01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.10.2007 № 7/58
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Гурський М.Р. (дов. №2-09 від 28.12.2006);
від відповідача - Бернацька О.В. (дов. №14-74 від 06.03.2007);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2007
у справі № 7/58
за позовом Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про зобов"язання підписати акти приймання - передачі природного газу по Договору № 115-760 від 28.12.2005 на постачання природного газу
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2007 у справі №7/58 про зобов'язання підписати акти приймання - передачі природного газу за договором №115-760 від 28.12.2005 на постачання природного газу у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем не доведено факту порушення його прав відповідачем, оскільки у відповідача перед позивачем відсутні зобов'язання документально оформити правовідносини, що фактично сталися у червні та липні 2006 року з ЗАТ “Укргаз-Енерго» з приводу купівлі-продажу імпортованого природного газу, який належить ЗАТ “Укргаз-Енерго» шляхом укладення відповідних договорів та актів приймання-передачі природного газу у цей період.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2007 Дочірня компанія “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2007 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст.ст. 509, 511, 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 та Розпорядження Кабінету Міністрів України №27-р від 24.01.2006. Так на думку позивача, місцевим господарським судом зроблено хибний висновок про те, що відповідач був зобов'язаний закупити природний газ тільки у Закритого акціонерної компанії “Укргаз-Енерго» (далі - ЗАТ “Укргаз-Енерго») та що відповідач не міг передати на користь позивача право власності на природний газ імпортованого походження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги призначений на 09.10.2007.
У судове засідання апеляційної інстанції з'явився представник позивача, який повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та представник відповідача, який заперечив проти апеляційної скарги.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду м. Києва звернулася Дочірня компанія “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» з позовною заявою до Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» про зобов'язання підписати акти приймання - передачі природного газу за договором №115-760 від 28.12.2005 на постачання природного газу.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №1729 “Про забезпечення споживачів природним газом» від 27.12.2001 відповідачем 31.12.2005 був виданий наказ № 762 “Про порядок забезпечення споживачів природним газом у 2006 році».
Відповідно до пункту 4 наказу № 762 від 31.12.2005 “Про порядок забезпечення споживачів природним газом у 2006 році» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» Дочірня компанія “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» забезпечує потреби у природному газі на виробничо-технологічні витрати, власні потреби та для реалізації газу як моторного палива через АГНКС (автомобільні газонаповнювальні компресорні станції) за рахунок ресурсів газу відповідача, отриманого за зовнішньоекономічними контрактами, за договорами з відповідачем.
Між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України» (Постачальник) та Дочірньою компанію “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (Покупець) 28.12.2005 був укладений договір купівлі - продажу природного газу № 115-760 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупцеві протягом 2006 року імпортований природний газ для забезпечення власних потреб покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати природний газ на умовах цього договору.
Постачальник передає покупцеві протягом 2006 року газ у обсязі 6600,000 млн.куб.м. Розподіл квартальних обсягів природного газу здійснюється рівномірно по місяцях кварталу, виходячи із середньодобового квартального обсягу (п.2.1. Договору).
Позивач, керуючись умовами Договору у червні, липні 2006 року здійснив відбір з газотранспортної системи природного газу для власних потреб. Обсяг використаного позивачем природного газу склав 456860,326тис.куб.м. (червень) та 389470,331 тис.куб.м.(липень).
Відповідно до п.3.4. Договору, приймання-передача природного газу, його документальне оформлення та звітність здійснюються відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок складання балансів природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого у якості Додатку І до Наказу Міністерством палива та енергетики України №677 від 24.12.2001 “Про затвердження нормативних актів з питань складання балансів та внутрішніх закупівель енергоресурсів». Приймання передача природного газу, поставленого відповідачем позивачу у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Акти приймання-передачі природного газу складаються та підписуються уповноваженими представниками сторін до десятого числа місяця, наступного за місяцем поставки (п.3.5. Договору).
Зважаючи на те, що відповідач не є газовидобувним підприємством, він не мав у червні та липні 2006 року обсягів природного газу, видобутих самостійно для продажу. В свою чергу ст. 4 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік» було передбачено, що реалізація природного газу в України здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом» в редакції, що діяла у червні-липні 2006 року, та в редакції, що діє на даний час, передбачено, що для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу - з ресурсів імпортованого природного газу.
Відповідач листом №6/1-730-3956 від 30.05.2006 надіслав на адресу ЗАТ “Укргаз - Енерго» проект договору на закупівлю у червні 2006 року природного газу для потреб підприємств комунальної теплоенергетики, бюджетних установ та організацій та виробничо-технологічних витрат ДК “Укртрансгаз».
ЗАТ “Укргаз - Енерго» не було прийнято пропозицію відповідача про укладення договору №6/1-730-3956, договір підписано не було.
Листом №6/1-999-5433 від 28.07.2006 відповідач вдруге надіслав на адресу ЗАТ “Укргаз - Енерго» проекти підписаних зі сторони Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» договорів купівлі - продажу природного газу.
Серед проектів договорів, які додавалися до листа №6/1-999-5433 від 28.07.2006, були проект двостороннього (між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України» та ЗАТ “Укргаз-Енерго») договору купівлі - продажу природного газу у обсязі 724 000 000 кубічних метрів з ресурсів червня 2006 року та проект двостороннього (між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України» та ЗАТ “Укргаз-Енерго») договору купівлі - продажу природного газу у обсязі 725 000 000 кубічних метрів з ресурсів липня 2006 року, який був імпортований ЗАТ “Укргаз - Енерго» за зовнішньоекономічним контрактом.
Зазначені обсяги природного газу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 “Про забезпечення споживачів природним газом» відповідач мав намір придбати у ЗАТ “Укргаз -Енерго» з метою його продажу ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України», ДП “Газ-Тепло» НАК “Нафтогаз України» для подальшого постачання підприємствам комунальної теплоенергетики, бюджетним установам і організаціям, а також для продажу ДК “Укртрансгаз» НАК “Нафтогаз України» з метою забезпечення її власних виробничо-технологічних потреб.
Зважаючи на те, що ЗАТ “Укргаз-Енерго» не укладено в добровільному порядку з Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України» вищезазначені договори, відповідач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ЗАТ “Укргаз-Енерго» про зобов'язання укласти договори купівлі - продажу природного газу у обсязі 724 000 000 кубічних метрів з ресурсів червня 2006 року та купівлі - продажу природного газу у обсязі 725 000 000 кубічних метрів з ресурсів липня 2006 року та про зобов'язання підписати відповідні акти приймання-передачі природного газу.
Господарським судом м. Києва 09.02.2007 у справах №7/766 та № 7/768 були прийняті рішення, якими позови Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» до ЗАТ “Укргаз-Енерго» були задоволені.
Постановами Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2007 у справах № 7/766 та № 7/768 скасовані, у позовах Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» до ЗАТ “Укргаз-Енеро» відмовлено повністю.
Постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 у справах № 7/766 та № 7/768 мотивовані тим, що спірні договори між відповідачем та ЗАТ “Укргаз-Енерго» не засновані на державному замовленні, у чинному законодавстві України відсутні посилання на обов'язковість для ЗАТ “Укргаз-Енерго» укладення з відповідачем договору купівлі-продажу природного газу. А отже ЗАТ “Укргаз-Енерго» в силу ст. 6, 627 ЦК України є вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зазначені постанови, відповідно до положення ч. 4 статті 85 ГПК України, набрали законної сили.
Зважаючи на вищезазначені постанови Київського апеляційного господарського суду відповідач не має та не мав в липні та червні 2006 року права власності на відповідний ресурс природного газу для постачання його за договором купівлі-продажу №115-760 від 28.12.2005 для Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України».
Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, акт приймання-передачі природного газу за договором купівлі-продажу, який підтверджує здійснення передачі природного газу з власності однієї особи у власність іншої є первинним документом (ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
В свою чергу підписання актів прийому-передачі природного газу не міститиме відомостей про здійснену господарську операцію та не підтверджуватиме її здійснення, що суперечитиме природі первинного документа, передбаченій статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Нормами статей 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та 11 ЦК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Враховуючи вищевикладене у відповідача перед позивачем відсутні зобов'язання документально оформити правовідносини, що фактично сталися у червні та липні 2006 року з ЗАТ “Укргаз-Енерго» з приводу купівлі-продажу імпортованого природного газу, який належить ЗАТ “Укргаз-Енерго» шляхом укладення відповідних договорів та актів приймання-передачі природного газу у цей період.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав надати суду докази порушення відповідачем його прав та обов'язків.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2007 по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 23.07.2007 у справі № 7/58 без змін.
2. Матеріали справи № 7/58 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
17.10.07 (відправлено)