01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.10.2007 № 7/336
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Сподін І. Ю. - представник за дов. від 18.09.2007 р.;
від відповідача -Костишена В.Л. - представник за дов. № 130 від 14.12.2006 року;
від відповідача 2- Олекса Л.А. - представник за дов. від 17.09.2007 р.,
Пашковський Д.В. - представник за дов. №1 від 07.09.2007 р.
від відповідача 3 - Сподін С.Ю. - в.о. голови правління (протокол № від 23.05.2007 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Б.В. МАШ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.07.2007
у справі № 7/336
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Б.В. МАШ"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Альянс"
ВАТ "Агробудсервіс"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання недійсним договору купівлі-продажу пакета акцій та визнання незаконною відмову в допуску до участі у конкурсі з продажу акцій
Товариство з обмеженою відповідальністю “А.Б.В. МАШ» (далі - позивач)у травні 2007 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання недійсним договору купівлі - продажу пакета акцій та визнання незаконною відмову в допуску до участі у конкурсі з продажу акцій ВАТ “Агробудсервіс».
01.06.2007 р. позивач надіслав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати недійсним рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву в частині відмови позивачу в допуску до участі у конкурсі з продажу акцій ВАТ «Агробудсервіс» (оформлене протоколом № 31 від 15.02.2007 р.) та визнати недійсним договір № 138 від 06.03.2007 р. купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Агробудсервіс», що укладений за результатами конкурсу між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Агробуд-альянс».
Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - відповідач 1) неправомірно відмовлено Позивачу в праві на участь у конкурсі з продажу акцій ВАТ «Агробудсервіс». Зокрема, згідно протоколу № 31 від 15.02.2007 року відмовлено в допуску Позивача до участі у конкурсі з посиланням на ненадання в повному обсязі підтвердних документів Товариством з обмеженою відповідальністю «А.Б.В. МАШ». Однак, як стверджує Позивач, такий висновок не відповідає дійсним обставинам справи та ґрунтується на невірному застосуванні РВ ФДМУ по м. Києву ч. 3 ст. 21 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2007 р. (суддя Якименко М.М.) було припинено провадження у справі у частині визнання недійсним рішення Фонду державного майна України по м. Києву, яке оформлене протоколом № 31 від 15 лютого 2007 року у частині, що стосується не допуску Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Б.В. МАШ» до участі у конкурсі з продажу пакета акцій, розміром 51,0 відсоток статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс». В решті позовних вимог було відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи своє звернення тим, що рішення господарського суду міста Києва прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції положень ст.12, п. 1 ст. 80 ГПК України в частині припинення провадження у справі, а також незастосуванням судом п. 6 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Апелянт також послався на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме - суд першої інстанції оскаржуваним рішенням припинив провадження у справі в частині визнання недійсним рішення Фонду державного майна України по місту Києву, яке оформлене протоколом № 31 від 15 лютого 2007 року у частині, що стосується не допуску Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Б.В. МАШ» до участі у конкурсі з продажу пакета акцій, розміром 51,0 відсоток статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс». Цей спір, на думку позивача, виник у процесі приватизації майна і не може розглядатися як самостійний публічно-правовий спір. Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі -продажу пакету акцій, посилаючись на п. 5 ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна» (далі - Закон), що, на думку позивача, є порушенням норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись, зокрема, на вимоги ст.21 Закону, згідно яких покупці, які беруть участь в конкурсі, використовують для придбання об'єктів приватизації гроші шляхом їх безготівкового перерахунку з відкритих ними в банках України іменних рахунків. Крім того, судом не було застосовано до спірних правовідносин Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затверджене спільним Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 року за № 1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 року № 330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 року № 489, норми Положення про регулювання діяльності торговельно-інформаційних систем, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.11.1997 року № 46.
В запереченнях на відзив позивач зазначає, що посилання на відсутність фінансової звітності як на підставу відмови допуску до участі у конкурсі є необґрунтованими та не відповідають вимогам ч.1 ст.8 Закону, згідно з якою покупцями об'єкту приватизації можуть бути юридичні особи, що зареєстровані на території України, тоді як право виступати покупцем об'єктів приватизації не обмежується строком державної реєстрації юридичної особи. Щодо сплати гарантійного та реєстраційного внеску, сторона вказує на передбачене ч.3 ст.21 Закону право, а не обов»язок сплати покупцем таких сум шляхом їх перерахування з відкритих ними в банках України іменних рахунків.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2007 року було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Б.В. МАШ» до провадження, розгляд скарги призначено на 04.09.2007 року.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року та від 18.09.2007 року розгляд справи відкладався.
Повторно розглянувши на підставі ст.101 ГПК України справу, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд,
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач 1 опублікував у газеті «Відомості приватизації» від 20 грудня 2006 року інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакета акцій розміром 51,0 відсоток статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Агробудсервіс» з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії заяви про участь у конкурсі та довідки про одержання органом приватизації конкурсних пропозицій та підтверджуючих документів для участі у конкурсі з продажу пакета акцій, позивач подав до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву пакет документів на участь у конкурсі.
