01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.09.2007 № 15/142
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з»явився
від відповідача - Чабан А.В. - дов. №01/09-2007 від 03.09.07р. Криворучко В.М. - дов. №01/09-2007 від 03.09.07р.
Кобилянська В.А. - дов. №01/09-2007 від 03.09.07р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області № 01-24/1396 від 11.07.2007р.
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2007
у справі № 15/142
за позовом Козелецької районної державної адміністрації
до Фермерського господарства "Шаг"
про припинення права користування землею
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.07.2007 р.(суддя Федоренко Ю.В.) відмовлено в позові Козелецькій районній державній адміністрації Чернігівської області до фермерського господарства "Шаг" про припинення права користування земельною ділянкою в розмірі 50 га та про зобов'язання відповідача повернути отриману земельну ділянку у власність держави в особі позивача. Рішення суду мотивовано тим, що використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням встановлено вже після порушення провадження у справі, не додержано встановлений ст. 144 ЗК України порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. Заява позивача від 08.06.2007р. (а.с. 69, 73) щодо доповнення позовних вимог вимогами про визнання недійсною, скасування державної реєстрації ФГ “Шаг» та скасування розпорядження Козелецької районної ради від 22.08.1994р. “Про надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства», а також заява від 20.06.2007р. (а.с. 97-99) щодо уточнення позовних вимог та залишення вимог про припинення юридичної особи ФГ “Шаг», скасування державного акту на право постійного користування землею від 12.09.1994р. та зобов'язання відповідача повернути отриману земельну ділянку судом не прийнято до розгляду з посиланням на зміну як підстави так і предмету позову.
Заперечуючи проти рішення суду, позивач просить його скасувати, позов задовольнити. Заявник скарги вказує, що ним було змінено лише підставу позову - припинення юридичної особи та скасування її державної реєстрації, а предмет позову, яким він вважає є спірна земельна ділянка, не змінився, оскільки в результаті задоволення позову спірна земельна ділянка знову б повернулась державі і таки використовувалась би відповідачем не за цільовим призначенням. Позивач також вважає, що він не повинен був чекати висновків державного інспектора та виконання ним своїх обов'язків, а безпосередньо, після виявлення порушення законодавства звернутися до суду та повідомити державного інспектора щодо порушень та найскорішого їх усунення.
Від позивача надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів заявника заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні представник позивача також зазначив про усунення порушень та за діяння попередньо невикористаних 20 га.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
22.08.1994р. Козелецькою районною радою народних депутатів прийнято рішення надати Лашнюкову О.В. в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку із земель запасу площею 50 га., головою селянського господарства затвердити Лашнюкова О.В., членом - Коваленко О.О.
12.09.1994р. Лашнюкову О.В. видано Державний акт па право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства.
26.12.1994р. розпорядженням Козелецької районної ради народних депутатів від № 174 зареєстровано селянське господарство «Шаг" в складі Лашнюкова О.В. голови та Коваленка О.О. - члена селянського господарства.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Статтею 144 Земельного кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. Так, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.04.2007р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Чернігівської області Бевз О.О. здійснено перевірку дотримання відповідачем земельного законодавства, за результатами якого порушень використання земельної ділянки зі сторони відповідача не встановлено.
Після порушення провадження у справі, 30.05.2007р. цим же інспектором складено акт перевірки дотримання відповідачем земельного законодавства, в якому зазначено, що голова фермерського господарства не виконує вимоги щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме частина площі (орієнтовано 20 га) останні 10 років не використовується як рілля, про що свідчать самосійна поросль берези висотою до 4 см., на решті земельної ділянки ростуть багаторічні бур'яни ( осот, пирій, щавель, хвощ та інші), а також самосійна береза висотою до 1 см. та верболіз, що є порушенням ст. 96 Земельного Кодексу України. 01.06.2007р. державним інспектором видано припис про усунення порушень земельного законодавства в 30 денний термін з дня отримання припису.
Таким чином, використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням встановлено вже після порушення провадження у справі та не додержано порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, встановлений ст. 144 Земельного кодексу України, а тому суд першої інстанції правомірно відмов у позові.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем довідки районного управління агропромислового розвитку Козелецької районної держадміністрації від 26.04.2007р. та державної податкової інспекцій у Козелецькому районі від 30.03.2007р. не є належними доказами використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки ці органи не здійснюють державного контролю за використанням та охороною земель.
Слід також зазначити, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, предмет позову кореспондує зі способами захисту прав, а підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Таким чином, безпідставними є посилання позивача про зміну ним лише підстави, а не предмету позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 06.07.2007р. у справі №15/142 залишити без змін, а апеляційну скаргу Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області - без задоволення.
2. Справу № 15/142 повернути господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.