Справа № 2-а-1810/11
15 квітня 2011 року. м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі : головуючого - судді Кобилецького І.Ф.,
при секретарі -Кубрак Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
30.03.2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області, в якому просить поновити їй пропущений строк звернення до суду з позовом, та визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування їй державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009, 2010 роки, та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату соціальної допомоги як дитині війни за 2009, 2010 роки з подальшим нарахуванням і виплатою.
В письмовому запереченні на адміністративний позов відповідач просить відмовити позивачці в задоволені позову, оскільки її вимоги суперечать нормам чинного законодавства.
Ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання, або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте такий мінімальний розмір пенсій за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, передбачених вказаним законом.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і текст статті було викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Підвищення до пенсії дітям війни врегульовано Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до якої дітям війни здійснюється підвищення до пенсії в розмірі 49 грн.80 коп.
Тому посилання позивачки на незаконність дій управління ПФУ в Ніжинському районі є безпідставні та необгрунтовані.
Сторони за викликом у судове засідання не з'явились.
Позивачка у поданій до суду позовній заяві просить розглянути справу у її відсутність.
В запереченні на адміністративний позов відповідач також просить розглянути справу у відсутність його представника.
Тому суд, у відповідності до ч.3 ст. 122 КАС України, ухвалив розглянути справу по суті в порядку письмового провадження.
З урахуванням того, що всі учасники судового розгляду справи в судове засідання не з'явились, то у відповідності до ч.6 ст. 12 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.
Копією пенсійного посвідчення позивачки підтверджується, що вона являється дитиною війни у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-ІУ (далі-Закон 2195-ІУ).
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і текст статті було викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", якими було обмежено право на державну соціальну допомогу дітям війни.
Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 р.
У 2010 та 2011 роках дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, і тому застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління перерахунку пенсії позивачці, в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у 2010 та 2011 роках не здійснювало, а також не проводило виплату.
За таких обставин суд вважає, що дії відповідача щодо ненарахування позивачці надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, є неправомірними.
З заперечення відповідача вбачається, що щомісячно позивачці, як дитині війни, підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі 49 грн. 80 коп.
Доводи відповідача про відсутність коштів для соціальних виплат у відповідності до ст. 6 ЗУ №21951У до уваги судом не приймаються.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV є незаконними за період в межах строку позовної давності, визначеної ст. 99 ч.2 КАС України.
Що стосується позовних вимог позивачки за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, то ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.04.2011 року дані позовні вимоги залишені без розгляду.
Щодо вимог позивачки про зобов'язання відповідача у подальшому здійснювати нарахування та виплати допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вони підлягають задоволенню частково -по день звернення позивачки до суду, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивачки в майбутньому.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивачки за період з 1 жовтня 2010 року по 30 березня 2011 року, в межах строку позовної давності.
Керуючись ст. 159-163, 167 КАС України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівській області задовольнити частково.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01 жовтня 2010 року по 30 березня 2011 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Кобилецький І.Ф.