Справа № 4-1411/11
14 квітня 2011 року cуддя Печерського районного суду Пилаєва М. К. , участю секретаря Вірсти В.І., прокурорів Мельника Г.І., Мітлицького В.М., розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора Київської області Витязя М.І. від 25 березня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо депутата Білоцерківської районної ради IV скликання ОСОБА_1, за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх на те приводів та законних підстав, передбачених ст.94 КПК України. В обґрунтування скарги скаржник посилається на відсутність достатніх законних даних, які вказують на наявність в його діях, як директора КП КОР «Завод «Ремпобуттехніка», ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Зокрема, заявник заперечує можливість виявлення прокурором області ознак злочину, посилаючись на непроведення особисто прокурором області перевірки, на безпідставність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 364 КК України, посилаючись на незаконність об'єднання збитків при визначенні їх загального розміру, заподіяних КП КОР «Завод «Ремпобуттехніка» у розмірі 27 003, 54 грн. та обласному бюджету у розмірі 121 351, 5 грн., вважаючи недостатнім визначений розмір збитків, заподіяних КП КОР «Завод «Ремпобуттехніка», для наявності ознак кримінально караного діяння за ст.364 КК України. Також заявник заперечує законність звіту про незалежну оцінку майна, на підставі якого визначено розмір збитків, складеного незалежним експертом, який є приватною особою. Також заявник посилається на необґрунтованість в постанові використання ним службового становища, зокрема посилаючись на необхідність та обґрунтованість укладення договорів зберігання у зв'язку з забороною передачі в оренду комунального майна, про що було роз'яснено контрагентам, які погодились і сплачували кошти за договорами зберігання, що вказує на відсутність збитків та одержання доходів підприємством, які були використані за оплату заробітної плати та поточні витрати підприємства. Також скаржник посилається на дійсність договорів зберігання, відповідність їх умов вимогам законодавства, відсутність умов, які вказували б на передачу в оренду приміщень та безпідставність висновків прокурора про удаваність договорів зберігання. Також скаржник посилається на неможливість укладення ним договорів оренди у зв'язку з відсутністю повноважень згідно закону для прийняття рішення про передачу комунального майна в оренду, що відноситься до повноважень Київської обласної ради. /а.с.1-5/
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1, його представники та ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3 уточнили вимоги скарги, зазначивши, що оскаржують постанову від 25.03.2011, яка оголошена і досліджена в оригіналі судом, подавши доповнення до скарги, скаргу підтримали, посилаючись на викладене у скарзі та доповненнях до скарги, просили скаргу задовольнити. До викладеного у скарзі зазначили, що 10.03.2011 за тих же обставин та підстав відносно скаржника вже порушувалась кримінальна справа за ч.2 ст.364 КК України прокурором м. Біла Церква, разом з тим постанова була скасована прокуратурою. В постанові не вказано приводи та підстави до порушення справи. При цьому, заперечили привід до порушення даної справи безпосереднє виявлення 25.03.2011 прокурором Київської області ознак злочину посилаючись на те, що виявлення ознак злочину відбулось згідно рапорту старшого помічника прокурора м. Біла Церква 25.02.2011. Також зауважили про відсутність в матеріалах перевірки даних про підстави проведення перевірки фінансово-господарської діяльності заводу прокуратурою м. Біла Церква та УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області, на якій підставі проводилась перевірка КРУ, на відсутність даних про передачу акту ревізії та звіту про оцінку майна до прокуратури, на порушення вимог ст.190-191 КПК України щодо проведення огляду приміщень оперуповноваженим СМВ УДСБЕЗ в Київській області, посилаючись на незаконність даних з цих матеріалів у якості допустимих та належних доказів згідно ст.65 КПК України. Також зауважили про невідповідність сум збитків, викладених в акті ревізії КРУ у розмірі 80 000, 00 грн., сумам визначениим в звіті про оцінку, зазначивши про оскарження акту ревізії та прийнятих за його наслідками рішень в судовому порядку. Також заявники посилаються на невиконання вказівок прокуратури Київської області від 1.03.2011 щодо передчасності складання проекту постанови про порушення справи та необхідність проведення додаткової перевірки. Також посилаються на відсутність в матеріалах перевірки даних про призначення скаржника на посаду, його посадові обов'язки з колом його повноважень. Разом тим, скаржник ОСОБА_1, пояснив суду, що про здійснення підприємницької діяльності в приміщеннях, у яких здійснювалось зберігання майна йому відомо не було, після скасування мораторію на оренду, з СПД укладено договори оренди у відповідності до чинного законодавства, при цьому згідно оцінки майна, плата за договорами оренди перевищує оплату за договорами зберігання в межах 200-300 грн., що вказує на неможливість заподіяння збитків у розмірі, визначеному актом ревізії та звітом про оцінку майна, а також на погодження його дій щодо укладення договорів з Київською обласною радою.
