права № 2/2506/1222/11
14 квітня 2011 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого - судді Литвиненко І.В.
при секретарі Шульга Т.Є.,
за участю представника позивача ОСОБА_4, позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними та за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03.02.2011 року позивачі звернулися до суду з позовом до ПАТ «Сведбанк», в якому просять визнати недійсним кредитний договір № 2401/0307/88-012 від 22 березня 2007 року, договір іпотеки від 22.03.2007 року, що був укладений для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивували тим, що банк не мав індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій. Оскільки індивідуальних ліцензій сторони кредитного договору не мали, то такий договір відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст.227 ЦК України слід визнати недійсним. Крім того, як додаткову підставу своїх позовних вимог позивачі вказали порушення відповідачем вимог розділів 2 та 3 Постанови Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»та вимоги ч. 2 та ч. 4 та п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». З цих же підстав, на думку позивача, підлягає визнанню недійсним і іпотечний договір.
ПАТ «Сведбанк»звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2401/0307/88-012 від 22 березня 2007 року в сумі 33402,27 доларів США та 35546 грн. 44 коп., а також судових витрат, свої позовні вимоги обґрунтовувало невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором.
Представник позивача-відповідача та позивач в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.
Представник відповідача-позивача до суду не з'явилась. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує та подала заяву про застосування наслідків спливу строків позовниї давності до позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Заслухавши пояснення представник позивача - відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову та вважає за необхідне задовольнити зустрічний позов.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
22 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», який змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2401/0307/88-012, за яким позивачу надано кредит в сумі 32200 доларів США терміном до 21 березня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 14% річних. (а.с.8-11)
В забезпечення виконання кредитного договору між сторонами 22.03.2007 року укладено іпотечний договір, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1. (а.с.19-21).
Позивач-відповідач та позивач вважають, що вказаний кредитний договір є недійсним у зв'язку з відсутністю у сторін договору на момент його укладення індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка передбачена п."г" ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», і яка б дозволяла позивачу використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов'язань за кредитним договором.
Проте, з такими доводами позивача-відповідача та позивача суд не може погодитися, виходячи з наступного.
Згідно ст.12 ч.1 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, тобто належним виконанням зобов'язання за кредитним договором з боку позивача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним, передбаченої договором пені, в розмірі та валюті, як це було визначено договором.
Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і у порядку, встановлених законом.
Випадки і порядок використання іноземної валюти як платіжного засобу визначаються Законом України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»
Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»встановлено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
Національним банком України видана ПАТ «Сведбанк»банківська ліцензія №38 на здійснення банківських операцій та Дозвіл №38-2 на право здійснення валютних операцій, визначених п.п. 1-4 ч.2 та 4 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме на операції з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. (а.с. 56 -58).
Пункт "в" частини 4 ст.5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах/, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За таких обставин, укладення кредитного договору та отримання позивачем кредиту в іноземній валюті на умовах, запропонованих банком та погоджених позивачем, за наявності у ПАТ «Сведбанк»ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, не дає підстав для визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки. Крім того є безпідставними посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо порушення Банком розділів 2 та 3 Постанови Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»та вимоги ч. 2 та ч. 4 та п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так як вказана постанова Правління Національного банку України взагалі була прийнята після укладання кредитного договору, тому її положення не можуть поширюватись на дані правовідносини.
Як вбачається з матеріалів даної справи, між ОСОБА_3 та ПАТ «Сведбанк»при укладенні договору № 2401/0307/88-012 від 22.03.2007 р. досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Кредитного договору, оскільки вказана угода містить предмет договору, суму кредиту, строк і порядок повернення кредиту, розмір процентів, строк дії договору та підписана сторонами.
А отже, кредитний договір № 2401/0307/88-012 від 22.03.2007 р. відповідає передбаченим ст. 203 ЦК України загальним вимогам, зміст яких є необхідним для чинності правочинів.
Вказані обставини свідчать про відсутність будь-яких порушень прав позивача-відповідача, як споживача, при зазначенні ціни кредитного договору у іноземній валюті, в зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 не виконував умови кредитного договору від 22.03.2007 року № 2401/0307/88-012 належним чином, у зв'язку із чим, станом на 04.11.2011 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 33402 долари США 27 центів та 35546 грн. 44 коп., яка складається із заборгованості за кредитом -26840 доларів США, суми заборгованості по процентам -6562 доларів США 27 центів, та суми пені -35546 грн. 44 центи.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець, має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними є необґрунтованими, а зустрічний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 533, 587, 590, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними відмовити.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором № 2401/0307/88-012 від 22 березня 2007 року в розмірі 33402 (тридцять три тисячі чотириста два) доларів США 27 (двадцять сім) центів, 35546 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сорок шість) грн.. 44 (сорок чотири) коп..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 1820 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять грн.. ) судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: