копія
справа № 2-а-552/11 року
іменем України
18.04.2011 року
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Моцний В.С., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 28.03.2011 року звернулася до суду із даним позовом і просить: 1) визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови їй виплатити додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; 2) зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому району Вінницької області провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особи віднесеної до 4 категорії в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум вказаної додаткової пенсії.
Позивач посилається на те, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, перебуває на обліку у відповідача. Вважає, що відповідач нараховує і виплачує пенсію не у відповідності із вимогами ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у неналежному розмірі. В зв'язку із викладеними обставинами позивач прость визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати пенсії, зобов'язати відповідача нараховувати та виплатити пенсію відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 10.10.2010 року.
Ухвалою від 30.03.2011 року відкрито провадження в справі.
Відповідач подав до суду заперечення в якому просить відмовити в задоволенні позову, поскільки додаткова пенсія за шкоду виплачується відповідно до діючих постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Пенсійному фонді України у Чечельницькому районі Вінницької області, де і отримує пенсію.
Відповідно до посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю НОМЕР_1 від 12.08.2003 року ОСОБА_1 є потерпілою особою 4 категорії.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 смт. Чечельник Вінницької області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Як вбачається з копії паспорта, позивача прописано в смт. Чечельник.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає стаття 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При розгляді справи було встановлено, що відповідач всупереч вимогам ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»нараховував та виплачував позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в розмірі 5 % прожиткового мінімуму.
Вважаю, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідач зобов'язаний був керуватись Законом, оскільки цей правовий акт має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Вважаю, що клопотання відповідача про залучення Державного казначейства України в якості другого відповідача є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Оскільки відповідно до п. 4 п.п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 завданням районного управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне вийти за межі позовних вимог і поставити кінцевим періодом виплати підвищення до пенсії позивачу - по день припинення такого права.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 71, 14, 158 -163, 183-2, 256 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком із 10.10.2010 року, виходячи з мінімального розміру встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” .
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком із 10.10.2010 року і по день припинення такого права з врахуванням проведених виплат, виходячи з мінімального розміру встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Постанова підлягає негайному виконанню.
В задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про залучення в якості другого відповідача Державне казначейство України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її отримання.
Суддя : підпис
Вірно.Голова суду В.С.Моцний