Прокурор з прокуратури м. Біла Церква, який приймає участь за дорученням прокуратури Київської області про забезпечення участі прокурора у розгляді скарги, доводи, викладені у скарзі та поясненнях в судовому засіданні не визнав, вважає, кримінальну справу порушеною у відповідності з вимогами ст.ст.94, 97 КПК України, за наявності на те приводів та підстав, про які зазначено в оскаржуваній постанові, а тому просив залишити скаргу без задоволення. По суті доводів зауважив, що перевірка діяльності підприємства проводилась прокуратурою м. Біла Церква у відповідності до повноважень прокуратури та вимог чинного законодавства спільно з УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області з залученням спеціалістів КРУ, а тому отримані в ході перевірки дані, зокрема акт та довідка КРУ, звіт про оцінку та інші дані є законними. Щодо звіту про оцінку прокурор зауважив, що звіт складений на замовлення УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області особою - експертом, яка згідно закону має право здійснювати експертну діяльність, про що наявні дані в матеріалах перевірки. На час введення мораторію щодо передачі комунального майна в оренду, були чинними договори оренди з СПД, які були припинені з ініціативи ОСОБА_1 і були укладені договори зберігання. Вважає наявними дані в матеріалах перевірки про здійснення підприємницької діяльності в приміщеннях на підставі договорів зберігання майна посилаючись на розміщення у цих приміщеннях магазинів, СТО, робочих місць ювелірів, про що не могло бути невідомо ОСОБА_1 як директору підприємства. Також прокурор зазначив, що попередня постанова від 10.03.2011 була скасована прокурором в порядку нагляду, оскільки в ході перевірки не було з'ясовано статус ОСОБА_1 як депутата обласної ради.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши осіб у справі, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.
Постановою прокурора Київської області Витязя М.І. від 25 березня 2011 року порушено кримінальну справу щодо депутата Білоцерківської районної ради IV скликання ОСОБА_1 за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України./а.м.1-2/
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав до порушення кримінальної справи. Відповідно вимог цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до ст.98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у зловживанні службовою особою своїм службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Як вбачається з оскаржуваної постанови приводом до порушення даної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором в діях ОСОБА_1 ознак злочину за ч.2 ст.364 КК України на підставі матеріалів перевірки фінансово-господарської діяльності КП КОР «Завод Ремпобуттехніка» в частині використання комунального майна, зареєстрованих в книзі ОЗПпЗ прокуратури м. Біла Церква 25.02.2011, що відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.94, ст.98 КПК України./а.м.1, 4/
Щодо доводів заявника слід зазначити, що формальне незазначення в постанові передбаченого п.5 ч.1 ст.94 КПК України формулювання - назви - приводу до порушення справи не вказує на відсутність приводу про порушення справи, незаконність постанови і, тим більш, не може слугувати підставою для її скасування, разом з тим, ці доводи, виходячи з вимог ст.236-8 КПК України, згідно якої суд перевіряє наявність приводів та підстав для винесення постанови на підставі наданих матеріалів, а також законність джерел отримання даних, не відносяться до предмету судового дослідження.
Також суд не приймає доводів про відсутність та незаконність приводу до порушення даної справи та його безпідставність, оскільки прийняття рішення про порушення справи прокурором Київської області відносно депутата обласної ради на підставі матеріалів перевірки, проведеної прокуратурою м. Біла Церква, відповідає та не суперечить вимогам КПК України та закону України «Про прокуратуру». При цьому відсутність даних про передачу матеріалів перевірки до прокуратури Київської області не вказує на незаконність чи неможливість виявлення прокурором ознак злочину.
