01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.09.2007 № 7/405
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Кудрявцев П.М. - юрист
від відповідача -Тютюнник В.Я. - юрист
від 3-ої особи: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.07.2007
у справі № 7/405 (Якименко М.М.)
за позовом Дочірнє підприємство "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України"
до Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
третя особа відповідача Кабінет Міністрів України
третя особа позивача
про зобов"язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2007р. по справі
№ 7/405 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом прийнято рішення, яке не відповідає обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідно до ч.2 п.п.2. п.2 Постанова КМУ № 1729 від 27.12.02р. «Про забезпечення споживачів природним газом» реалізація природного газу для потреб підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб»єктів господарювання здійснюється ДК «Газ України», та ДП «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України» з ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз України».
Позивач звертає увагу суду на те, що існує пряма вказівка закону, згідно якої потреба підприємств комунальної електроенергетики в природному газі здійснюється ДП «Газ-тепло» виключно з ресурсів НАК «Нафтогаз України».
Крім того, відповідно до п.2 Наказу № 762 від 30.12.2005р. «Про порядок забезпечення споживачів природним газом у 2006 році», виданого НАК «Нафтогаз України», постачання природного газу, зокрема для підприємств теплоенергетики, теплових електричних станцій, котелень промислових підприємств здійснюється з ресурсів НАК «Нафтогаз України».
Позивач вважає, що його підприємство зобов»язане забезпечувати потреби підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб»єктів господарювання підприємств виключно з ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз України».
В судове засідання представник 3-ої особи не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті спору.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія встановила наступне.
27.12.2001 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом».
31.12.2005 року на виконання вищезазначеної постанови НАК «Нафтогаз України» видано наказ № 762 «Про порядок забезпечення споживачів природним газом у 2006 році».
Згідно п.2 наказу № 762 постачання природного газу, зокрема для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електричних станцій і централей та котелень промислових підприємств, здійснюється з ресурсів НАК «Нафтогаз України» отриманих за зовнішньоекономічними контрактами.
На виконання постанови КМУ №1729 від 27.12.01р. та наказу НАК «Нафтогаз України» від 31.12.05р. № 762 між НАК «Нафтогаз України» та ДП «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України» 16.01.06р. було укладено договір № 16/06-40 купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п.1.1. укладеного договору відповідач (продавець за договором) зобов»язався передати у власність позивача (покупець за договором) в 2006 році імпортований природний газ, отриманий за зовнішньоекономічними контрактами для потреб підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електричних станцій і централей та котелень промислових підприємств ( в обсягах, що використовуються на виробництво теплової енергії для промислових потреб, електричної енергії) та промислових споживачів, а позивач зобов»язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Відповідно до п.3.4. зазначеного договору приймання-передачі газу, його документальне оформлення та звітність здійснюється відповідно до порядку, встановленого положенням про порядок складання балансів природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.01р. № 677. Приймання-передача газу переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання - передачі газу.
Акти приймання - передачі газу уповноважені представники сторін складають та підписують до 13 числа, наступного за місяцем продажу (п.3.5 договору).
Листом № 24/11-795-1761 від 27.04.07р. позивач звернувся до відповідача щодо документального оформлення обсягів природного газу за червень, липень 2006 року, однак відповідач акти приймання-передачі газу не підписав.
Позивачем в підтвердження факту отримання та розподілу природного газу у червні та липні 2006 року, надано баланс надходження та розподілу газу по ДП «Газ-тепло» на червень 2006 року, відповідно до якого від НАК «Нафтогаз України» отримано 1 774, 455 тис. куб. м. газу; баланс надходження та розподілу газу по ДП «Газ-тепло» на липень 2006 року, згідно якого отримано 1236,183 тис. куб.м. газу та розрахунковий баланс надходження та розподілу природного газу по Україні на липень 2006 року, відповідно до якого НАК «Нафтогаз України» прогнозувало реалізувати ДП «Газ-Тепло» газ для потреб підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електричних станцій і централей та котелень промислових підприємств у кількості 232 171, 000 тис.куб. м.
Як вбчається з матеріалів справи, відповідач не є газо видобувним підприємством, у червні та липні 2006 року він не мав обсягів газу, видобутих самостійно для продажу.
