Справа № 2-а-81/11
"08" квітня 2011 р. смт. Томашпіль
Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Ставнійчук В.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірною відмову провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в органах внутрішніх справ,-
3 березня 2011 року ОСОБА_1. звернувся до суду з цим позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФ) про визнання неправомірною відмову провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в органах внутрішніх справ, посилаючись на те, що 18 лютого 1999 року його було звільнено наказом начальника УМВС України у Вінницькій області від 23 лютого 1999 року № 28 о/с із служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил по статті 64 пункт «б» Положення проходження служби (через хворобу) і йому була призначена пенсія за вислугу років, виходячи зі стажу вислуги на момент звільнення 28 років 5 місяців і 9 днів.
16.11.2001 року постановою Кабінету Міністрів України №1497 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 р., якими доповнено п.п. «в» п.3 про зарахування на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця часу проходження служби особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ. В зв»язку з цим позивач звернувся до УМВС України у Вінницькій області з заявою про перерахунок його вислуги, але в цьому йому було відмовлено. Тому за захистом свого порушеного права він вимушений був звернутися до суду і постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року його позов було задоволено, зобов»язано відповідача провести перерахунок стажу служби у підрозділі карного розшуку Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області, зарахувавши один місяць служби у підрозділі карного розшуку за півтора місяця.
На виконання судового рішення УМВС України у Вінницькій області 26.10.2010 року позивачу проведено розрахунок вислуги на пенсію і загальна вислуга років станом на 18 лютого 1999 року визначена у 33 роки 3 місяці і 3 дні. Даний розрахунок стажу було направлено ГУПФ за вих. №80/9817 від 26.10.2010 р. як органу, який у відповідності до закону здійснює призначення і виплату пенсій особам, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Крім того, з такими же заявами двічі, 02.11.2010 р. та 18.01.2011 р., до ГУПФ звертався й позивач, однак відповідачем йому було відмовлено у цьому 02.12.2010 р. та 09.02.2011 р.
За цих обставин позивач звернувся до суду з позовом і просить зобов»язати ГУПФ здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років та її виплату, як особі офіцерського складу органів внутрішніх справ, відповідно до ст. 51 Закону України №2262 від 09.04.1992 р. «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) в зв»язку із збільшенням вислуги років за період з листопада 2001 року по 31 грудня 2010 року..
Розгляд справи проведено одноособово суддею в порядку скороченого провадження без виклику сторін.
ГУПФ позов не визнало, надавши суду письмові заперечення, з яких убачається, що відповідно до ст. 99 КАС України позивачем пропущено шестимісячний термін звернення до суду. Вимога позивача стосується стягнення пенсії за минулий період, починаючи з 2001 року, тому в позові повинно бути відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності. Крім того, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 р. визнано неправомірні дії УМВС України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку стажу служби в підрозділі карного розшуку Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області. Зазначена постанова суду не містить зобов»язань до ГУПФ, тому підстави для її виконання останнім відсутні.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ згідно з п. «б» ст. 64 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 р., через хворобу в зв»язку з визнанням його непридатним до військової служби в мирний час за рішенням військово-лікарської комісії і йому призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону №2262. Розмір пенсії визначено зі стажу вислуги 28 років 5 місяців і 9 днів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як видно з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року було задоволено позов ОСОБА_1 до УМВС України у Вінницькій області про перерахунок стажу роботи в органах внутрішніх справ, зобов»язано відповідача провести перерахунок стажу служби позивача у підрозділі карного розшуку Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області, зарахувавши один місяць служби у підрозділі карного розшуку за півтора місяця.
На виконання судового рішення УМВС України у Вінницькій області 26.10.2010 року позивачу проведено розрахунок вислуги на пенсію і загальна вислуга років станом на 18 лютого 1999 року визначена у 33 роки 3 місяці і 3 дні. Даний розрахунок направлено ГУПФ за вих. №80/9817 від 26.10.2010 р., як органу, який у відповідності до закону здійснює призначення і виплату пенсій особам, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Крім того, з такими заявами двічі, 02.11.2010 р. та 18.01.2011 р., до ГУПФ звертався й позивач, однак відповідачем йому було відмовлено у цьому 02.12.2010 р. та 09.02.2011 р.
Відповідно до ст. 10 Закону №2262 призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Тому безпідставними є твердження відповідача, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 р. визнано неправомірні дії УМВС України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку стажу служби в підрозділі карного розшуку Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області і зазначена постанова суду не містить зобов»язань до ГУПФ.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону №2262 перерахунок пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, а відповідно до ч. 2 ст. 55 цього Закону, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно з ч.3 с. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, не погоджується з твердженнями ГУПФ про те, що в позові повинно бути відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності, передбаченої ст. 99 КАС України, оскільки такий висновок є помилковим і суперечить нормам матеріального і процесуального права, зокрема положенням ч. 2 ст. 55 Закону №2262 та ч.1 ст. 72 КАС України.
Як убачається з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року, колегія суддів зазначила, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки про порушення своїх прав дізнався в січні 2010 року.
Так як неправильність нарахування і виплати пенсії за вислугу років в органах внутрішніх справ сталася не з вини позивача, а внаслідок неправомірних дій ГУПФ та УМВС України у Вінницькій області, суд вважає, що перерахунок і виплата зазначеної пенсії повинна бути проведена з грудня 2001 року, тобто наступного місяця з дня набрання чинності 16.11.2001 року постановою Кабінету Міністрів України №1497, якою були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 р., якими доповнено п.п. «в» п.3 про зарахування на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця часу проходження служби особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
З огляду на вищенаведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, до даної категорії справ не застосовується.
Сторін звільнено від сплати судових витрат, позивача як особу, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, а тому вони підлягають віднесенню за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, статтями 10, 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб», статтями 2, 9, 70, 71, 72, 81, 82, 94, 99, 100, 158, 161-164,183-2, 256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірною відмову провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в органах внутрішніх справ, задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в органах внутрішніх справ.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в органах внутрішніх справ із стажу вислуги 33 роки 3 місяці і 3 дні відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб», з грудня 2001 року.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Постанову допустити до негайного виконання.
Копії постанови надіслати сторонам у справі рекомендованим листом із повідомленням.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття, а сторонами у справі в цей же строк з часу отримання копії постанови, до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд.
Суддя:В. С. Ставнійчук