01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.07.2007 № 12/77
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
Від ТОВ «Транспортно-технологічна компанія» - Корнійчук М.О. (довір. б/н від 10.01.07);
Від ВАТ «Київський річковий порт»- Кішинський Д.Г. (довір. №01-29-1223 від 14.12.05);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.05.2007
у справі № 12/77 (Прокопенко Л.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія"
до Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт"
про стягнення 65520 грн.
За зустрічним
позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський
річковий порт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Транспортна технологічна компанія»
про стягнення 105 550, 26 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2007р. у справі №12/77 первісний позов ТОВ «Транспортна технологічна компанія» задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія» суму основного боргу у розмірі 64 080 грн., 640 грн.80 коп. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія» на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт» 18660,00 грн. основного боргу, 186,60 грн. - державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції по первісному та зустрічному позовам грунтується на тому, що відповідно до договору поставки від 01.06.06р.,укладеного між позивачем та відповідачем, позивачем перерахована попередня оплата за партію товару в розмірі 7200грн. Відповідачем здійснено поставку товару лише на суму 7920 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами поставити товар, або повернути сплачені кошти, проте відповіді так і не отримав. Заборгованість відповідача перед позивачем по поставці товару складає 64080 грн.
Відповідно до укладеного між сторонами договору поставки піску річкового №12-78/05П, відповідач - ТОВ «Транспортна технологічна компанія» частково оплатив поставлений позивачем - ВАТ «Київський річковий порт» товар. Заборгованість відповідача (за зустрічним позовом) становить 18660 грн. В стягненні різниці між вартістю товару за новою ціною та вартістю товару за попередньою ціною суд відмовив, оскільки позивач (за зустрічним позовом) не повідомляв належним чином відповідача (за зустрічним позовом), як це передбачено п.4.5 договору поставки №12/78/05 П від 01.12.05.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач (за зустрічним позовом) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.05.07 по даній справі в частині стягнення з ВАТ «Київський річковий порт» суми основного боргу в розмірі 40000 грн. та припинити в цій частині провадження у справі.
В апеляційній скарзі ВАТ «Київський річковий порт» вказує на те, що в ході судового розгляду вказаної справи ВАТ «Київський річковий порт» було здійснено часткову оплату заборгованості по договору 12-43/06П від 01.06.06р. на загальну суму 40000 грн. Представником товариства в останньому судовому засіданні, яке відбулося 24.05.07р.було заявлено клопотання в усній формі про те, що ВАТ «Київський річковий порт» здійснило оплату в розмірі 40 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору 12-43/06П від 01.06.06р., в зв'язку з чим на день прийняття судом рішення, борг ВАТ «Київський річковий порт» перед ТОВ «Транспортна технологічна компанія» становив 25 520 грн., а не 64 080 грн., як зазначено в рішенні господарського суду м.Києва. В порушення ст.38 Господарського процесуального кодексу України дані докази не були враховані та не були витребувані судом для вирішення спору.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , колегія суддів встановила наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-технологічна компанія» та Відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт» 01.06.06 був укладений договір поставки №12-43/06П, відповідно до умов договору відповідач, як постачальник, зобов'язався поставляти, а позивач, як покупець, зобов'язався приймати та оплачувати щебінь гранітний фракції 40х70 в кількості 6000 тон.
Відповідачем було виставлено позивачу рахунок - фактуру №КР-1120 від 01.06.2006р. на оплату щебеню гранітного фракції 40х70 за ціною 48,00 грн., в т.ч. ПДВ, що узгоджується з п.4.4 договору №12-43/06П від 01.06.06, відповідно до якого форма розрахунку за товар - 100% передплата за кожну партію товару на підставі виставлених постачальником (відповідачем) рахунків.
Платіжним дорученням №598 від 08.06.2006 позивач оплатив партію товар на суму 72000 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Аналогічне положення містить в собі ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст..538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідачем здійснено поставку товару за видатковою накладною №1120 від 21.06.2006 на суму 6480 (поставка 135 тон щебеню) та за видатковою накладною №КР-0001578 від 28.07.2006 на суму 1440 грн. ( поставка 30 тон щебеню), а всього на суму 7920 грн., в т.ч. ПДВ, а також те, що позивач звертався до відповідача з вимогою про поставку товару (лист №167/09/006 від 19.08.2006), а коли товар поставлений не був, з вимогою про повернення сплачених коштів ( претензія №192/09/006 від 29.08.06), проте зазначені звернення залишились поза увагою відповідача.
Заборгованість відповідача перед позивачем по поставці товару становить 64080 грн., що встановлено судом першої інстанції при повному з'ясуванні всіх обставин справи.
Відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт» до матеріалів апеляційної скарги були надані платіжні доручення на загальну суму 40000грн. Представник ВАТ «Київський річковий порт» вказує на те, що ця сума була сплачена в погашення боргу по договору 12-43/06П від 01.06.06р. Однак вказана сума не може бути зарахована в погашення боргу за договором 12-43/06П від 01.06.06р., оскільки в графі призначення платежу в платіжних дорученнях вказано: « повернення кредиторської заборгованості за послуги згідно акту звірки б/н від 27.03.2007р.». При розгляді апеляційної скарги було встановлено, що такого акту звірки не існує і за яким договором ВАТ «Київський річковий порт» погашав кредиторську заборгованість з вказаних платіжних доручень встановити не можливо.
01.12.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-технологічна компанія» та Відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт» був укладений договір поставки №12-78/05П, відповідно до умов якого позивач ВАТ «Київський річковий порт» (постачальник), зобов'язується поставляти, , а відповідач ТОВ «Транспортно-технологічна компанія» (покупець), зобов'язується приймати та оплачувати пісок річковий, на умовах визначених даним договором, в загальній кількості 20000 тон.
На виконання умов договору 01.12.2005 позивач (за зустрічним позовом) виставив рахунок - фактуру №КР-0004342 на суму 380 000 грн. та цього ж дня відгрузив товар на суму 380 000 грн. у кількості 20000 тон, що підтверджується видатковою накладною №КР-6329 від 01.12.2005, що узгоджується з пунктами 4.3-4.4 договору №12-78/05П від 01.12.2005, відповідно до яких загальна орієнтовна вартість товару становить 380 000 грн., в т.ч. ПДВ. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару на підставі висталених рахунків.
Господарським судом першої інстанції встановлений факт часткової оплати відповідачем товару (за зустрічним позовом) на суму 249168,94 грн., що підтверджується банківськими виписками : №395 від 28.03.06р. на суму 90 000 грн., №387 від 21.03.06 на суму 149 168,94 грн., №383 від 20.03.06р. на суму 8 000 грн., №414 від 20.03.06р. на суму 2000 грн. Також відповідач (за зустрічним позовом) під час розгляду справи в суді першої інстанції частково оплатив поставлений товар на суму 33498,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12 від 30.03.2007р. на суму 10000 грн., №13 від 03.04.2007р. на суму 9992 грн., №14 від 10.04.07 на суму 10000 грн., № 15 від 16.04.07р. на суму 3506,50 грн. та уточнив призначення платежу по вказаних платіжних дорученнях, вказавши «оплата за пісок річковий згідно рахунку-фактури №4342 від 01.12.2005р.».
Заборгованість відповідача (за зустрічним позовом) перед позивачем становить 18 660 грн.
Господарським судом міста Києва відхилено вимогу позивача (за зустрічним позовом) про стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) 53 391,76 грн. різниці між вартістю товару за новою ціною та вартістю товару за попередньо ціною, оскільки пунктом 4.5 договору поставки №12/78/05 П від 01.12.2005р. визначено , що ціна на товар може бути змінена в разі зміни ринкової кон'юктури на товар (зміна цін на енергоносії, транспорт, механізми, прийняття нових законів України, нормативних актів КМ України) а також передбачено, що в разі зміни ціни на товар, постачальник зобов'язаний повідомити покупця за 10 календарних днів до моменту зміни розцінок. В матеріалах справи відсутні докази про повідомлення відповідача (за зустрічним позовом) позивачем ( за зустрічним позовом) про зміну розцінок на товар. Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з вимогою ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає , що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення містить в собі стаття 525 Цивільного кодексу України.
Судом першої інстанції також досліджені видаткова накладна №ВП-0000002 від 24.03.2006, в якій зазначено що вартість товару складає 14 грн. без ПДВ, тобто 17 грн. з врахуванням ПДВ, що суперечить ціні по договору №12-78/05П від 01.12.05, яка складає 19 грн. з урахуванням ПДВ, тому не узгоджується з доводами відповідача (за зустрічним позовом) про те, що він повернув позивачу частину товару у кількості 9000 тон на суму 153036 грн.
Відповідно до банківської виписки від 06.03.06р. оплата на суму 120 000 грн. була здійснена по рахунку-фактурі №4343 від 01.12.05р. та по рахунку-фактурі №3723 від 18.10.05р., які не мають відношення до рахунку -фактури № 4342 від 01.12.05р. на суму 380 000 грн. по договору №12-78/05П, виставленого позивачем (за зустрічним позовом). Сума банківської виписки від 21.03.06р. включає в себе оплату по рахункам-фактури №КР-000292 від 27.02.06р. за оренду приміщення на суму 2 531,88 грн. та № КР-4342 від 01.12.05р. за поставку піску річкового на суму 380 000 грн. Часткова оплата з банківської виписки по рахунку-фактури №КР-4342 складає 149 168,94 грн., як орендна плата. Банківська виписка від 28.03.06р. на суму 90 000 грн. включає в себе оплату по двом рахункам №КР-4342 від 01.12.05 за поставку піску річкового на суму 176472грн. Часткова оплата по рахунку фактури №КР-4448 від 06.12.05р. позивачем (за зустрічним позовом) не зарахована, так як по рахунку-фактури №КР-4448 від 06.12.05р. не було заборгованості. Позивачем (за зустрічним позовом) дана оплата в сумі 90 000 грн. зарахована як доплата за пісок річковий по рахунку-фактурі №КР-4342 від 01.12.05р., тому доводи відповідача (за зустрічним позовом ) про те, що він повністю сплатив за товар позивачу (за зустрічним позовом) не відповідають матеріалам справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.07р. по даній справі відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі№ 12/77 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт» - без задоволення.
2.Матеріали справи № 12/77 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Смірнова Л.Г.
Пашкіна С.А.
20.07.07 (відправлено)