01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.06.2007 № 30/121
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Більдін О.В.- юрист
від відповідача - Шубін В.М. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Енергоринок"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.04.2007
у справі № 30/121 (Ващенко Т.М.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
до Державне підприємство "Енергоринок"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 2196939,50 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2006року у справі №30/121 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 911 862, 41 грн. - основного боргу, 286 237, 97 грн. - пені, 98 124, 79грн. - 3% річних, 372 426, 32 грн. - збитків від інфляції, 25 500 грн. витрат по сплаті державного, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету України 3530 грн. 60 коп. недоплаченого державного мита.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про електроенергетику» кошти за електричну енергію перераховуються з поточного рахунку за спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом, що встановлюється НКРЕ.
На момент винесення рішення по справі позивач збільшив позовні вимоги, а саме просить стягнути з відповідача 2 911 862 грн. 41 коп. основного боргу, 286 237 грн. 97 коп. пені, 98 124 грн. 79 коп. - 3% річних, 372 426 грн. 32 коп. збитків від інфляції, а також витрати по сплаті державного мита 25 500 грн. та інфляційні 118, 00 грн.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
31.01.2001р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 309/1 згідно з умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати електричну енергію та здійснювати її оплату.
Додатковими угодами від 29.12.2001р., 14.12.2005р., 21.03.2006р., 16.06.2006р., 26.09.2006р. дія вищезазначеного договору пролонгувалась.
Відповідно до змін, внесених до п. 8.5 договору, додатковою угодою від 26.09.06р., договір діє до 31.12.2006р.
Пунктами 3.10, 3.11 договору до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ надає ТЕЦ поштою підписаний зі свого боку Акт у двох примірниках та надає до ДПЕ один примірник поштою.
Розрахунок за куплену відповідачем електроенергію здійснюється грошовими коштами, які перераховуються на поточний рахунок позивача та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (для розрахунків з податку на додану вартість), та за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством (п.4.1.договору).
Як вбачається з матеріалів справи (п.4.2.договору) платежі за отриману відповідачем електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку із спеціальним використанням ДПЕ відповідного алгоритму ОРЕ (оптового ринку електроенергії), який затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Відповідно до ст.15-І Закону України «Про електроенергетику» кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються зокрема електрогенеруючим компаніям та іншим суб»єктам підприємницької діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії.
Відповідно до п.1 Постанови НКРЕ від 30.12.2005р. № 1278 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» Державне підприємство «Енергоринок» щоденно із суми коштів, що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, за виключенням коштів, які надходять як оплата ПДВ, коштів що надійшли відповідно до постанов НКРЕ від 29.10.2003р. № 1086, від 27.01.06 № 123 , від 31.08.06 №1155, та коштів, що надходять відповідно до постанови НКРЕ від 12.01.07. № 11, де учасниками розрахунків є теплоцентралі, зобов»язано здійснювати перерахування, зокрема теплоцентралям (крім ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» та АЕК «Київенерго») суми коштів ( за виключенням коштів, які надійшли відповідно до постанови НКРЕ від 12.01.07 № 11), яка визначається як добуток вартості фактичної товарної продукції попереднього дня ( у перший банківський день тижня - фактичної товарної продукції трьох попередніх днів) та коефіцієнту, зазначеного в додатку до цієї постанови.
Відповідно до п.4.5 договору за результатами розрахунків за місяць ДПЕ надсилає ТЕЦ акт звірки розрахунків між сторонами до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, а позивач в свою чергу, в триденний термін після отримання зазначеного акту надсилає до відповідача його примірник за підписом керівництва ТЕЦ.
Протягом 2001-2006 років позивачем продавалась, а відповідачем купувалась електроенергія вироблена позивачем.
Факт продажу електроенергії відповідачем за договором № 309/01 починаючи з грудня 2003 року із зазначенням обсягів та ціни проданої електроенергії позивачу підтверджується Актами про продаж у відповідних періодах, які залучені до матеріалів справи.
В порушення умов договору відповідач здійснював оплату за поставлену електроенергію лише частково, внаслідок чого накопичилась заборгованість, що підтверджується актами звірки розрахунків.
Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 13, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк згідно умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).
Виходячи з наведеного, колегія вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 2 911 862, 41 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 5.6.1 договору при порушенні відповідачем розподілу коштів для позивача відповідно до алгоритму розподілу коштів ОРЕ, який затверджується НКРЕ, може нараховуватись пеня в розмірі 0,5% від несплаченої згідно з цим алгоритмом суми ( але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку) за кожен день ненадходження таких коштів на рахунок ТЕЦ.
Згідно ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 ЦК України).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню 286 237, 97 грн. пені.
Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 3 % річних та збитків від інфляції.
За час прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Колегія приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 98 124, 79 грн. - 3% річних та 372 426, 32 грн. - збитків від інфляції обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач при уточнені позовних вимог не оплатив держане мито, колегія вважає, що місцевий суд прийшов до правильного висновку стягнувши з позивача в доход державного бюджету України недоплачене державне мито в сумі 3 530, 60 грн.
Колегія не приймає до уваги заперечення відповідача виходячи з наступного.
Відповідач не надав суду докази, які б підтверджували дотримання ДП “Енергоринок» алгоритму відрахування коштів в період з грудня 2003 року по вересень 2006 р. з поточного рахунку ДП “Енергоринок» із спеціальним режимом використання на поточний рахунок ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» за відпущену електричну енергію.
Відповідно до ст.. 33 ГК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач не надав суду жодних контррозрахунків із застосуванням алгоритму. Тому колегія вважає, що відповідач свої доводи не довів належними та допустимими доказами.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок»
залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м.Києва від 26.04.2007р. у справі № 30/121 залишити без змін.
Матеріали справи № 30/121 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.
18.06.07 (відправлено)