Перевіряючи законність джерел отримання даних, по суті доводів скарги, слід зазначити, що проведення прокуратурою м. Біла Церква перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства з залученням працівників УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області та КРУ в Київській області /а.м.245/ відповідає та не суперечить вимогам чинного законодавства, закону України «Про прокуратуру» та КПК України, відсутність даних про передачу матеріалів перевірки та ревізії КРУ до прокуратури м. Біла Церква не вказує на незаконність джерел отримання цих даних.
З тих же підстав, а також враховуючи положення ст.ст.190-191 КПК України щодо можливості проведення огляду слідчим до порушення справи, суд вважає безпідставними доводи щодо порушення вимог ст.ст.190-191 КПК України при проведенні огляду приміщень оперуповноваженим СМВ УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області. /а.м.167-170, 215-217/
Доводи скарги про незаконність джерела отримання даних - звіту про оцінку майна, враховуючи наявні в матеріалах дані про складання звіту на замовлення УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області та документів про право особи на здійснення оціночної діяльності /а.м.164-166, 197-198, 218-223/ є необґрунтованими та безпідставними, щодо інших доводів - суд не вправі оцінювати ці дані у якості доказів, зокрема з підстав їх належності та допустимості та відповідності вимогам ст.65 КПК України, при розгляді даної скарги.
Як перевірено судом фактичні дані про викладені в постанові обставини та про наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, містяться в наданих суду матеріалах: поясненнях суб'єктів підприємницької діяльності /а.м.26-43, 232-237/, копіях договорів зберігання, договорів оренди та додатків до них /а.м.64-162, 255-317/, акті огляду приміщень та фото таблицях /а.м.167-170, 215-217/, звіті про оцінку майна /а.м.166-167, 171-231/, довідці КРВ в м.Біла Церква і Білоцерківському районі /а.м.245-250/, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються законними та достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки одержані в ході дослідчої перевірки та до порушення кримінальної справи і містять дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину - ознаки злочину, які вказують на реальність конкретної події злочину.
При цьому суд, враховуючи посилання в постанові на наявні в матеріалах дані, вважає необґрунтованими доводи про не зазначення в постанові підстав до порушення даної справи.
Таким чином, викладені у скарзі та доповненнях до скарги доводи про відсутність в матеріалах перевірки приводів та достатніх законних даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 події та ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, спростовуються наданими суду матеріалами та вищевикладеним.
Щодо доводів про неповноту перевірки, не відібрання пояснень у всіх СПД, відсутності даних про призначення на посаду, тощо, слід зазначити, що суд перевіряє достатність даних про ознаки злочину на підставі наданих суду матеріалів, повнота проведення перевірки не відноситься до предмету судового дослідження.
Інші доводи скаржника та його представників, які ґрунтуються на підставі тлумачення ними обставин та наявних в матеріалах даних як таких, що вказують на відсутність події злочину, з посиланням на обставини справи, на неналежність розміру визначення збитків, оскарження акту ревізії, неправильність кваліфікації дій, на дійсність та правомірність договорів зберігання, слід зазначити, що оскарження акту ревізії та правомірність договорів за наявності інших даних, про що викладено вище, не виключає ознак злочину, підстав до порушення справи і провадження у ній, і виходячи з вимог ч.15 ст.236-8 КПК України, всі ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, оскільки лежать в площині оцінки даних у якості доказів, з підстав їх належності та достатності, встановлення та з'ясування всіх обставин у справі, наявності складу злочину в діях особи та правильної кваліфікації дій, що підлягає встановленню та отриманню тільки процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, і що, з огляду на наявні в матеріалах перевірки дані, не може бути встановлено та спростовано на стадії дослідчої перевірки.
Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Київської області Витязя М.І. від 25 березня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо депутата Білоцерківської районної ради IV скликання ОСОБА_1, за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України, - залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя М. К. Пилаєва