Іменем України
06 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-2470/127/11
13 год. 00 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Білоусові В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6
про виконання вимог та зобов"язання вчинити дії
за участю:
представників позивача - Кондрєвої К.Г., Гайсонюк О.П.,
представника відповідача - Матусовської Т.О.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 06.04.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складення постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.
Обставини справи:
До суду звернулось Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області з позовом про зобов'язання комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 виконати вимоги КРУ в Чернівецькій області від 23.06.2010 №24-32-13/546, а саме: повернути до державного бюджету кошти в сумі 1794,58 грн.; повернути за рахунок власних (не бюджетних) коштів відповідача 10000,00 грн. в дохід місцевого бюджету та забезпечити повернення на власний рахунок безпідставно надану благодійну допомогу в сумі 2390,0 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не забезпечив усунення порушень, виявлених попереднім контрольним заходом в сумі 1794,58 грн.; допустив нецільове використання бюджетних коштів в сумі 10000,00 грн.; надав благодійну допомогу в сумі 2390,00 грн. На думку позивача, відповідач своїми діями порушив норми ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ), норми п. 4.2.6 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 № 205 (далі - порядок №205), норми ч.5 ст. 75, ч. 9 ст. 78 та ч.2 ст.139 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, проти позову заперечив з мотивів зазначених у поясненні, наданому відповідачем.
Відповідач у поясненні зазначає, що протягом 2009 року постійно проводилась робота по благоустрою території підприємства, тому КЖРЕП-6 вимушене було власними коштами розрахувалось за виконанні роботи на загальну суму 10685 грн. А отримана фінансова підтримка в сумі 10000,00 грн., яка була перерахована за рахунок коштів цільового фонду за КФК 240900 "Цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування", КЕКВ 1310 "Субсидії та поточні трансфери підприємствам (установам, організаціям)", була направлена на погашення заборгованості за послуги з теплопостачання. Перерахування спонсорської допомоги на загальну суму 2390,00 грн. проведено за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.
Як зазначив відповідач, матеріальні збитки в сумі 1794,58 грн. були завдані попереднім начальником підприємства Магасом І.Д., який обіцяв погасити вказаний борг.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників судового засідання суд,-
встановив:
Проведеною працівниками ОКРВ в м. Чернівцях та районах міста КРУ в Чернівецькій області ревізією фінансово-господарської діяльності Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р. встановлено що Підприємством не забезпечено усунення порушень, виявлених попереднім контрольним заходом в сумі 1794,58 грн.; нецільове використання бюджетних коштів в сумі 10000,00 грн. та надання благодійної допомоги в сумі 2390,00 грн. За результатами перевірки складено акт №24-32-22/71 від 14.06.2010р., в якому зафіксовано та описано порушення, зазначені в адміністративному позові. Позивач направив відповідачу вимогу №24-32-13/546 від 23.06.2010р. про усунення виявлених ревізією порушень. Вказану вимогу відповідач не оскаржував, та порушень, які зазначені у позовних вимогах, не усунув.
На підставі п.10 ст.10 Закону України від 26.01.1993 року №2939 -XII „Про державну контрольну - ревізійну службу в Україні" (надалі - Закон №2939) позивач звернувся до суду, зважаючи на те, що підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Перевіривши рішення позивача, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Суд дійшов такого висновку, зважаючи на наступне.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача про невиконання вимоги щодо усунення порушень, виявлених попереднім контрольним заходом в сумі 1794,58 грн. з причини звільнення та відсутності за місцем проживання попереднього начальника КЖРЕП-6. На думку суду, зміна керівника відповідача не впливає на обов"язки юридичної особи (відповідача) та не є виключенням і не дає підстав невиконувати вимоги нормативних актів України. При цьому представник відповідача не заперечував щодо факту вчинення самого порушення.
З питання нецільового використання бюджетних коштів в сумі 10000,00 грн. представник відповідача у судовому засіданні також визнала, що таке використання було здійснено без відповідних змін чи коригувань бюджетних призначень та без затвердження таких змін вищестоящою установою. Проте дії відповідача мотивувала усною вказівкою керівництва, що підтверджується, наявним у справі, поясненням головного бухгалтера.
Суд зазначає, що обставини ,зазначені представником відповідача, не передбачені чинним законодавством як такі, що звільняють від обов"язку дотримання вимог ст.23 БКУ та п. 4.2.6 Порядку №205. В судовому засіданні встановлено, що бюджетні кошти в сумі 10000,00 грн. використані не за цільовим призначенням та з порушенням ст.23 БКУ та п. 4.2.6 Порядку №205. На підтвердження факту використання коштів, який не був передбачений фінансовим планом, що погоджується з начальником фінансового управління міської ради, позивач надав у судовому засіданні копії пояснення головного бухгалтера від 31.05.2010р., акту звірки станом на 20.10.2009р., фінансового плану на 2009 рік від 31.03.2009р., планів використання бюджетних коштів на 2009 рік. Згідно цих документів встановлено, що використання 10000,00 грн. не було передбачено в планах використання бюджетних коштів.
При перевірці підстав надання відповідачем протягом 2008р.-2009р. та І кварталу 2010 року спонсорської допомоги Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, Чернівецькому благодійному фонду „Милосердя" та Шевченківській районній у м. Чернівцях раді на загальну суму 2390,0 грн. суд встановив наступне.
Відповідно до реєстраційних даних відповідач включений до ЄДРПОУ, є платником податку на прибуток та податку на додану вартість. Як вказано у статуті (а.с.92), підприємство є госпрозрахунковим, форма власності - комунальна.
Як вказано у ч.9 ст. 78 ГКУ, особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
В свою чергу, особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств визначені ст.75 ГКУ. Частиною 9 цієї статті такі підприємства зобов"язано розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснювати відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів. Крім цього, ч.8 та ч.10 цієї статті передбачено, що державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю а порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану; в фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.
Проте, згідно наявних у справі матеріалів (аналіз господарської діяльності, фінансові плани на 2009рік та 2010рік) встановлено, що такий розподіл прибутку здійснено без зазначення сум наданої матеріальної допомоги у фінансових планах.
Відповідно до ч.5 ст. 75 ГКУ державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.
Суд вважає, що у даному випадку перераховані кошти є майном у розумінні ст. 139 ГКУ, частинами 1 та 2, якої визначено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів; залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Посилання відповідача на пункти статуту є необґрунтованими з огляду на те, що відповідач, здійснюючи господарську діяльність, зобов"язаний був дотримуватись норм чинного законодавства та, зокрема, норм ГКУ. Тому суд дійшов висновку про порушення відповідачем ч.5 ст. 75, ч. 9 ст. 78 Господарського кодексу України.
Зважаючи на відсутність підтверджених судових витрат, пов"язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, останні присудженню не підлягають.
Керуючись Господарським кодексом України, Бюджетним кодексом України, ст.ст. 69-72, 76,79, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-
постановив:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов"язати комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №6 виконати вимоги КРУ в Чернівецькій області від 23.06.2010р. №24-32-13/546, а саме:
- повернути до державного бюджету кошти в сумі 1794,58 грн.;
- повернути за рахунок власних (не бюджетних) коштів підприємства суму 10000,00 грн. в дохід місцевого бюджету та забезпечити повернення на власний рахунок безпідставно наданої підприємством благодійної допомоги в сумі 2390,00 грн.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Відповідно до статті 186 КАС України Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена у повному обсязі 11 квітня 2011 р.
Суддя А.П.Огородник