01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.07.2007 № 43/59
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Вербицької О.В.
Гарник Л.Л.
при секретарі: Семеняк Т.В.
За участю представників:
ініціюючого кредитора: Лінніченко Д.О. (дов. від 21.11.2006 року № Д07/7763);
боржника: за участю Куценко В.А. - директор (протокол № 1 зборів членів кооперативу від 12.05.2004 року);
розпорядник майна Нестеренко С.С. не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго»
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 13.04.2007
у справі № 43/59 (Пасько М.В.)
за заявою Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго»
до Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3»
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2007 року у справі №43/59 за заявою Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» (далі - ініціюючий кредитор, АЕК “Київенерго») до Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» (далі - боржник, ЖБК “Мрія-3») про визнання банкрутом заяву Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» про визнання додаткових грошових вимог в розмірі 35 301,57 грн. відхилено.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2007 року у справі № 43/59, Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» звернулась з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу для розгляду по суті до господарського суду м. Києва.
В обґрунтування апеляційних вимог ініціюючий кредитор зазначає, що при прийнятті спірної ухвали судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме, судом порушено ст.. 264 Цивільного кодексу України та ст..ст.. 4, 4-3, 33, 34, 43, 87 Господарського процесуального кодексу України.
Житлово-будівельний кооператив “Мрія-3» надало письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить переглянути рішення місцевого господарського суду в повному обсязі та припинити провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.06.2007 року.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 року та 09.07.2007 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався.
23.07.2007 року в судове засідання з'явились представники ініціюючого кредитора та боржника. Розпорядник майна Нестеренко С.С. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі розпорядника майна Нестеренка С.С.
Представник Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» в судовому засіданні уточнив вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 13.04.2007 року та направити справу до господарського суду м. Києва для розгляду по суті в частині додаткових кредиторських вимог
Заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора та боржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву боржника на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно ст. 106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пункт 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.02.2006 року за заявою Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» порушено провадження у справі № 43/59 про визнання Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» банкрутом.
Заява ініціюючого кредитора аргументована тим, що безспірні вимоги АЕК “Київенерго» в розмірі 154 164,63 грн., підтверджені виконавчими документами, не були задоволені боржником протягом періоду, що перевищує три місяці, після встановленого для їх погашення строку.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 20.09.2006 року визнано розмір вимог кредитора - Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» в розмірі 117 891,39 грн., зобов'язано заявника в десятиденний термін подати за його рахунок до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Нестеренка Сергія Сергійовича.
19.12.2006 року у газеті “Голос України» № 240 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3».
17.01.2007 року АЕК “Київенерго» подало до місцевого господарського суду заяву про визнання додаткових кредиторських вимог в розмірі 35 301,57 грн., зазначивши, що загальна сума кредиторських вимог ініціюючого кредитора становить 153 192,96 грн., з яких 148 413,05 грн. - основний борг, 1 483,55 - пеня, 2 383,55 грн. інфляційна складова боргу, 682,51 грн. - 3% річних, 85, 00 грн. - витрати на сплату державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.007 року заяву Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» про визнання додаткових вимог в розмірі 35 301,57 грн. відхилено.
Перевіривши законність та обґрунтованість винесеної судом ухвали, колегія суду апеляційної інстанції встановила наступне.
Заява АЕК “Київенерго» від 17.01.2007 року про визнання додаткових кредиторських вимог в розмірі 35 301,57 грн., обґрунтована тим, що відповідно до договору № 1020057 на постачання теплової енергії від 28.10.1998 року, ЖБК “Мрія-3» за період з 01.10.2004 року по 01.02.2006 року спожито теплову енергію на суму 149 035,06 грн., а сплачено 118 283,10 грн., тобто основний борг Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» перед АЕК “Київенерго» за вказаним договором становить 30 751,96 грн., крім того, ініціюючий кредитор просить також врахувати 2 383,55 грн. інфляційної складової боргу та 682,51 грн. - 3% річних.
На підтвердження зазначених додаткових вимог ініціюючий кредитор надав облікові картки Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» та довідку про надходження коштів від Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» за спожиту теплоенергію.
Згідно п. 8 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі - Закон), кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Оскільки оголошення про порушення справи про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» опубліковано 19.12.2006 року, а заяву про визнання додаткових кредиторських вимог АЕК “Київенерго» подало до суду 17.01.2007 року, то встановлений 30-данний строк для подання додаткових кредиторських вимог ініціюючим кредитором не пропущено.
Разом з тим, грошові зобов'язання боржника перед кредитором повинні підтверджуватися належними доказами.
Заборгованість боржника повинна бути підтверджена первинним бухгалтерськими документами, що встановлюють цивільно-правові відносини між кредитором і боржником та свідчать про зобов'язання останнього перед кредитором.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Облікові картки Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» та довідку про надходження коштів від Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» за спожиту теплоенергію не є первинним бухгалтерськими документами, що можуть підтвердити наявність заборгованості.
Щодо наданих АЕК “Київенерго» в суді апеляційної інстанції актів на відшкодування витрат 6,5% на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 року № 1245, то судова колегія звертає увагу на наступне.
Як визначено ст.. 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Представник АЕК “Київенерго» в судовому засіданні усно пояснив, що дані докази надавались до суду першої інстанції, але клопотання про долучення зазначених доказів було усним та не заносилось до протоколу судового засідання. Однак, зауважень на протокол судового засідання АЕК “Київенерго» не подавало.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги вказані акти на відшкодування витрат 6,5% на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 року № 1245, оскільки вважає необґрунтованою причину неподання вказаних доказів суду першої інстанції.
Крім того, зазначені докази не підтверджують заявлені додаткові вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» до боржника і не можуть бути прийняті судом до уваги.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції АЕК “Київенерго» не доведено обґрунтованість додаткових кредиторських вимог до Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3», а тому вони не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.ст. 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 13.04.2007 року по справі № 43/59 за заявою Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу “Мрія-3» про визнання банкрутом залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» - без задоволення.
2. Справу № 43/59 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Коваленко В.М.
Судді Вербицька О.В.
Гарник Л.Л.
27.07.07 (відправлено)