01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.08.2007 № 05-5-12/7335
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Дикунської С.Я.
Гарник Л.Л.
при секретарі:Галак Д.Ю.
За участю представників:
від позивача - Анісімов Ю.О. (адвокат дов. від 17.05.2006р.);
від відповідача - Батуринцев А.Г.(адвокат дов. від 25.07.2007р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСТ.ТА.ВІ" ЛТД
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.05.2007
у справі № 05-5-12/7335
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСТ.ТА.ВІ" ЛТД
до Приватне підприємство "Деліція"
про захист прав інтелектуальної власності та стягнення матеріальної шкоди
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2007р. у справі № 05-5-12/7335 позовні матеріали повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ “ЕКСТ.ТА.ВІ» ЛТД звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.05.2007р. скасувати, а справу передати на розгляд по суті до Господарського суду м. Києва.
Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду справу №05-5-12/7335 для здійснення апеляційного провадження передано колегії у складі головуючого судді Сотнікова С.В., суддів Гарник Л.Л., Дикунської С.Я.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду по суті до Господарського суду міста Києва.
Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача - Приватне підприємство “Деліція» усунути порушення прав інтелектуальної власності ТОВ “Ексттаві» на знак для товарів і послуг зазначеного у Свідоцтві на знак для товарів і послуг №36204 від 15.12.2003р., шляхом перейменування назви підприємства, вилучення зображення знаку для товарів і послуг з будь-яких предметів, що виробляється на кондитерській фабриці відповідача. Також стягнення з відповідача 189000,00грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2007р. у справі № 05-5-12/7335 позовні матеріали повернуто без розгляду.
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що у позовній заяві не вказано повного найменування сторін (позивача), а саме зазначено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКСТТАВІ», однак в реєстраційних документах позивача зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКСТ.ТА.ВІ»-ЛТД.
Відносно зазначеної підстави для залишення позовної заяви без розгляду колегія відзначає наступне.
Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV, державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: ідентифікаційний код юридичної особи (ч.2 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV).
Позивачем разом з позовною заявою було надано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №384030 на підставі якого видано Довідку №2191 з ЄДРПОУ, яку також було надано.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору (ч.1 статті 38 ГПК України).
Також місцевим судом зазначено, що позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.
Колегія також не погоджується з такою підставою для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Як зазначає позивач в своїй апеляційній скарзі та не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, позивач вчетверте звертається з позовною заявою, яку третій раз було повернуто з підстав не зазначення поштового індексу відповідача та ненадання доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві.
Відповідно до ч. 3 статті 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Позивач, вчетверте усунувши порушення, допущені при зверненні до суду з позовом, скористався правом повторного звернення подавши позовну заяву.
На виконання статті 57 ГПК України (документи, що додаються до позовної заяви) та з дотриманням Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита» затвердженої Наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р. позивач надав платіжне доручення №495 від 25.09.2006р., платіжне доручення №548 від 24.10.2006р., платіжне доручення №591 від 13.11.2006р. та Довідку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 11.01.2007р. №6.2-21/426 про надходження коштів до держбюджету згідно платіжного доручення №548 від 24.10.2006р.
Однак, місцевий господарський суд, пославшись на Лист Державного казначейства України №34-04/770-3264 від 15.03.2007р., яким проінформовано про зміну реквізитів рахунків на підставі Бюджетного кодексу України та Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік», зазначив, що платіжним дорученням №495 від 25.09.2006р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачено на інший рахунок.
Колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Позивач вперше з позовом до суду звертався в 2006 році та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито сплатив на рахунок, який діяв на той час. Позивач, усувавши недоліки, зазначені в ухвалах, звертався повторно з позовною заявою.
Враховуючи викладене, апеляційна колегія приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, матеріали справи направленню до Господарського суду для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСТ.ТА.ВІ» ЛТД задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від від 16.05.2007р. у справі № 05-5-12/7335 скасувати.
Справу №05-5-12/7335 направити до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді Дикунська С.Я.
Гарник Л.Л.