Статтею 4 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» передбачено, що реалізація природного газу в Україні здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
27.12.2001р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», якою передбачено, що потреба населення в природному газі задовольняється з ресурсів газу власного видобутку; потреба установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств задовольняється з ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз України»
Відповідно до п.2 вищезазначеної постанови природний газ власного видобутку може бути використаний виключно для забезпечення потреби населення у природному газі, то формування ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз України» для задоволення потреби установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств, а також для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», суб»єктів господарювання, що мають ліцензію на проведення господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу можливе лише за рахунок імпортованого природного газу.
Пунктом 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 16/06-40 НАК «Нафтогаз України» зобов»язався передати у власність ДП «Газ-Тепло» в 2006 році імпортований природний газ, отриманий за зовнішньоекономічними контрактами для потреб підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електричних станцій і централей та котелень промислових підприємств.
Відповідно до п.3. «Соглашения об урегулировании отношений в газовой сфере» від 04.01.06р., контракту купівлі-продажу природного газу в 2006-2010 роках, укладеного між РосУкрЕнерго АГ та ЗАТ «Укргаз-Енерго», а також актів технічного приймання газу за червень та липень 2006 року, укладених між РосУкрЕнерго АГ, НАК «Нафтогаз України» та Дочірньою компанією «Укртарнсгаз» НАК «Нафтогаз України» єдиним постачальником та реалізатором імпортованого природного газу на внутрішньому ринку України є ЗАТ «Укргаз-Енерго».
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 27-р «Питання забезпечення вітчизняних споживачів природним газом» , відповідно до п. 2 Договору про створення ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 01.02.2006 та п. 5.1 статуту ЗАТ "Укргаз - Енерго" основною метою діяльності останнього є безперебійне постачання імпортного природного газу в обсягах, необхідних для забезпечення щорічного балансу природного газу України.
Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновком місцевого суду, що у силу наведених вище норм законодавства та обставин, для виконання умов договору від 16.01.2006 № 16/06-40 про постачання імпортованого природного газу для позивача, відповідач повинен був закупити у червні та липні 2006 року природний газ у ЗАТ «Укргаз-Енерго».
30.05.2006 року відповідач надіслав на адресу ЗАТ "Укргаз - Енерго" лист №6/1-730-3956 з доданим до нього проектом договору на закупівлю у червні 2006 року природного газу для потреб підприємств комунальної теплоенергетики, бюджетних установ та організацій та виробничо-технологічних витрат ДК "Укртрансгаз".
Пропозиція відповідача про укладення зазначеного договору не була прийнята ЗАТ "Укргаз - Енерго", а договір - не підписано.
Листом від 28.07.06 №6/1-999-5433 відповідач вдруге надіслав на адресу ЗАТ "Укргаз - Енерго" проекти підписаних зі сторони НАК "Нафтогаз України" договорів купівлі - продажу природного газу.
Згідно з проектами зазначеними договорів відповідач планував закупити у ЗАТ "Укргаз - Енерго", а останнє зобов'язувалося продати відповідачу природний газ з ресурсів червня - липня 2006 року у обсягах, за ціною та на умовах, вказаних у проектах договорів.
Серед проектів договорів, які додавалися до цього листа, були і проект двостороннього (між відповідачем та ЗАТ "Укргаз-Енерго") договору купівлі - продажу природного газу у обсязі 724 000 000 кубічних метрів з ресурсів червня 2006 року та проект двостороннього (між відповідачем та ЗАТ "Укргаз-Енерго") договору купівлі - продажу природного газу у обсязі 725 000 000 кубічних метрів з ресурсів липня 2006 року, який був імпортований ЗАТ "Укргаз -Енерго" за зовнішньоекономічним контрактом.
Зазначені обсяги природного газу відповідач мав намір придбати у ЗАТ "Укргаз -Енерго" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" з наступними змінами та доповненнями виключно з метою його продажу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" для подальшого постачання підприємствам комунальної теплоенергетики, бюджетним установам і організаціям, а також для продажу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" з метою забезпечення її власних виробничо-технологічних потреб.
У зв'язку з не укладенням ЗАТ «Укргаз-Енерго» в добровільному порядку з відповідачем зазначених вище договорів, відповідач звернувся до ЗАТ «Укргаз-Енерго» з позовами про зобов'язання укласти договори купівлі - продажу природного газу у обсязі 724 000 000 кубічних метрів з ресурсів червня 2006 року та купівлі - продажу природного газу у обсязі 725 000 000 кубічних метрів з ресурсів липня 2006 року та про зобов'язання підписати відповідні акти приймання-передачі природного газу.