Листом від 19.02.2007р. № 30-06/1102 відповідач 1 надіслав позивачу витяг з протоколу № 31 від 15.02. 2007р. засідання постійно діючої робочої групи з проведення експертизи підтвердних документів від 14.02.2007 року на участь у конкурсі з продажу пакета акцій розміром 51,0 відсоток статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Агробудсервіс».
Згідно з протоколом № 31 від 15.02.2007р. відповідачем 1 вирішено не допустити до участі у конкурсі з продажу пакета акцій розміром 51,0 відсоток статутного фонду ВАТ «Агробудсервіс» товариство з обмежною відповідальністю «А.Б.В. МАШ» (підства: пункт 2 частина восьма пункту 6.9 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств та недотримання вимог частини 3 статті 21 Закону України "Про приватизацію державного майна».
Прийняття такого рішення відповідачем 1 вмотивоване поданням не в повному обсязі підтвердних документів, а саме: 1) відсутня фінансова звітність за останній звітний рік та останній звітний період; 2) гарантійний та реєстраційний внески сплачені потенційним покупцем не з свого іменного рахунку в банку України.
Як зазначалося вище, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробуд-Альянс», Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс» про визнання недійсним договору купівлі - продажу пакета акцій та визнання незаконною відмову в допуску до участі у конкурсі з продажу акцій ВАТ “Агробудсервіс».
Припиняючи на підставі п.1 ст.80 ГПК України провадження у справі у частині визнання недійсним рішення Фонду державного майна України по місту Києву, яке оформлене протоколом № 31 від 15 лютого 2007 року у частині, що стосується не допуску Товариства з обмеженою відповідальністю “А.Б.В. МАШ» до участі у конкурсі з продажу пакета акцій розміром 51,0 відсоток статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Агробудсервіс», суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача-1 є актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії), оскільки він породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому воно адресоване, а отже даний спір підлягає розгляду згідно ст.ст.2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративними судами.
Разом з тим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 22 Закону України “Про судоустрій України», статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Пунктом 1 ст. 12 ГПК України до підвідомчості господарських судів віднесено в тому числі справи у спорах щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують спори пов»язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів приватизації (Анологічна позиція викладена також в Рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120).
Отже, рішення місцевого господарського суду (п.1 резолютивної частини) в частині припинення провадження у справі щодо визнання недійсним рішення Фонду державного майна України по м. Києву (оформленого протоколом № 31 від 15.02.2007 р.) є помилковим та підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм процесуального права (п.4 ч.1, ч.2 ст.104 ГПК України).
За результатом перегляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови позивачу в позові в цій частині з огляду на наступне.
Так, частиною 3 статті 21 Закону передбачено, що покупці, які мають право брати участь у приватизації відповідно до цього Закону, вправі використовувати для придбання об'єктів приватизації гроші шляхом їх безготівкового перерахування з відкритих ними в банках України іменних рахунків.
З цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що вищенаведена норма передбачає право, а не обов'язок покупця використовувати іменні рахунки для придбання об'єктів приватизації.
Так, оплата гарантійного та реєстраційного внесків була здійснена фізичною особою на підставі договору доручення від 09.02.2007р. від імені позивача, що підтверджується як вищезазначеним договором, так і платіжними дорученнями № 3707572 від 12.02.2007 р. та № 3707591 від 12.02.2007 року, в яких безпосередньо зазначено про таку сплату.
Разом з цим, відповідно до умов п.1 вказаного договору громадянка України Клименко Раїса Петрівна зобов'язувалася від імені та за рахунок позивача здійснити, зокрема, таку оплату.
Така умова договору кореспондується з приписами ч.1 ст.1000 ЦК України. Предметом договору доручення є надання нематеріальних посередницьких послуг.
Проте, позивач не спростував доводів відповідачів 1,2 про те, що громадянкою сплачувалися не кошти позивача по справі.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні 18.09.2007 року представник позивача зазначив про наявність у сторони таких доказів та надання їх суду, про що зазначено в протоколі судового засідання. Проте, такі докази стороною не були подані як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції у судовому засіданні 02.10.2007 року та не було обґрунтовано неможливість подання з причин, що не залежать від сторони.
В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з мотивами відповідача 2 в частині посилань на необхідність застосувань до спірних правовідносин Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого спільним Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 року за № 1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 року № 330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 року № 489 (далі - Положення).
Так, Положення в силу п.1.2. визначає порядок підготовки, організації та проведення конкурсів з продажу пакетів акцій, що належать державі у майні відкритих акціонерних товариств, що здійснюють державні органи приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб.
