ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
20.12.2007 р. № 4/55
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пілот»
До Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
Проскасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0002642003 від 13.06.07
Суддя Вовк П.В.
Секретар судового засідання Камінська Т.О.
Представники:
Від позивача Нємєш В.М.
Від відповідачаГорбенко І.М.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.12.07 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 26.12.07.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пілот»(далі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі Відповідач) про застосування штрафних санкцій на суму 24 915,00 грн. № 0002642303 від 13.06.07.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.07 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/55.
20.12.07 у судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просить суд його задовольнити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вважає спірне рішення таким, що прийнято безпідставно та необґрунтовано.
Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволені позову з підстав викладених у письмових запереченнях № 51049/9/10-008 від 15.10.07, які залучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_3 Позивача зареєстровано Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 13.07.2004 року, код ЄДРПОУ 25587911.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 статуту Позивача цілями товариства є здійснення туристичної, торгівельної, рекламної, посередницької, поліграфічної, комерційної, виробничої, науково-дослідної та іншої діяльності, а також надання послуг з метою одержання прибутку та задоволення інших потреб учасників.
Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 3992/04 від 30.03.2004 року основним видом діяльності Позивача зазначено туристичні агентства та бюро подорожей.
Позивач здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на туроператорську діяльність, серія НОМЕР_1, термін дії якої з 30.03.2007 по 30.03.2012 та сертифікату на право продажу авіаційних перевезень, серія НОМЕР_2, введеного в дію 30.06.06 та дійсним до 30.06.2008 року.
З 06.04.07 по 10.04.07 Відповідачем проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Перевірку проведено в присутності керівника Позивача.
Відповідно до висновків перевірки встановлено, порушення Позивачем п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон), а саме встановлено, що Позивачем реалізуються за готівкові кошти авіаквитки іноземних авіакомпаній з оформленням прибуткових касових ордерів без застосування РРО та видачі розрахункового документу. Так 06.04.07 Позивачем реалізовано авіаквитки Компанії «Малев»на суму 1803,00 грн., а також авіаквитки компанії «Аерофлот»на суму 3180,00 грн.
За результатами перевірки Відповідачем складено акт № 265101492303, у графі зауваження до перевірки, керівник Позивача зазначив, що з висновками перевірки не згоден в частині не підтвердження того, що Позивач є суб'єктом авіаційної галузі і як наслідок Позивачем порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону.
13.06.07 на підставі акту перевірки № 265101492303 Відповідачем винесено рішення про застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0002642303, яким до Позивача застосовано штрафні санкції у сумі 24915,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішення Позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві, проте рішенням про результати розгляду скарги від 06.08.07№ 6125/7/25214 ДПА Позивачу відмовлено в задоволені скарги, а рішення Відповідача про застосування штрафних санкцій № 0002642303 від 13.06.07 залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи між Позивачем та Венгерською компанією «Малев»укладено договір № Пілот 21 від 01.01.2004 року.
Відповідно до умов зазначеного вище договору авіакомпанія «Малев»доручає а Позивач здійснює продаж авіаквитків авіакомпанії.
01.03.2005 року між Позивачем та ВАТ «Аерофлот»укладено агентську угоду № 29063984/ Укр.-24/11.03.05.
Відповідно до п. 2.2 умов вищезазначеної угоди за доручення від імені ВАТ «Аерофлот» Позивач зобов'язується здійснювати послуги з бронювання, оформлення та продажу пасажирських авіаперевезень на рейси ВАТ «Аерофлот».
Відповідно до ст. 32 Закону України про транспорт до складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
Відповідно до ст. 60 Повітряного кодексу України повітряні перевезення виконуються на підставі договору. Кожний договір повітряного перевезення та його умови посвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним підприємством або уповноваженими ним організаціями чи особами (агентами). Документами на перевезення є: квиток - при перевезенні пасажира; багажна квитанція - при перевезенні речей пасажира як багажу; відповідні документи - при перевезенні вантажу, пошти та інших предметів. Форми документів на перевезення та правила їх застосування встановлюються органом державного регулювання діяльності авіації України.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Положення про сертифікацію суб'єктів, які надають агентські послуги з продажу авіаційних перевезень на території України, затвердженого наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 30.12.2004 № 255 положення встановлює порядок сертифікації суб'єктів, які надають на території України агентські послуги з продажу авіаційних перевезень (далі - агентства), обов'язки агентства, порядок здійснення перевірок агентства, умови анулювання сертифіката на право продажу авіаційних перевезень (далі - Сертифікат), а також умови продажу авіаційних перевезень на території України для авіаперевізників, які здійснюють авіаційні перевезення в Україну або з України.
