Ухвала від 31.03.2011 по справі 2-401/11

Справа № 2-401/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року м.Тульчин

Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Карнауха А.П.

при секретарі Нечипорук Т.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Тульчинської міської ради Тульчинського району про визнання права власності на самочинне будівництво,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Тульчинської міської ради Тульчинського району про визнання права власності на самовільно побудовані веранду, сарай, гараж та погріб по АДРЕСА_1 ,мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

Позивачі згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВРЕ № 064492 є власниками житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1. В зв»язку з господарською необхідністю ними в 2010 році біля вказаного будинку було проведено перебудову та реконструкцію господарських приміщень, а саме -побудовано веранду, позначену на плані літерою «а2», сарай літ.»Б», гараж літ.»Г»та погріб літ «П». Вказане будівництво було здійснено ними без відповідної технічної документації за власні кошти та з будівельних матеріалів позивачів.

Просять визнати за ними -ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самочинне збудоване нерухоме майно: веранду, позначену на плані літерою «а2», сарай літ.»Б», гараж літ «Г»та погріб літ «П»по АДРЕСА_1 в рівних долях по 1\2 частині.

Позивачі в судовому засіданні позов підтримали, на його задоволенні наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, проте подав до суду заяву №2/12--541 від 21.03.2011 року, в якій вказав, що проти задоволення позову не заперечує, просить розглянути справу без участі відповідача

В зв»язку з визнанням позову відповідачем відповідно до ст..174 ЦПК України суд вважає,що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права,свободи чи інтереси інших осіб.

Заслухавши позивачів, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом серії ВРЕ № 064492 від 29.12.2010 року,виданого державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Тимчик Н.Ф., позивачі успадкували житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в рівним частках - по 1\2 кожний. .Згідно довідки № 247 від 20.11.2010 року,виданої Тульчинським МБТІ, до цього будинку самовільно добудовано господарські будівлі - веранда літ.»а2»,сарай «Б», гараж «В»та погріб «П». Відповідно до листа Тульчинської міської ради № 2 /12-541 від 21.03.2011 року позивачі є користувачами земельної ділянки АДРЕСА_1 і вона має можливість надати їм цю земельну ділянку у власність.

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника ( користувача ) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є користувачами земельної ділянки та власниками житлового будинку із господарськими будівлями АДРЕСА_1, здійснили самочинне будівництво без належного дозволу та належно затвердженого проекту і за повідомленням Тульчинської міської ради це не порушує права інших осіб,право власності на збудовані господарські будівлі може бути визнане за ним.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на самовільно добудовані господарські будівлі підлягає задоволенню.

Керуючись ст.376, 392 ЦК України, ст. ст. 130,174, 209, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях -по 1\2 частині,право власності на самовільно збудоване нерухоме майно -веранду, позначену на плані літерою «а»2, сарай літ.»Б», гараж літ.»Г»та погріб літ.»П», розташовані АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.

Суддя: