Справа № 1-60/11
"12" квітня 2011 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Семко Г.В.
при секретарі Клімочко С.В.
з участю прокурора Мазура І.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашполі кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Вапнярки Томашпільського району Вінницької області, українки, громадянки України, освіта середня, вдова, не працює, проживає у АДРЕСА_1, не судима,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України, -
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 28 вересня 2010 року працюючи оператором в комп'ютерному салоні, що знаходиться в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке розташоване у АДРЕСА_2, маючи умисел на заняття забороненим видом господарської діяльності, а саме знаючи про дію Закону України «Про заборону грального бізнесу», з метою отримання прибутку надавала послуги грального бізнесу.
Так 28 вересня 2010 року приблизно о 19.45 годині в ході проведення оперативно-профілактичних заходів працівниками УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області було проведено контрольну закупку в комп'ютерному салоні по АДРЕСА_2, що належить приватному підприємцю ОСОБА_2 з метою встановлення факту незаконної організації грального бізнесу під час якої оператору комп'ютерного клубу ОСОБА_1 було передано 50 грн. у вигляді ставки для зарахування їх на баланс гравця та початку гри. В ході було отримано виграш в розмірі 90 грн., які на вимогу гравця було видано оператором ОСОБА_1 з каси готівкою. В подальшому під час проведення огляду приміщення інтерактивного клубу було виявлено та вилучено п'ять системних блоків комп'ютерів, usb-модем, мережений комутатор та 1319 грн.
Згідно висновку експерта № 4 к від 18 лютого 2011 року на кожному жорсткому диску п'яти системних блоків встановлено програмне забезпечення за допомогою якого здійснюється ігровий процес через глобальну систему Інтернет. Зміст текстових файлів в каталогах «igrosoft logs», «megajack logs», «novo-mus logs», свідчить про дату, час запуску та виходу з ігрових програм».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись її допитом. З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню визначити допитом підсудної.
ОСОБА_1 по суті пред'явленого обвинувачення суду пояснила, що в серпні 2010 року довідалась, що у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться у АДРЕСА_2 відкривається інтернет-салон та до нього набирають працівників. Оскільки розуміється на комп'ютерній техніці то вирішила працевлаштуватись у вказаний салон. Прийшовши до кафе познайомилася з ОСОБА_2, яка пізніше взяла її на роботу. За послуги щодо користування інтернетом зобов'язана була брати дві гривні за годину. Фактично до роботи ОСОБА_1 приступила у серпні 2010 року.
Під час роботи ОСОБА_1 сиділа за головним комп'ютером та мала можливість вимикати будь-який з чотирьох комп'ютерів, що були встановлені в інтернет-салоні. Також сама грала в різні ігри на віртуальні гроші. Граючи вирішила, що таким чином можна заробити, так як раніше молодь любила грати в азартні ігри. Далі знаючи, що комп'ютер важко обіграти взяла з дому п'ятсот гривень та вирішила давати їх як виграш, а ті гроші, що їй будуть давати як програш залишить собі. Пізніше до салону прийшло двоє хлопців та дали їй гроші поставити на якийсь комп'ютер. ОСОБА_1 так і зробила. Хлопці програли та кошти, що програли залишились їй. За час зайняття такою діяльністю заробила біля тисячі гривень, а тим хто виграв виплатила біля 800 грн.
28 вересня 2010 року біля 20.00 години в комп'ютерний салон підійшов невідомий чоловік, який дав п'ятдесят гривень для зарахування на комп'ютер. Далі той розпочав гру. Приблизно через 15-20 хвилин невідомий чоловік попросив видати йому виграш в розмірі 90 грн. Перевіривши, що він дійсно виграв ОСОБА_1 видала суму виграшу. Одразу той повідомив, що є працівником міліції та проводив оперативну закупку.
Заслухавши пояснення підсудної, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доказана і її дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 203 КК України, тобто зайняття видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, встановлена законом, а саме ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні.
Підсудна ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, а саме як вдова, виховує неповнолітню дитину, тимчасово не працює, зразкова господиня, користується повагою серед жителів селища, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, веде суспільно-корисний спосіб життя. На диспансерному психіатричному та наркологічному обліку не перебуває. Також ОСОБА_1 сприяла розкриттю злочину та щиро розкаялась, притягується до кримінальної відповідальності вперше та є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання суд не знаходить.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної. Суд враховує той факт, що вчинення злочину не пов'язане з посадою підсудної та заняття нею певною діяльністю, а тому такі додаткові покарання не можуть бути щодо підсудної застосовані (а. с. 120). Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення та перевиховання підсудної, попередження вчинення нових злочинів, буде покарання у виді штрафу.
Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати.
Відповідно до рахунків № 55 к від 16 грудня 2010 року (а. с. 15) та № 4 к від 18 лютого 2011 року (а. с. 55), вартість судових витрат по справі за проведення комп'ютерно-технічного дослідження та експертизи, становить 3236,40 грн., що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.
Питання про речові докази вирішити відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 81 КПК України, а саме: передати законному володільцю ОСОБА_2 п'ять системних блоків та два зошити, що знаходяться на зберіганні в Томашпільському РВ УМВС України у Вінницькій області; передати в доход держави грошові кошти в розмірі 1319 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області.
На підставі викладеного та керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі вісімсот п'ятдесят гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 3236,40 грн. судових витрат за проведення комп'ютерно-технічного дослідження та експертизи.
Долю речових доказів вирішити таким чином: передати законному володільцю ОСОБА_2 п'ять системних блоків та два зошити, що знаходяться на зберіганні в Томашпільському РВ УМВС України у Вінницькій області; передати в доход держави грошові кошти в розмірі 1319 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області.
Суддя: