79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.03.08 Справа № 5/3298-13/377А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Дух Я.В.
Якімець Г.Г.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»№23-5-юр від 05.01.07р.
на постанову господарського суду Львівської області від 14.12.2006р.
у справі №5/3298-13/377А
за позовом ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат», м.Жидачів
до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Жидачівському районі, м.Жидачів
про часткове визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.04.06р. №0000192320/0/89
за участю представників
від позивача - Бойко М.С., Золотарьова М.К. - представники (дов. у справі);
від відповідача - Зубік В.Й. -заступник начальника, Закорчемний І.Б., Майкович В.М. -представники (дов. у справі);
від прокуратури - Коваль Р.Р. -прокурор відділу (посвідчення №245).
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.
Після залучення нового судді судовий розгляд адміністративної справи здійснювався згідно ч.2 ст.26 КАС України.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.
В судових засіданнях 28.02.07р., 28.01.08р., 20.02.08р. оголошувались перерви до 05.03.07р., 04.02.08р. та 05.03.08р. відповідно.
Ухвалою суду від 05.03.07р. у даній справі призначено судово-бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у ній, яке ухвалою суду від 06.12.07р. поновлено.
Права та обов'язки згідно ст.ст.49, 51 КАС України представникам сторони роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
Постановою господарського суду Львівської області від 14.12.2006р. у цій справі (суддя Станько Л.Л.) в задоволені позову ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»до ДПІ у Жидачівському районі про часткове визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.04.06р. №0000192320/0/89 відмовлено повністю.
Постанова суду мотивована ст.ст.1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», п.1.32 ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями (далі Закон №283/97-ВР), ст.3 ГК України, п.п.2.1 п.2 Наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»від 29.03.03р. №143, із змінами та доповненнями (надалі наказ №143), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за №168/704 (далі Положення №88), п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №72 від 19.02.01р., із змінами та доповненнями, п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05р. за №1/10320, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення від 13.04.06р. №0000192320/0/89, оскільки у зв'язку із наявністю відмінностей між даними декларацій та даними регістрів бухгалтерського обліку і головної книги позивача, які не допускаються, останнім занижено валовий дохід за IV квартал 2004 року на вартість доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 298,5 тис.грн.; також позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати по оплаті послуг, наданих Концерном «Основа», на суму 1566030 грн. та витрати по видачі готівки з каси підприємства за період з 01.10.04р. по 31.12.05р. підзвітним особам на суму 35785,0 грн., як не підтверджених належним чином первинними бухгалтерськими документами; позивач в декларації за 2004р. не відобразив витрати, з врахуванням допущених ним помилок при відображенні сум валових витрат у попередніх деклараціях, чим завищив валові витрати в IV кварталі 2004 року на суму 1485,2 тис.грн.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, стверджуючи про дотримання підприємством правил ведення податкового обігу при декларуванні доходів від продажу товарів (робіт, послуг) у декларації з податку на прибуток за 2004р. у розмірі 289335,4 тис.грн., про правомірність віднесення останнім до валових витрат отриманих послуг від Концерну «Основа»на суму 1566030 грн., оскільки така господарська операція належним чином підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними між позивачем та Концерном «Основа», та платіжними дорученнями на оплату позивачем цих послуг, які є первинними документами, що містять усі необхідні реквізити.
Крім того, апелянт вважає, що не відображення суми коригування валових витрат попереднього звітного періоду у ряд.05.2 Декларації по податку на прибуток за 2004р., а включення такої суми (1485,2 тис.грн.) до витрат з придбання товарів (робіт, послуг), ніяким чином не вплинуло на загальну суму валових витрат за 2004р. та не призвело до заниження об'єкта оподаткування.
Також, на думку апелянта, при прийняті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано, що підтверджуючим первинним документом на оприбуткування товарів (запасних частин) від ПП «Апекс»є податкова накладна №РН0000201 від 11.08.05р. на загальну суму 985,20 грн., в тому числі 164,20 грн. - податок на додану вартість, тому позивачем правомірно включено до складу валових витрат суму 821 грн. від вартості запасних частин.
Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким визнати частково нечинним спірне податкове повідомлення-рішення за вирахуванням суми донарахованих податкових зобов'язань, що виникли в результаті безпідставного включення до складу валових витрат суми витрат не підтвердженої документально у розмірі 34964 грн.
У запереченні на апеляційну скаргу податковий орган не погоджується з доводами апелянта, вважаючи правомірним прийняття податкового повідомлення-рішення за порушення позивачем вимог п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №283/97-ВР.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи розрахунок донарахувань основного боргу (податку на прибуток) та штрафних (фінансових) санкцій, з'ясував, що штрафні санкції по визначеному позивачем донарахованого податкового зобов'язання складає 205 грн.
Заслухавши представників сторін, прокуратури, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд встановив наступне:
актом перевірки №280/23-2/00278801 від 04.04.06р. «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету сум податків та інших обов'язкових платежів ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»за період з 01.10.04р. по 31.12.05р.»зафіксовано порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №283/97-ВР, п.п.2.1 п.2 Наказу №143, п.3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, в результаті чого останнім завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 2528,0 тис.грн., а саме: в IV кв. 2004р. -2075,9 тис.грн., в I кв. 2005р. -452,1 тис.грн.; занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток за 2005р. на суму 845,0 тис.грн., в тому числі за I кв. 2005р. на суму 471,0 тис.грн., за I півріччя 2005р. на суму 658,0 тис.грн., за 9 міс. 2005р. на суму 766,9 тис.грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Жидачівському районі 13.04.06р. прийняла податкове повідомлення-рішення №0000192320/0/89, яким згідно з п.п. «б»п.п.4.1.4 п.4.1, п.п. «а», «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-Ш, із змінами та доповненнями, відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №283/97-ВР визначено позивачу суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток в сумі 1626100 грн., з яких 845000 тис.грн. -основний платіж та 781100 тис.грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем частково, про що зазначено вище.
Зокрема, перевіряючими в акті перевірки зафіксовано, що ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»занижено валовий доход за IV кв. 2004р. на вартість доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 298,5 тис.грн.
Такий висновок зроблено відповідачем в результаті аналізу даних податкової звітності з даними бухгалтерського обліку в частині, що стосується показника доходів від продажу товарів (робіт, послуг).
Суд апеляційної інстанції, вирішуючи позовні вимоги в цій частині, відзначає, що спір між сторонами виник в результаті того, що відповідачем визначено показник доходів від продажу товарів (робіт, послуг), що підлягав декларуванню за 2004р. на підставі показників за IV кв. 2004р.
Між тим, податковим органом не враховано вимог п.11.1 ст.11 Закону №283/97-ВР, яким визначено Правила ведення податкового обліку:
«Для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.».
Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 (зареєстрованого Міністерством юстиції України 08.04.03р. за №271/7592) визначено також, що податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону №334 (334/94-ВР), наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
При досліджені експертом цього питання, останній, досліджуючи дані головної книги, декларації на прибуток, бухгалтерського обліку за 2004 рік не встановив розбіжностей.
Податковим органом не здійснювалось нарахувань податкових зобов'язань по описаній вище позиції.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.04р. між Концерном «Основа»та ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»укладено договір №2, згідно умов якого Концерном «Основа»було надано позивачу комплекс послуг консультаційного характеру у сфері управління, фінансів та загальних економіко-правових норм.
Пунктами 4.1 та 4.2 даного договору передбачено, що здача об'ємів та якість робіт проводиться на підставі документів, що відображають об'єми та якість робіт, а остаточний прийом виконанних робіт проводиться на підставі згаданих документів та відповідного акту.
Перевіряючими в ході перевірки встановлено, що позивачем завищено валові витрати по вказаній вище господарській операції на суму 1566030 грн., оскільки акти прийому-передачі наданих послуг, в яких не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг, їх об'єм, вартість, не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення цих консультаційних послуг, в них відсутній розрахунок вартості виконаних робіт.
Не подано документів в підтвердження використання послуг у господарській діяльності ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат».
Відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону).
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. №996-XIV, із змінами та доповненнями (далі Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналогічні вимоги містяться і в п.2.4 Положення №88.
Крім цього, в платіжних дорученнях, якими позивач доказує факт оплати послуг контрагенту, не зазначено як підставу платежу договір №2 від 29.12.04р.
Судовим експертом не взято до уваги зазначене вище по описаній позиції, хоч є у його висновку посилання на ці ж нормативні акти.
Взяття до уваги експертом таких умов договору, на які він (експерт) посилається у висновку, як-от: конфіденційність інформації, відсутність в договорі одиниць виміру послуг, крім загальної суми договору, надання послуг в усній формі, суперечить вказаним актам та не звільняє позивача від обов'язку документувати господарські операції у відповідності до вимог цих нормативно-правових актів з питань бухгалтерського та податкового обліку.