Рішеннями Господарського суду м. Києва від 09.02.2007 у справах № 7/766 та № 7/768 позови НАК "Нафтогаз України" до ЗАТ «Укргаз-Енерго» були задоволено.
Постановами Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2007 у справах № 7/766 та № 7/768 скасовані, у позовах НАК "Нафтогаз України" до ЗАТ «Укргаз-Енеро» відмовлено повністю.
Постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 у справах № 7/766 та № 7/768 мотивовані тим, що спірні договори між відповідачем та ЗАТ «Укргаз-Енерго» не засновані на державному замовленні, у чинному законодавстві України відсутні посилання на обов'язковість для ЗАТ «Укргаз-Енерго» укладення з відповідачем договору купівлі-продажу природного газу. Таким чином, ЗАТ «Укргаз-Енерго» в силу ст. 6, 627 Цивільного кодексу України є вільним укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зазначені постанови, відповідно до положення ч. 4 статті 85 ГПК України, набрали законної сили.
Виходячи з вищенаведеного, колегія приходить до висновку, що відповідач не має та не мав в липні та червні 2006 року права власності на відповідний ресурс природного газу для постачання його за договором купівлі-продажу від 16.01.2006 № 16/06-40 для ДП «Газ-Тепло».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, акт приймання-передачі природного газу за договором купівлі-продажу, який підтверджує здійснення передачі природного газу з власності однієї особи у власність іншої є первинним документом.
Виходячи з того, що в червні та липні 2006 року відповідач не мав права власності на необхідні обсяги природного газу, а отже не міг передати таке право власності на користь позивача, то первинні документи про передачу права власності (акти приймання-передачі природного газу) не можуть бути складені та підписані, оскільки відповідна господарська операція не відбулася і не могла відбутися.
В даному разі підписання актів прийому-передачі природного газу не міститиме відомостей про здійснену господарську операцію та не підтверджуватиме її здійснення, що суперечитиме природі первинного документа, передбаченій статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДП «Газ-Тепло» до "Нафтогаз України" про зобов'язання НАК "Нафтогаз України" документально оформити факт поставки природного газу, отриманого позивачем за договором № 16/06-40 від 16.01.2006 шляхом підписання актів прийому-передачі природного газу за червень 2006 року у обсязі 1 774,455 тис. куб. м газу та за липень 2006 року у обсязі 1 236,183 тис. куб. м. задоволенню не підлягають.
В частині позовних вимог ДП «Газ-Тепло» про зобов'язання НАК "Нафтогаз України" документально оформити правовідносини, що фактично сталися у червні та липні 2006 року з ЗАТ «Укргаз-Енерго» з приводу купівлі-продажу імпортованого природного газу, який належить ЗАТ «Укргаз-Енерго» шляхом укладення відповідних договорів та актів приймання-передачі природного газу у цей період слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати:
- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
- з акту управління господарською діяльністю;
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
- у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Стаття 11 Цивільного кодексу України містить аналогічні положення.
Виходячи з матеріалів справи, колегія погоджується погоджується з висновком місцевого суду, що підстав, передбачених ст. 174 ГК України та ст. 11 ЦК України, які б свідчили про наявність у відповідача перед позивачем зобов'язання документально оформити правовідносини, що фактично сталися у червні та липні 2006 року з ЗАТ «Укргаз-Енерго» з приводу купівлі-продажу імпортованого природного газу, який належить ЗАТ «Укргаз-Енерго» шляхом укладення відповідних договорів та актів приимання-передачі природного газу у цей період.
Крім того, оскільки постановами Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 у справах № 7/766 та № 7/768, які набрали законної сили та яким НАК "Нафтогаз України" було відмовлено у позовах про зобов'язання укласти договори купівлі-продажу природного газу, вже було встановлено, що ЗАТ «Укргаз-Енерго» в свою чергу не має відповідного зобов'язання перед НАК "Нафтогаз України".
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Газ-Тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м.Києва від 09.07.2007 року по справі № 7/405 залишити без змін.
Матеріали справи № 7/405 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.