Відповідно до п.1.3. цього Положення, конкурсна гарантія учасника - визначений згідно з умовами відповідного конкурсу внесок у вигляді грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової вартості пакета акцій.
Таким чином, оплата гарантійного та реєстраційного внесків повинна була здійснюватися за рахунок коштів позивача, тому висновок відповідача 1, викладений у відмові в допуску до участі у конкурсі (оформлена протоколом № 31 від 15.02.2007 року) щодо порушення порядку оплати, встановленого Законом, відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, ч. 3 статті 21 Закону України »Про приватизацію державного майна».
Щодо доводів відповідача 1 про відсутність фінансової звітності позивача за останній звітний період, суд апеляційної інстанції в цій частині погоджується з мотивами апелянта.
Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «А.Б.В. МАШ» та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ «А.Б.В. МАШ» зареєстроване 31.01.2007 р., реєстраційний номер №10701020000025732.
Термін від дня реєстрації юридичної особи - позивача (31.01.2007 р.) до дня проведення перевірки підтвердних документів на участь у конкурсі (протокол № 31 від 14.02.2007 р.) є значно меншим, ніж останній звітний рік або період. Таким чином, посилання на відсутність фінансової звітності за вказаний період, як на підставу відмови до участі у конкурсі, є необгурнтованим та не відповідає вимогам ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна», відповідно до якої покупцями об'єктів приватизації можуть бути юридичні особи, які зареєстровані на території України. При цьому, право виступати покупцем об'єктів приватизації не обмежується строком державної реєстрації юридичної особи.
Разом з цим, рішення відповідача 1 було вмотивоване двома підставами, тому не може бути визнано недійсним в частині, що стосується недопуску позивача до участі у конкурсі з продажу пакета акцій розміром 51,0 відсоток статутного фонду ВАТ «Агробудсервіс», оскільки порушення відповідачем вищенаведених норм не призвело до ухвалення неправильного рішення вцілому.
За таких обставин суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі щодо визнання недійсним рішення Фонду державного майна України по м. Києву (оформленого протоколом № 31 від 15.02.2007 р.) і приймає в цій частині нове рішення про відмову в цій позовній вимозі позивачу.
Київський апеляційний господарський суд вважає необхідним залишити рішення місцевого господарського суду без змін в частині відмови судом першої інстанції в позові в частині позовних вимог про визнання недійсним договору № 138 від 06.03.2007 р. купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Агробудсервіс», що укладений за результатами конкурсу між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Агробуд-альянс» .
Як встановлено в рішенні суду першої інстанції, у відповідності до ст. 18 Закону та на підставі Положення, відповідачем 1 було проведено конкурс з продажу пакету акцій відповідача 3, що становить 51% статутного фонду товариства. Переможцем вищевказаного конкурсу відповідно до протоколу №1 від 20.02.2007 про хід торгів на аукціоні з продажу визнано відповідача 2 та відповідно до ст.27 Закону укладено спірний договір купівлі-продажу пакету акцій ВАТ «Агробудсервіс», що становить 51% статутного фонду товариства між відповідачем 1 та відповідачем 2 по справі.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим застосування судом першої інстанції п.5 ст.27 Закону в частині того, що оскільки позивач не є стороною спірного договору, його вимоги не підлягають задоволенню. Проте, це не вплинуло на правильність вирішення спору в цій частині по суті заявлених вимог.
Так, ст.16 ЦК України містить способи захисту цивільних прав та інтересів. А відповідно до абзацу другого ч.6 ст.29 Закону порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання договору купівлі-продажу об»єкта приватизації недійсним.
Таким чином, відповідно до абз. 2 п. 6 ст. 29 Закону, ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України порушення встановленого законодавством порядку приватизації та прав покупців є підставою для визнання недійсним договору, укладеного за результатами проведення конкурсу.
Разом з цим, за результатом повторного розгляду справи суд апеляційної інстанції не встановив, виходячи з вищевикладеного, порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав позивача (як покупця) по даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Підстави недійсності господарського зобов'язання визначені також ч.1 ст.207 ГК України.
Таких підстав Київським апеляційним господарським судом не встановлено.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта у зв'язку з відмовою у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення Фонду державного майна України по м. Києву (оформленого протоколом № 31 від 15.02.2007 р.).
Керуючись ст.ст. .99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Б.В. Маш» задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2007 р. у справі № 7/336 в частині припинення провадження у справі в частині визнання недійсним рішення Фонду державного майна України по м. Києву, яке оформлене протоколом № 31 від 15.02.2007 у частині, що стосується не допуску Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Б.В. Маш» до участі у конкурсі з продажу пакета акцій розміром 51,0 відсоток статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Агробудсервіс» скасувати (п.1 резолютивної частини рішення) та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.
В іншій частині рішення (п. 2 резолютивної частини рішення) залишити без змін.
В решті задоволення апеляційної скарги відмовити.
Матеріали справи № 7/336 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді