Іменем України
12.04.2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/771/11
12:55 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковалюка Я.Ю.,
при секретарі судового засідання Василику Г.В.,
за участю ,
розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції про оскарження відмови та зобов'язання до певних дій
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції про оскарження відмови та зобов'язання до певних дій.
Позов обґрунтовується тим, що батько позивача 02.08.2001 р. змінив прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 і у відповідності до Положення «Про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг», затвердженого Постановою колегії Міністерства юстиції України від 14.04.1993 року (яка була чинна на той момент) в зв'язку з проведеною реєстрацією зміни прізвища та ім'я по-батькові було внесено зміни до актового запису про народження позивача, а саме: по-батькові з «ОСОБА_1 на «ОСОБА_1 в графі батько - з «ОСОБА_3 на «ОСОБА_1 Дана зміна у актові записі та розбіжність у записі з його повно рідним братом ОСОБА_4, на твердження позивача, викликає багато ускладнень у його житті.
З приводу зміни по-батькові з «ОСОБА_3 на ОСОБА_3 09 березня 2011 року позивач звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції із заявою, на що того ж дня отримав відмову.
На думку позивача, дана відмова є безпідставною, так як вбачається плутанина в його документах, які тепер мають для нього значення, наприклад у свідоцтві про базову загальну середню освіту.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, та надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. У зв'язку з цим справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Чернівці, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис №86 від 09 січня 1990 року, зареєстрований відділом РАЦС Чернівецького міськвиконкому міста Чернівці Чернівецької області.
В вказаному актовому записі про народження в графі батьки зазначено:
Батько - ОСОБА_3; мати - ОСОБА_5
Батько - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Чернівці, що підтверджується свідоцтвом про народження актовий запис №456 від 22 березня 1961 року, зареєстрований відділом РАЦС Чернівецького міськвиконкому міста Чернівці.
У 2001 році батько позивача звернувся до відділу РАЦС Чернівецького міського управління юстиції із заявою про зміну прізвища та ім'я. 02 серпня 2001 року,ц згідно актового запису№430 від 02 серпня 2001 року ОСОБА_3 змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_1
У відповідності до Положення «Про порядок зміни, поновлення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг», затвердженого Постановою колегії Міністерства юстиції України від 14.04.1993 року (яка була чинна на той момент) в зв'язку з проведеною реєстрацією зміни прізвища та ім'я батька позивача було внесено зміни до актового запису про його народження, а саме: по-батькові з ОСОБА_1» на «ОСОБА_1 в графі батько - з ОСОБА_3 на «ОСОБА_1
16 лютого 2007 року батько позивача помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть актовий запис №375 від 17 лютого 2007 року, зареєстрований відділом РАЦС Чернівецького міського управління юстиції.
З приводу зміни по-батькові з ОСОБА_1 на «ОСОБА_3 09 березня 2011 року позивач звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції із заявою, на що того ж дня отримав відмову.
Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року зазначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до ст. 8 цього Закону діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.
Статтею 7 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно особи, яка змінила ім'я, та її малолітніх і неповнолітніх дітей, крім передбачених законом випадків, а також повнолітніх дітей.
Статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» закріплено можливість звернення до суду щодо оскарження відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану.
Зміни і доповнення до актового запису цивільного стану здійснюються відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України N 96/5 від 12.01.2011 року (далі по тексту - Правила), внесення змін, доповнень до актових записів цивільного стану, які складено в державних органах реєстрації актів цивільного стану України, у випадках, передбачених чинним законодавством, за наявності достатніх підстав і за відсутності спору між заінтересованими особами провадиться державними відділами реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Відповідно до п. 2.13. п. 2.13.2 вказаних Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису пре народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, пг визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому запис: цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові запис:--: цивільного стану; постанова адміністративного суду.
Згідно п.2.16.7. цих Правил зазначено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Відповідно статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд, зокрема, надавати закону тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення закону в жодному разі не може спричиняти несправедливих обмежень таких прав. Протилежністю верховенства права є свавілля. Держава не може діяти свавільно, вона обмежена правом. І не тільки створеним нею законодавством, а й правом, яке існує апріорі, незалежно від її розсуду - природним правом, або природними правами кожної людини.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
У відповідності до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач правомірності своїх рішень (дій) не довів.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» та ст.ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції внести зміни до актового запису № 86 про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який складений відділом РАЦС Чернівецького міськвиконкому міста Чернівці Чернівецької області від 09 січня 1990 року, змінивши в графі по-батькові з «ОСОБА_3 на ОСОБА_3.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Я.Ю. Ковалюк