01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.08.2007 № 38/132
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Хроленко О.В. - старший прокурор віддліу
від Міністерства оборони України: Боишкевич В.О. - юрист
від відповідача - Дуліна Л.І. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство оборони України
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.04.2007
у справі № 38/132 (Власов Ю.Л.)
за позовом Заступник військового прокурора Центрального регіону України
до Товариство "Сатурн-7"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 409440 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.04.2007р. посправі
№ 38/132 позов задоволено частково. На підстав рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 83 423 грн. 40 коп. неустойки, витрати по сплаті державного мита в сумі 4 094 грн. 40 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджено в повному обсязі обставини справи.
В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов»язання, відсутність у боржника коштів, не є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне:
04.07.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 251/3/50-06 на закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого відповідач (виконавець відповідно до умов договору) зобов'язався поставити позивачу (замовник за договором) лопаті повітряного рульового гвинта до вертольотів Мі-8, Мі-24 у кількості та терміни, зазначені в специфікації, яка є його невід»ємною частиною, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Пунктом 2.1. зазначеного договору сторони погодили, що продукція постачається в термін, визначений в специфікації.
Згідно специфікації відповідач повинен поставити продукцію в кількості 16 лопатів до 25.08.2006р. на суму 2 047 200 грн.
Відповідно до п.2.6. договору датою виконання зобв»язання відповідачем є дата підписання вантажоодержувачем приймально-здавального акту прийому продукції за формою 4.
Згідно п.4.3., 4.6. договору сторони погодили, що сума договору складає 2 047 200 грн., у т.ч. ПДВ 341 200 грн. Розрахунки можуть здійснюватись шляхом проведення попередньої оплати у розмірі 100% від суми договору, після надання відповідачем рахунку-фактури. Відповідач зобов»язаний надати позивачу акт (акти) за формою 4 на протязі 30 календарних днів з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
Відповідно до платіжного доручення № 1471 від 20.07.2006р. позивач перерахував відповідачу попередню оплату за укладеним договором в сумі 1 279 500 грн.
12.08.2006р. відповідач направив на адресу позивача лист № 275/08, в якому повідомив про неможливість своєчасного виконання зобов»язань за укладеним договором у зв»язку з завантаженістю підприємства - виробника лопатів та просив розглянути питання щодо можливості продовження строків поставки до 15.11.2006р. Оскільки виробник лопатів Московський Машинобудівний Завод «ВПЕРЕД» повідомив, що у зв»язку з завантаженістю підприємства по виконанню держзамовлення продукція не може бути відвантажена в серпні-вересні.
Відповідно до актів прийому продукції № 301,326, 374 відповідач поставив позивачу продукцію відповідно 27.09.2006р. в кількості 2 комплекти на загальну суму 255 900 грн. з прострочкою виконання зобов»язання на 46 днів, 11.10.2006р. у кількості 5 комплектів на суму 639 750 грн. з прострочкою виконання зобов»язання на 126 днів, 30.12.2006р. у кількості 9 комплектів на суму 1 151 550 грн. з прострочкою виконання зобов»язання на 158 днів.
Згідно акту звірки розрахунків станом на 31.12.2006р. позивач повністю розрахувався за поставлений відповідачем товар.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 13, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк згідно умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).
Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.
Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що відповідач за прострочення поставки сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% процент від суми недопоставленої продукції за кожен день прострочення. За відмову від поставки (не поставку), а також за порушення строків поставки продукції понад 30 днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції.
Згідно п. 5.2. договору за порушення строків визначених п.4.6. договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми попередньої оплати за кожен день прострочення, але не менше облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позивачем обгрунтовано заявлені вимоги до відповідача про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 409 440, 00 грн.
Господарським судом м. Києва при винесенні рішення було враховано, що на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов»язань вплинула затримка у поставці продукції виробником - ВАТ»Московський механічний завод «ВПЕРЕД», про що позивач був завчасно письмово повідомлений, також судом враховано складний фінансовий стан відповідача, а тому зменшено розмір нарахованої неустойки до 83 423,40 грн. на підставі ст.. 551 ЦК України.
Однак колегія не може погодитися з даним висновком господарського суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов»язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов»язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, слід зазначити, що окрему увагу Господарський кодекс приділяє відносинам, де зачіпаються інтереси держави.
Відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов»язання, в якому хоча б одна сторона є суб»єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов»язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов»язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов»язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів ( робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що укладений договір фінансується з державного бюджету України, стороною договору є Міністерство оборони, яке є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Міноборони України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони.
Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Міністерства оборони України є обгрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2007р. у справі № 38/132 скасувати.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-7» (03048, м.Київ, вул..І.Пулюя, 3, кв. 274 ( р/р 26003005057901 в АКБ «ТАС-Комерцбанк» в м. Києві, код ЄДРПОУ 329550202, МФО 300164) на користь Міністерства оборони України ( 03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, р/р 35227138003192 в ОПЕРУ ДКУ м.Києва, МФО 820172, код 00034022,КПКВ 2101230, КЕКВ 1150) неустойку в розмірі 409 440, 00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-7» (03048, м.Київ, вул..І.Пулюя, 3, кв. 274 ( р/р 26003005057901 в АКБ «ТАС-Комерцбанк» в м. Києві, код ЄДРПОУ 329550202, МФО 300164) до Державного бюджету України (р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м.Києві
УДК у Шевченківському районі м.Києва , код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) державне мито в сумі 4 094 грн. 40 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-7» (03048, м.Київ, вул..І.Пулюя, 3, кв. 274 ( р/р 26003005057901 в АКБ «ТАС-Комерцбанк» в м. Києві, код ЄДРПОУ 329550202, МФО 300164) на користь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» ( 01021,м.Київ,вул..Липська,18/5 (код 3461492, р/р 26000300036851 в АКБ «Форум», МФО 322948) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-7» (03048, м.Київ, вул..І.Пулюя, 3, кв. 274 ( р/р 26003005057901 в АКБ «ТАС-Комерцбанк» в м. Києві, код ЄДРПОУ 329550202, МФО 300164) до Державного бюджету України (р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м.Києві
УДК у Шевченківському районі м.Києва , код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 2047 грн. 20 коп.
Матеріали справи № 38/132 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.