копія
справа № 2-а-665/11 року
іменем України
19.04.2011 року
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Задорожний В.П., відповідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України розглянувши в порядку скороченого провадження, одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області про визнання неправомірними дій та зобов”язання здійснити нарахування і виплату щомісячного підвищення до пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в межах шестимісячного строку,-
ОСОБА_1 05 квітня 2011 року звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області (далі за текстом УПФУ).
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що як дитина війни відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке підвищення до пенсії відповідачем їй не нараховувалось і не виплачувалось, а з 01.01.2008 року вказане підвищення виплачувалось в розмірі 10-ти % мінімальної пенсії за віком, незважаючи на вимоги щодо перерахунку, на законні -30 %.
З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що проти задоволення позову він заперечує, поскільки виплата позивачу пенсії здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” .
Ухвалою судді від 19.04.2011 року, щодо клопотання відповідачу відносно залучення до справи другого відповідача -Державне Казначейство України-відмовлено.
Суддя оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обгрунтованого судового рішення, щодо задоволення позову з наступних підстав :
Відповідно ст. 1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, дитиною війни визначається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової війни було менше 18 років . Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, та має статус "Дитини війни", що підтверджується копією паспорта та копією пенсійного посвідчення, згідно з якого вона є пенсіонеркою за віком.
Згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" ( в редакції 18 листопада 2004 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і вона на даний час є чинною.
Відповідно до ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Вимоги позивачки ОСОБА_1, щодо щомісячного підвищення до пенсії в силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в межах шестимісячного строку позовної давності з 05 жовтня 2010 року є правомірними, обгрунтованими, законними і підлягають задоволенню. Дії відповідача УПФ по нарахуванню підвищення до пенсії за вказаний період на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року є неправомірними поскільки відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Тобто позивачці як дитині війни згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено довічне щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яке в силу ст. 22 Конституції України не може бути обмежене або скасоване.
Враховуючи, що після поновлення порушеного права судом позивачці, її право на таке підвищення до пенсії не зникає, а продовжує існувати, з метою усунення умов для порушення вказаного права позивачки на таку пенсію в подальшому, суд вважає необхідним кінцевим періодом стягнення пенсії вважати -день припинення права на таке підвищення до пенсії.
Враховуючи, що позивачкою сплачено 3 гривні 40 копійок судового збору при звернені до суду за захистом своїх прав, а позовні вимоги судом задоволені повністю тому відшкодуванню позивачці належить повернення понесених судових витрат тобто 3 гривні 40 копійок.
На підставі ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” , ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст.2,9,11,17,69,72,79,86,94,122,128,163,167,183-2,186,254,255,257Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області у виплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області з 05 жовтня 2010 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, заборгованості щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум, та виплачувати щомісячно вказане підвищення до пенсії по день припинення права на такі виплати позивачем.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 гривні 40 копійок понесених нею судових витрат по сплаті судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її отримання.
Суддя : підпис
Вірно. Суддя В.П. Задорожний