Справа № 2-а- 3111/2011 р.
18 квітня 2011 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Гончаренко Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності,
ОСОБА_1 17.03.2011 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Звенигородському районі про визнання неправомірною відмови відповідача провести їй перерахунок призначеної основної і додаткової пенсії по інвалідності, як потерпілій першої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду 3 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з проживанням в зоні посиленого радіоекологічного контролю. На обгрунтування позову зазначила, що згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796 -Х11 (далі Закон № 796 -Х11) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 3 групі інвалідності шести мінімальних пенсій за віком. Ст.50 цього Закону встановлено, що особам віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров'ю інвалідам другої групи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Відповідач відмовив їй зробити перерахунок та виплачувати пенсію з врахуванням зазначених розмірів. Просить визнати вказану відмову неправомірною, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй пенсії по інвалідності з 17.09.2010 року і виплачувати її довічно.
Ухвалою судді від 18.03.2011 року відкрито провадження в справі щодо позовних вимог про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії по інвалідності з 17.09.2010 року.
Згідно ст. 183-2 КАС України справа розглянута суддею в порядку скороченого провадження.
Дослідивши письмові докази справи, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачка ОСОБА_1 є потерпілою першої категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 11.11.1996 року Черкаською облдержадміністрацією. Позивачка є інвалідом 3 групи захворювання, пов'язане з проживанням в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Згідно довідки Черкаської обласної МСЕ серія 2-18 АД № 177761 від 11.11.1996 року, інвалідність позивачці встановлено безтерміново.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Так, згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по 3групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам віднесеним до Категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - інвалідам 3 групи -50% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 67 Закону № 796-Х11 встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст. 28 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
На думку судді, положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування зазначеної величини ( мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України про державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Розрахунок пенсії ОСОБА_1 відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2003 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»розміру, що складає 19 грн. 91 коп. в порядку визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654, від 28.05.2010 року та № 530 від 28.05.2010 року. Розмір призначеної позивачці пенсії не відповідає розміру встановленому ст. 50,54 Закону України № 796-Х11.
Положення Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені зміни до ст. 50, 54 Закону № 796 та зменшено розмір державної та додаткової пенсії, рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано неконституційними.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суддя приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії позивачці, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Суддя вважає, що порушене право позивачки підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі встановленому ст. 50,54 Закону України № 796-Х11 , а дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті їй пенсії необхідно визнати неправомірними.
Позов підлягає задоволенню в межах шести місяців до дня звернення з позовом до суду оскільки згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто порушені права позивачки підлягають відновленню з 17.09.2010 року по 18.04.2011 року.
На думку судді, необхідно відмовити у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача в проведенні подальшого перерахунку пенсії по інвалідності довічно, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.
На підставі ст.8,16, 19,22,25,50,64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року, керуючись ст. ст. 2,6,9 17, 19, 87, 94,183-2 КАС України, -
адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності в розмірі встановленому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»як інваліду третьої групи захворювання якої, пов'язане з дією іонізуючого випромінення та іншими шкідливими чинниками внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, особі, віднесеній до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17 вересня 2010 року по 18 квітня 2011 року з врахуванням проведених виплат за цей період.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.
Копію постанови суду направити сторонам .
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня з дня отримання копії постанови.
Суддя