповідач (Будівельне управління Державного управління справами), не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно винесене по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 5 липня 2004 року між Закритим акціонерним товариством "Монолітбуд" та Будівельним управлінням державного управління справами було укладено Договір підряду № 2/1 на виконання робіт по реконструкції об'єктів санаторію "Південний" .
Відповідно до п. 1.1 Договору БУ ДУС, визначений, як Замовник, доручає, а Товариству, визначений як Підрядник, приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по реконструкції об'єктів санаторію "Південний" - розробку котловану і обладнання фундаментальної плити Секції Хй 2 Корпусу № 4.
Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт встановлюється на підставі кошторису, договірної ціни, виданої проектним інститутом в сумі 1 500 тис. грн., із прив'язкою до фактичних цінам на матеріали, транспорт і механізми.
Розділом 3. Договору сторонами був встановлений порядок розрахунків.
Відповідно до пункту 3.1 - ДУ ДУС на протязі 15 робочих днів після підписання
договору перераховує позивачу аванс у розмірі 30 % від вартості робіт, у тому числі ПДВ 20%. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що подальше фінансування виконаних робіт здійснюється щомісячно на підставі оформлених актів за формою КБ-2 і довідки за мою КБ-3, з урахуванням виключення перерахованого авансу пропорційно вартості виконаних робіт, на протязі 20-ти робочих днів після підписання акту. Пунктом 3.3 Договору встановлено, що остаточний розрахунок з Товариством здійснюється БУ ДУС на підставі акту за формою КБ-2 і довідки за формою КБ-3 протягом 20-робочих днів з урахуванням виключення перерахованого авансу, а також можливих додаткових робіт і витрат.
Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими документами є Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).
Враховуючи вищевикладене, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти № КБ-2в і КБ-3, які належним чином оформлені обома учасниками підрядних відносин.
На виконання умов Договору Товариством були виконані підрядні роботи на загальну суму 1 676 262 грн., що підтверджується актами за формою КБ-2 (10 од.) і довідками за формою КБ-3 (5 од.), які знаходяться в матеріалах справи і підписані повноважними представниками сторін.
В порушення вимог п. п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, БУ ДУС здійснило тільки часткову оплату виконаних позивачем робіт у розмірі 1 159 052,21 грн., що підтверджується
ями банку по особовому рахунку позивача, які знаходяться в матеріалах справи.
Крім того між сторонами був проведений залік однорідних зустрічних вимог за відпущені матеріали за накладною № 44 від 14.09.2004 р. на суму 236 052,21 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України у замовника є обов'язок прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно п.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від іння або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, станом на день розгляду справи, заборгованість БУ ДУС по оплаті вартості их позивачем робіт становить 517 209,79 грн. (1 676 262 - 1 159 052,21 = 517 209,79) йй борг.
За таких обставин, вимоги Товариства щодо стягнення основного боргу 517 209,79 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
В частині стягнення індексу інфляції, річних та пені на загальну суму 118 242,21 грн. провадження у справі підлягає припиненню, оскільки Товариство відмовилося від первісного позову в цій частині, відповідно до наявної в матеріалах справи заяви.
В свою чергу, БУ ДУС було заявлено зустрічний позов про визнання вищевказаного Договору в частині визначення вартості підрядних робіт недійсним.
Відповідно до зустрічного позову БУ ДУС зазначає, що несплаченою за Договором та згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт залишилась сума 517 209, 79 грн.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог БУ ДУС вказує, що при проведенні останнім повторного перерахунку вартості робіт, що є предметом Договору, стосовно відповідності Державним будівельним нормам Д. 1.1-1-2000 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва", встановлено, що їх вартість не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є
фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення
сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Обов'язок доведення покладається законом на позивача.
Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача за зустрічним позовом (БУ ДУС) на те, що вартість робіт не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно норм ст.ст. 843, 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо у договорі підряду не встановлено ціну або способи її визначення , ціна встановлюється за рішенням суду на основі цій, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Відповідно до ст. 321 Господарського кодексу України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення.
За таких обставин, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, як необґрунтована.
З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Будівельного управління Державного управління справами
залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 р. по справі № 9/78-8/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 9/78-8/14 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
08.11.07 (відправлено)