Відповідно до п. 2. 3 ст. 2 зазначеного вище Положення іноземні авіаперевізники, які виконують регулярні рейси в Україну або з України з використанням код-шерінгу з авіаперевізниками третіх країн, мають право здійснювати продаж авіаційних перевезень на території України через представництва авіаперевізників - партнерів за код-шерінгом і (або) через агентства, які мають Сертифікат.
Відповідно до п. 3. 9 ст. 3 Положення за отримання Сертифіката агентство повинно сплатити державний збір згідно з Положенням про Державний спеціалізований фонд.
Відповідно до ч. 4 Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1993.09.28, «Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях» державні збори сплачуються юридичними і фізичними особами (далі - суб'єкти авіаційної діяльності) у розмірах згідно з додатком.
Враховуючи вищенаведене та роблячи аналіз перелічених норм законодавства, суд прийшов до висновку, що Позивач має пряме відношення, при здійсненні діяльності з продажу авіаквитків, до підприємств авіаційної служби.
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР зі змінами і доповненнями суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3)
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17)
У спірному рішенні зазначено суму штрафних санкцій за незабезпечення проведення розрахункових операцій за готівкові кошти на повну суму наданих послуг за авіаквитки через РРО.
Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Постановою КМУ від 19.04.1993р. № 283 „Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” та спільного Наказу Міністерства фінансів України, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України № 98/118/740 від 25.11.1993р. „Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” визначено, що бланками документів суворого обліку являються, зокрема, проїзні документи, квитки на проїзд у залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті.
Як вбачається з матеріалів справи як на підставу обґрунтування правомірності свого рішення щодо застосування до Позивача штрафних санкцій, Відповідач посилається на той факт, що реалізовані Позивачем авіаквитки не є бланками сурового обліку, оскільки їх технічний опис не погоджено з Міністерством фінансів України. Зазначений вище висновок Відповідач зробив з посиланням на лист Міністерства фінансів України № 31-32000-01-18/28442 від 28.12.2006 року. З даного листа вбачається, що «... протягом 2005-2006 років технічні описи бланків перевізних документів (бланків авіаційних квитків) Мінфіном не погоджувались». Суд, вважає висновок Відповідача хибним виходячи з наступного.
Спільним Наказом Міністерства Фінансів України та Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва № 1/3 від 09.01.2001 р. затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності. Пунктом 2.4. Ліцензійних умов передбачено, що при виготовленні бланків (документів суворої звітності) за межами України суб'єкт господарювання, зареєстрований в Україні, повинен узгодити з Міністерством фінансів України їх технічний опис, який є невід'ємною частиною договору (контракту) на виготовлення бланків.
У той же час, ані цим нормативним актом, ані іншими не передбачено наслідків неузгодження технічного опису. Відсутня також заборона на використання бланків суворої звітності без відповідного узгодження. Більш того зазначений нормативний акт взагалі не розрізняє бланки по яким узгоджено опис з тими, по яким такий опис неузгоджені. Крім того, Ліцензійні умови використовують термінологію бланки документів суворої звітності і само до них передбачають вимоги щодо узгодження з Міністерством фінансів України технічного опису бланків. Така термінологія узгоджується с Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», де у п.17 ч. 1 ст. 9 зазначено, що ліцензуванню підлягає такий вид діяльності як виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності. Саме на реалізацією цієї норми закону були затверджені Ліцензійні умови (підтверджується преамбулою), а тому, суд прийшов до висновку, що ці Ліцензійні умови поширюються на тих суб'єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, які здійснюють діяльність у галузі: виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (підтверджується п1.2 Ліцензійних умов)у той час як Позивач такою діяльністю не займається.
Також, зазначене вище підтверджується листом № 32000-08/1622 від 18.12.07 Міністерства фінансів України на ім'я начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, а саме у листі зазначено, якщо бланк авіаційного перевізного документа не пройшов узгодження відповідно до «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності»він все одно залишається документом суворої звітності».
Як свідчать матеріали справи Позивачем здійснено продаж авіаційних квитків за готівкові кошти без застосування РРО, розрахунки здійснювались позивачем з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, що підтверджено актом перевірки та не заперечується Відповідачем.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що здійснення Позивачем продажу авіаквитків без застосування РРО з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів є правомірним та відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи спростовуються факт порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначений в акті перевірки № 265101492303 та Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Позивача у сумі 24915 грн., а тому рішення № 0002642303 від 13.06.07 підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування до ТОВ «Пілот»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24915,00 грн. від 13.06.07 № 0002642303.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю (04075, м. Київ, вул. Лісова, 80, код ЄДРПОУ 25587911) з Державного бюджету України, сплачений судовий збір у сумі 03 грн. 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.В. Вовк