01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.07.2007 № 2/78
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Вербицької О.В.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
від позивача - Гургула О.Б.,
від відповідача - Рекун А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інституту математики НАН України
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.04.2007
у справі № 2/78 (Домнічева І.О.)
за позовом Інституту математики НАН України
до Об"єднання фірм (агентств) нерухомості "Київський центр нерухомості"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання договорів оренди недійсними
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2007 в задоволенніпозову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але представник відповідача в судовому засіданні просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
01.09.2000 сторонами було укладено два договори оренди майна НАН України, згідно яких, а також акту приймання-передачі від 01.12.2000 позивач на підставі постанови Бюро Президії НАН України передав, а відповідач прийняв в орендне користування напівпідвальне приміщення загальною площею 143 кв. м. та приміщення на 2 поверсі загальною площею 21,7 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, вул. Терещенська, 3.
Пунктами 5.1, 5.2 передбачено, що договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 01.09.2003; для продовження строку дії договору позивач зобов'язаний повідомити відповідача про наміри продовжити оренду не пізніше ніж за місяць до закінчення строку, позивач має переважне право продовження договору.
01.01.2003 сторонами було підписано угоду про внесення змін до договору оренди від 01.09.2000, згідно якої п.5.1 викладений у такій редакції: договір у новій редакції набирає чинності з 01.01.2003 і діє до 01.01.2006.
Позивач стверджує, що договори оренди від 01.09.2000 та угода про внесення змін від 10.01.2003 є недійсними, у зв'язку з тим, що недотримані істотні умови договорів оренди, визначені законодавством, оскільки положення договорів оренди від 01.09.2000 та угоди про внесення змін від 01.01.2003 не містять істотних умов, визначених законодавством, а саме:
об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
порядок використання амортизаційних відрахувань;
відновлення орендованого майна та умови його повернення;
порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;
спірний договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна, зокрема, в частині визначення вартості майна, умов передачі та повернення орендованого майна, використання амортизаційних відрахувань.
Згідно ст. 3 Закону України “Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук, та статусу їх майнового комплексу», Національна академія наук України зокрема, надає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій. Проте, НАН України не давала дозволу на продовження спірного договору оренди.
Для визначення вартості не житлових приміщень, які здавались в оренду, була проведена їх експертна (ринкова) оцінка. На замовлення позивача вказана оцінка була проведена двічі - у 2000 році при укладенні договорів оренди, а також у 2003 році у зв'язку з продовженням чинності цих договорів.
Вартість орендованого майна сторонами визначалась також через те, що пунктами 3.2.11 договору передбачено обов'язок відповідача страхувати орендоване майно на користь позивача.
Таким чином сторонами була досягнута згода щодо складу та вартості майна, що підтверджується договорами оренди від 01.09.2000, актом приймання-передавання не житлових приміщень від 01.12.2000, угодою від 01.01.2003, звітами про оцінку приміщень 2000 року та 2003 року, а також страховими полісами.
У відповідності до Закону України “Про оренду державного та комунального майна», амортизаційні відрахування нараховує та залишає у своєму розпорядженні власник (балансоутримувач) майна, тобто орендодавець.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів.
Таким чином, протягом усього строку оренди позивач (орендодавець), який є власником майна, нараховує амортизаційні відрахування та залишає їх у своєму розпорядженні і за цей рахунок проводить відновлення орендованого майна.
Умовами договору передбачено зобов'язання орендаря проводити поточний ремонт орендованих приміщень, а також вимоги щодо відшкодування збитків, завданих майну орендодавця, якщо такі будуть встановлені на день повернення майна.
Крім того, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на відсутність дозволу НАН України на продовження дії оскаржуваних договорів оренди, оскільки Законом України “Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» встановлено обсяг прав НАН України щодо розпорядження закріпленим за нею державним майном, проте з цього Закону не вбачається, що на НАН України не поширюються загальні вимоги чинного законодавства, а саме ЦК України та Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Статтею 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що Національна академія наук України надає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах її організацій.
Зокрема, на підставі такого дозволу 01.09.2000 було укладено договори оренди не житлових приміщень.
Законом України “Про оренду державного та комунального майна» не передбачена необхідність одержання дозволу НАН України на продовження дії договорів оренди.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Інституту математики НАН України, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2007 у справі № 2/78 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Інституту математики НАН України залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2007 у справі № 2/78 - без змін.
Матеріали справи № 2/78 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Вербицька О.В.