01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.04.2007 № 39/263
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Вербицької О.В.
при секретарі: О.В.Вінницька
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від прокурора - Попенко О.С.,
від відповідача - Гелбутівський Ю.С., Шумлянський О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кооператив "Побєда" по побутовому обслуговуванню населення
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.01.2007
у справі № 39/263 (Домнічева І.О.)
за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Кооператив "Побєда" по побутовому обслуговуванню населення
про звільнення незаконно займаної земельної ділянки
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2007 позов задоволено повністю. Зобов'язано Кооператив “Побєда» по побутовому обслуговуванню населення звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,08 га за адресою: м. Київ, вул. Строката, 5 шляхом приведення її у придатний для використання стан. Стягнуто з Кооперативу “Побєда» по побутовому обслуговуванню населення в дохід Державного бюджету України 85 грн. держмита. Стягнуто з Кооперативу “Побєда» по побутовому обслуговуванню населення на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр» 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм процесуального права.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і представників відповідача та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
У відповідності до актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.10.2005 № 1203/37, земельна ділянка площею 0,08 га, що знаходиться у м. Києві по вул. Строката, 5 використовується під розміщення станції технічного обслуговування ВК “Побєда» без документів на право користування землею.
Згідно ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Як вбачається з пояснень керівника ВК “Побєда» наданих прокурору района, документація на право користування земельною ділянкою відповідачем не оформлена.
Стаття 124 ЗК України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Стаття 125 ЗК України встановлює, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 9 ЗК України, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
З огляду на вищевказане, відповідач безпідставно та неправомірно користувався зазначеною земельною ділянкою, не набувши на неї права власності або права користування у встановленому законом порядку.
Стаття 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Згідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені України права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Виробничого кооперативу “Побєда», а рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2007 у справі № 39/263 є обґрунтованим і таким, що прийняте без порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу “Побєда» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2007 у справі № 39/263 залишити без змін.
Матеріали справи № 39/263 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Вербицька О.В.