Також поза увагою експерта залишився той факт, що в акті перевірки та в позовній заяві позивача немає жодних посилань на договір №2 від 29.12.03р. чи на договір №3 від 03.06.02р.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає підставним визначення позивачеві податкових зобов'язань по цій господарській операції.
Також відповідачем зафіксовано в акті, що позивачем у деклараціях по податку на прибуток за три квартали 2004р. та за 2004р. (у рядках 04.1) відображено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 171170,40 тис.грн.
За 2004 рік витрати задекларовані в сумі 237574,50 тис.грн.
Таким чином, задекларовані ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за IV кв. 2004р. розрахунково визначено в сумі 66404,1 тис.грн.
Відповідно до представлених до перевірки позивачем документів та даних бухгалтерського обліку витрати на придбання ним товарів (робіт, послуг) за IV кв. 2004р. становлять 64918939,35 грн., в результаті чого перевіряючими зроблено висновок про завищення ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»у IV кв. 2004р. витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 1485,2 тис.грн., чим порушено приписи п.5.1, п.п.5.2.1 п..п.5.2.7, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР та п.п.2.1 п.2 Наказу №143.
До валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання (п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР).
Відповідно до п.11.1 ст.11 Закону №283/97-ВР податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.
Згідно п.п.2.1 п.2 Наказу №143 якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.
ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»не заперечує факту не відображення суми коригування валових витрат попереднього звітного періоду в рядку 05.2 декларації по податку на прибуток за 2004 рік, вважаючи, що таке порушення вимог п.2.1 Наказу №143 не може спричинити донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Як встановлено в судовому засіданні, податковим органом по цій позиції визначено позивачу до сплати податок на прибуток в сумі 371300 грн.
Експертом при дослідженні цього питання зазначено у висновку, що документальним підтвердженням понесення підприємством витрат у описаних періодах є видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт, звіти видачі вантажу, аркуші про пакування.
Апелянтом документально не спростовано відсутність первинних документів при перевірці, від-так враховуючи вище, суд апеляційної інстанції відповідно до п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.7 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР, п.п.2.1 п.2 Наказу №143 вважає безпідставним доводи апелянта в цій частині його вимог.
Згідно п.2 Наказу №143 суми самостійно виправлених помилок, допущених при відображенні сум валових витрат у попередніх деклараціях, включаються в Декларацію по податку на прибуток підприємства за звітний період в Рядок 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів».
Зі справи вбачається, що витрати позивача по рахунках 901.2 в сумі 583889,98 грн. та 202.9 в сумі 951244,98 грн. не були включені в декларацію по податку на прибуток за 9 міс. 2004р. і частково знайшли своє відображення в декларації за 2004р.
Апелянтом, у поданій ним апеляційній скарзі, визнається правомірність донарахування йому податковим органом податкових зобов'язань, які виникли в результаті безпідставного включення до складу валових витрат суми витрат не підтвердженої документально у розмірі 34964 грн.
Проте останній заперечує доводи відповідача, викладені в акті перевірки, що позивач в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР неправомірно включив до складу валових витрат витрати на суму 821 грн. без підтверджуючих документів по авансовому звіту №196/1 від 22.08.05р., оскільки підтверджуючим первинним документом на оприбуткування товарів (запасних частин) від ПП «Алекс»на вказану суму є видаткова накладна №РН 0000201 від 11.08.05р. на загальну суму 985,20 грн. (податок на додану вартість -164,20 грн.).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в частині визначення податковим органом ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»821 грн. податку на прибуток та 205 грн. штрафних санкцій у спірному податковому повідомленні-рішення, таке слід визнати нечинним в цій частині, а оскаржувану постанову суду скасувати.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує приписи п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №283/97-Вр та наявність звіту про використання коштів, наданих на відрядження, рахунок-фактуру від 11.08.05р. №СФ-0000212.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, п.п.6,7 розділу VІІ КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Постанову господарського суду Львівської області від 14.12.2006р. у цій справі скасувати і прийняти нову постанову.
3. Позов задоволити частково. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі від 13.04.06р. №0000192320/0/89 в частині визначення ВАТ «Жидачівський целюлозно-пеперовий комбінат»821 грн. податку на прибуток та 205 грн. штрафних санкцій. В решті позову відмовити.
4. Місцевому господарському суду видати виконавчий лист про відшкодування позивачеві судових витрат відповідно до задоволених витрат.
5. Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Я.В.Дух
суддя Г.Г.Якімець
Постанова підписана 24.03.2008р.