28 вересня 2006 р.
№ 22/140-4/162
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю представників: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Ніка» ЛТД на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року у справі за позовом СПД Патрушева В. В. до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка» ЛТД про стягнення 3545,47 грн.,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 2 березня 2006 року (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3545,47 грн. боргу, судові витрати.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з постановою суду, ТзОВ фірма “Ніка ЛТД» просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як правильно встановлено судом, 30 жовтня 2000 року між ТзОВ фірма “Ніка» та Лубенською МПМШК №13 був укладений договір №6 на капітальне будівництво, за умовами якого Лубенська МПМШК №13 прийняло на себе зобов'язання здійснити роботи по благоустрою території магазину по вул.Радянській, 97.
Факт виконання вказаних робіт підтверджується актом прийому виконаних робіт за жовтень 2000 року на загальну суму 7206 грн.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів підприємства за результатами відкритих торгів (тендеру) від 21.08.2003 року, укладеного між Лубенською МПМШК №13 та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Патрушевою В.В., позивач прийняв право грошової вимоги Лубенської МПМШК - дебіторську заборгованість, згідно додатку №1 до укладеного договору.
Додатком № 1 до договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів підприємства за результатами відкритих торгів від 21.08.2003 року визначена заборгованість ТзОВ фірма «Ніка»в сумі 3545,47 грн.
Позивачем був направлений на адресу відповідача лист від 29.04.2004 року про повідомлення про уступку права вимоги грошового боргу в сумі 3545,47 грн., який відповідачем був залишений без задоволення.
На підставі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як правильно встановлено судом при розгляді справи, до суб'єкта підприємницької діяльності Патрушевої В.В. перейшло право Лубенської МПМШК №13 вимагати від відповідача стягнення заборгованості у розмірі 3545,47 грн., за виконані за договором №6 роботи.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, правильно стягнув з відповідача борг в розмірі 3545,47 грн.
Крім того, судом апеляційної інстанції правильно визнані безпідставними посилання відповідача на перебіг строку позовної давності, оскільки кредиторська вимога у первісного кредитора виникла в листопаді 2000 року за угодою, в якій строк оплати виконаних робіт встановлений не був.
Згідно ст.530 ЦК України (ст.165 ЦК УРСР), якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Тобто, початок перебігу строку позовної давності почався з дня пред'явлення вимоги кредитором, а саме з 6 травня 2004 року.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Ніка» ЛТД -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко