Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Справа № 1-31/11
8 квітня 2011 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді: Мазур Н.В.
секретарів: Якимчук І.І., Ярощук Я.В.
з участю прокурора: Вознюка Р.П.
адвокатів ОСОБА_2,
ОСОБА_3
ОСОБА_4
потерпілої: ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу про обвинувачення
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судимого
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, приватного підприємця, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого
у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 122 ч. 2, 146 ч.2, 189 ч. 3 КК України,-
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3 українця, громадянина України, вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимого
у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 146 ч.2, 396 ч.1 КК України,-
24 листопада 2009 року біля 19 години, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8 з метою особистого збагачення, під приводом повернення боргу, який виник в ОСОБА_10 перед ними і в повернення якого ніби-то останній залишив грошові кошти ОСОБА_11 для повернення їм, примусили останнього сісти в автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9 під його керуванням, вивезли в ліс біля с.Савичі Шепетівського району.
В лісі, вони застосовуючи відносно ОСОБА_11 фізичне насильство, що є небезпечне для життя та здоров'я, наносили удари палицею по різних частинах тіла, вимагаючи передати їм гроші, які йому нібито залишив ОСОБА_10, заподіяли останньому тілесні ушкодження легкого та середнього ступеня тяжкості у виді 55 крововиливів по всьому тілу та закриті переломи 10-11 ребер зліва по біляхребтовій лінії з ознаками стиснення на зовнішніх пластинках, з масивними крововиливами в оточуючих м'яких тканинах.
ОСОБА_9 знаючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили тяжкий злочин - вимагання поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, приховав його, не повідомивши про це правоохоронні органи.
Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав частково та суду показав, що ОСОБА_10, який перебував у дружніх стосунках з ОСОБА_11 мав перед ним борг на велику суму, в даний час знаходився в Хмельницькому СІЗО. 24.11.2009 року у другій половині дня, ОСОБА_8 по телефону повідомив, що подруга ОСОБА_10, ОСОБА_12, повідомила, що ОСОБА_10 залишив ОСОБА_11 велику суму грошей. Пізніше, в той же день, вони зустрілися з ОСОБА_11, який був в нетверезому стані і в розмові з ними підтвердив, що може повернути гроші, але для цього необхідно поїхати в с.Савичі Шепетівського району. Він, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, сіли в автомобіль під керуванням ОСОБА_9 і поїхали в сторону с.Савичі Шепетівського району. В лісі, не доїжджаючи до села, ОСОБА_11 попросив зупинити автомобіль і кудись вийшов. Вони вийшли за ним. Пройшовши біля 15 м від дороги, ОСОБА_11 підібрав в лісі палку і намагався нею вдарити його, категорично відмовився повідомити місце знаходження грошей. Він відібрав у нього палку та нею декілька разів вдарив його по руках та ногах. В цей час, у нього задзвонив телефон. Він відійшов в сторону, з ОСОБА_11 залишився розмовляти ОСОБА_8 і чув що між ними проходить сварка, ОСОБА_9 знаходився біля автомобіля. Після цього, всі вони поїхали в м.Шепетівку. При яких обставинах ОСОБА_11 сів у багажник, пояснити не може. ОСОБА_9 під'їхав на перехрестя вулиць Пролетарської і Рампової в м.Шепетівка, відкрив задній багажник і ОСОБА_11 вийшов з автомобіля та пішов в сторону гуртожитку. Категорично заперечує факт заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та позбавлення його волі.
Підсудний ОСОБА_8 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину не визнав, посилаючись на те, що ніяких протиправних дій по відношенню до ОСОБА_11 не вчиняв. Однак зазначив, що ОСОБА_10 був винен йому велику суму грошей і він дізнався, що останній залишив гроші для ОСОБА_13 24.11.2009 року він з власної ініціативи сів до них в автомобіль, щоб показати де знаходяться гроші і наказав їхати в сторону с.Савичі Шепетівського району і сам показав місце де зупинитись. Коли вони знаходились в лісі, бачив, як ОСОБА_11 кинувся на ОСОБА_7 Останній відібрав у нього палицю та нею вдарив його кілька разів по руках і ногах. В цей час у ОСОБА_7 задзвонив телефон, він відійшов в сторону і розмовляв. Ні він, ні ОСОБА_9 ОСОБА_11 тілесних ушкоджень не наносили. В лісі ОСОБА_11 падав і його одяг був брудний, тому вони, з метою відвести його в місто, запропонували йому сісти в багажник автомобіля на що, той погодився. Після цього, вони повернулись в м.Шепетівку і підвезли ОСОБА_11 недалеко до гуртожитку.
Підсудний ОСОБА_9 в судовому засіданні вину визнав повністю, підтвердив показання підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні, ствердив, що тілесні ушкодження ОСОБА_11 наносив ОСОБА_7, чи наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 не бачив, так як знаходився біля автомобіля. Він особисто запропонував йому їхати в багажнику, щоб не забруднити салон автомобіля, так як багажник його автомобіля є продовженням салону. ОСОБА_11 не заперечував, сів в багажник і вони його відвезли в м.Шепетівка недалеко до гуртожитку. З багажника ОСОБА_11 вийшов сам. Визнає, що про вчинення злочину не повідомляв правоохоронні органи.
Хоча підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вини не визнають, однак їх винність у вимаганні чужого майна з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я, підтверджується показами потерпілої, свідків, експерта у судовому засіданні та матеріалами справи дослідженими в ході судового слідства.
Так, потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 24.11.2009 року її син ОСОБА_11 знаходився у ОСОБА_14 зі слів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 знає, що в вечірній час сина розшукували підсудні, з ними він вийшов на вулицю з квартири ОСОБА_14 і кудись поїхав. Біля 2 години ночі їй подзвонили працівники міліції і повідомили, що знайшли її сина. Вона прибула на те місце куди вони вказали і виявила, що син уже був мертвий. При огляді сина помітила, що він був побитий, одежа була брудна. Заявляє та підтримує цивільний позов в сумі 70 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки підсудними відшкодовано їй 25000 грн. та матеріальну шкоду в сумі 5 432 грн.
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що 24.11.2009 року вона разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8, якого знала, зустрічалась з ОСОБА_11 і в присутності останнього підтвердила факт залишення йому грошей ОСОБА_10 Однак, ОСОБА_11 заперечував факт отримання грошей від ОСОБА_10
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що 24.11.2009 року в другій половині дня, у його квартирі знаходився ОСОБА_11, який був в нетверезому стані. В той же день в квартиру двічі заходив ОСОБА_8 і викликав ОСОБА_11 на вулицю. Перший раз він вийшов разом з останнім і чув, що у ОСОБА_11 ОСОБА_8 вимагав гроші, які залишив ОСОБА_10, він же заперечував отримання від ОСОБА_10 будь-яких грошей. Другий раз ОСОБА_11 вийшов сам і сказав, що через 20 хвилин повернеться. Однак, тривалий час він не повертався. Біля 21 години з мобільного телефону дружини, зателефонував йому, ОСОБА_11 відповів на дзвінок схвильованим, тихим голосом і сказав, що не знає де знаходиться, що його сильно побили, везли в багажнику. На цьому їх розмова закінчилась. Через декілька годин ОСОБА_15 повідомив, що ОСОБА_11 мертвий і знаходиться не далеко від гуртожитку.
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що 24.11.2009 року близько 18 години до будинку ОСОБА_11 приїжджали невідомі хлопці та запитували ОСОБА_11. Він їм відповів, що ОСОБА_11 може знаходитись у ОСОБА_14
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що він в ніч з 24 на 25.11.2009 року виїжджав на виклик швидкої допомоги до «тарного комбінату». Там, на узбіччі дороги, не далеко від каменя валуна, лежав чоловік обличчям в низ, перевіривши пульс він зрозумів, що чоловік мертвий, однак тіло було ще тепле і зрозумів, що смерть наступила не більше двох годин тому.
Свідок ОСОБА_18 суду показав, що він в складі оперативно-слідчої групи, біля 1 години ночі, 25.11.2009 року виїжджав в район «тарного комбінату», де був виявлений труп чоловіка. Біля нього знаходилось двоє хлопців: ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які його виявили. Одяг, обличчя та руки трупа були брудними і тому він відразу не розгледів тілесних ушкоджень, крові на обличчі не було, в кишені, було виявлено мобільний телефон та записну книжку і лише тоді зрозуміли, що це труп ОСОБА_11 про що, відразу повідомив його матері.
Свідок ОСОБА_21 суду показав, що 24 листопада 2009 року, у вечірній час, проїжджав по вулиці Рамповій, в районі «тарного комбінату». В світлі фар бачив, що по узбіччю дороги, в попутному напрямку йшов чоловік, одяг якого був брудний. Дійшовши до каменя, який був на його шляху, останній впав, а потім піднявся.
Свідок ОСОБА_22 суду показав, що він являється заступником начальника СКР Шепетівського МРВС в жовтні 2010 року, до нього підійшов ОСОБА_21 та повідомив, про те, що він бачив 24.11.2009 року біля 23 години, як по вулиці Рамповій йшов чоловік, який падав на камінь-валун, а потім піднявся і стояв біля нього.
Свідок ОСОБА_23 суду показав, що 24 листопада 2009 року, на початку 20 години він спілкувався по телефону з ОСОБА_7 і він повідомив, що має поїхати в с.Савичі, де знайомий ОСОБА_10, поверне йому борг.
Допитаний у суді судово-медичний експерт Кормілецький С.М. підтвердив висновок судово-медичної експертизи від 22.01.2010 року № 4/318 та показав, що при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_11 були виявленні множинні тілесні ушкодження по всьому тілу, які були заподіяні предметом продовгуватої форми. Смерть останнього настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми із розлитим субарахноїдальним крововиливом, що призвело до набряку речовини головного мозку. Вважає, що черепно-мозкова травма виникла в наслідок падіння з висоти власного зросту на землю і після отримання такої травми останній не міг виконувати будь-які дії, в тому числі і розмовляти по телефону.
Крім того, факт вчинення підсудними злочину стверджується даними протоколу огляду місця події та трупа і фото таблицями до нього (а.с.10 -17 т. 1) відповідно до якого, слідує що по вул.Рамповій в м.Шепетівка, з лівої сторони виявлено труп чоловіка віком 25-30 років;
- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_9 та протоколів допиту останнього в якості свідка та підозрюваного (а.с.72-75, 95-96,198 т.1) відповідно до яких ОСОБА_9 зазначає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вимагали у ОСОБА_11, гроші які ніби то передав йому ОСОБА_10 та відвезли його в ліс, де наносили удари чорним предметом в різні частини тіла близько 20-30 хвилин;
- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_7 та протоколу допиту його в якості підозрюваного, відповідно до яких ОСОБА_7 зазначає, що кілька разів наніс кілька ударів ОСОБА_11, а потім з ним розбирався ОСОБА_8, який також наносив удари потерпілому;
- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_8 та протоколу допиту останнього в якості підозрюваного (а.с. 17, 124-126 том 1), згідно яких ОСОБА_8 зазначає, що він та ОСОБА_7 вимагали у ОСОБА_11 гроші, які залишив ОСОБА_10 та вказує, що тілесні ушкодження потерпілому наносив ОСОБА_7;
-даними протоколу відтворення обстановки і обставин події (а.с.149-151 т. 1) за участю ОСОБА_9, де останній вказав в лісі місце та спосіб побиття ОСОБА_7 ОСОБА_11 та вказав, що при цьому був присутній ОСОБА_8, що він чув метушню і звуки схожі на удари;
- даними протоколів відтворення обстановки і обставин події ( а.с.157 -161т.1) та (104-110 т.3), з яких вбачається, що ОСОБА_8 вказав в лісі місце та спосіб побиття ОСОБА_7 ОСОБА_11 на місці показав куди і при яких обставинах був доставлений ОСОБА_11 після побиття;
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події ( а.с.34 -45т.3) за участю ОСОБА_7 з якого вбачається, що останній на місці показав та розповів при яких обставинах наносив удари палицею потерпілому ОСОБА_11 ;
- даними роздруківки телефонних розмов оператора мобільного зв'язку ЗАТ «Київ Стар»від 02.12.2010 року з прив'язкою до базових станцій-веж згідно якого вхідні та вихідні дзвінки мобільного телефону ОСОБА_7 24.11.2009 року через вежу в с.Новичі Шепетівського району здійснювались в період часу з 18 год. 52 хв. по 19 год. 34 хв.;
- даними роздруківки вхідних і вихідних дзвінків номеру ОСОБА_11 НОМЕР_2 згідно якої, 24.11.2009 року о 21 годині 06 хвилин між номером ОСОБА_11 та номером НОМЕР_3, який належав ОСОБА_14 відбулася розмова тривалістю 124 сек.;
- даними протоколу огляду автомобіля НОМЕР_1, (а.с.93-99 т.3) який належить ОСОБА_9 та фототаблицями до нього;
- даними висновку експерта №4/318 від 27.01.2010 року (а.с. 25-27 т.2) відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження: а) синці на лівій половині грудної клітки, на внутрішній поверхні лівого передпліччя, на зовнішній поверхні лівого плеча, на зовнішній поверхні правого плеча, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на тильній поверхні правої кисті, на правій боковій поверхні тулуба, на зовнішній поверхні лівого стегна, на задній поверхні грудної клітки та попереку, на правій та лівій сідницях, на правому стегні, на правій гомілці, що виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів (предмету) продовгуватої форми про що свідчить характер даних ушкоджень, а саме продовгувата форма синців наявність смуг просвітління в товщі синців, давність їх виникнення не більше 1 доби до настання смерті і мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості в примінені до живої людини, в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не знаходяться;
б) синці на задній поверхні грудної клітки зліва, переломи 10, 11 ребер по біляхребетній лінії зліва виникли від травмуючої дії тупого твердого предмету або при падінні і ударі об такий не більше 1 доби до моменту настання смерті, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості і в причинному в зв'язку із настанням смерті не знаходяться.
- даними висновку комісійної судово-медичної експертизи №55 від 27.04.2010 року (а.с.196-200 т.2) та даними додаткової комісійної експертизи №95 від 20.10.2010 року, відповідно до яких при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 було виявлено всього 55 крововиливів з наявністю в центрі окремих крововиливів ліній просвітління шириною до 2 см. Закриті переломи 10-11 ребер зліва по біляхребовій лінії з ознаками стиснення на зовнішніх пластинках, з масивними крововиливами в оточуючих м'яких тканинах. Вказані ушкодження були заподіянні ОСОБА_11 від нанесення численних ударів по вказаним частинам тіла тупим твердим предметом продовгуватої форми, яким могла бути і палиця і інший предмет продовгуватої форми. Переломи 10, 11 ребер зліва по біляхребетовій лінії з найбільшою імовірністю могли утворитись від ударів тупим предметом продовгуватої форми;
- речовими доказами по справі -компакт диском DVD з записом процесу відтворення за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_8, відео касетою з записом процесу відтворення за участю ОСОБА_7
Суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи покази підсудних: ОСОБА_7 - в тому що ним було нанесено ОСОБА_11 лише кілька ударів по ногах та руках і що він вимагав передати йому гроші, які залишив ОСОБА_10, тобто примушував до виконання цивільно-правового зобов'язання , ОСОБА_8 - в частині заперечення нанесення потерпілому будь-яких тілесних ушкоджень. Такі покази не узгоджуються із зібраними по справі доказами та суперечать показам усіх підсудних на досудовому слідстві, де вони підтвердили що тілесні ушкодження наносили ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що саме ОСОБА_8 два рази з будинку викликав потерпілого та вимагав передати їм гроші, які ніби-то залишив їм ОСОБА_10, висновкам судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_11 з яких вбачається, що потерпілому було заподіяно 55 травматичних дій, в тому числі і тілесні ушкодження середньої тяжкості, показам свідків. Будь-яких доказів того, що між підсудними та потерпілим ОСОБА_11 існували зобов'язання, передбачені чинним законодавством судом не здобуто. Тому суд оцінює такі покази підсудних критично. Крім того, твердження підсудних, що до них застосовувались протиправні дії працівниками міліції не знайшло свого підтвердження.
Допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_27 категорично заперечив застосування до підсудних сили працівниками міліції, ствердив, що всі вони давали показання без будь-якого примусу.
З матеріалів справи вбачається, що ніхто з підсудних з приводу протиправних дій по відношенню до них зі скаргами в органи прокуратури та Службу Безпеки України не звертався.
Покази свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні про те, що він передав ОСОБА_11 35 тис грн. для передачі ОСОБА_7 суд оцінює критично та розцінює їх як спробу допомогти ОСОБА_7 уникнути відповідальності за скоєний злочин.
Допитаний в ході досудового слідства ОСОБА_10 (а.с. 4-9 т.2) категорично заперечував залишення ним ОСОБА_11 будь-якої суми грошей для передачі ОСОБА_7 як боргу, хоча сам борг визнавав.
Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає що дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8, повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст. 189 КК України, оскільки вони вчинили умисні дії які виразились у вимозі передачі чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи.
При цьому, суд виходить з того, що вимагання передачі чужого майна, супроводжуване насильством, свідчить про заподіяння потерпілому ОСОБА_11 легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Однак, суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.2 ст. 122 КК України в даному випадку є невірною. Небезпечне для життя чи здоров'я насильство, що полягає в умисному заподіянні потерпілому легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень охоплюється статтею 189 КК України і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я, не потребує і тому їх за ч.2 ст. 122 КК України необхідно виправдати.
Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_9 повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст. 396 КК України, оскільки він вчинив заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину -вимагання передачі чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, який у його присутності було скоєно ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Крім того, органом досудового слідства дії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 кваліфіковані і за ч.2 ст. 146 КК України як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Однак, в ході досудового слідства так і в судовому засіданні не здобуто доказів того, що потерпілого ОСОБА_11 з метою позбавлення волі, помістили в багажник автомобіля «КІА СІД» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9
Судом встановлено, що модель кузова автомобіля «КІА СІД»багажника не має і багажне відділення є продовженням салону і умислу на позбавлення волі потерпілого у них не було, поміщався останній в даний автомобіль з метою перевезення з лісу в м.Шепетівка.
За таких обставин, суд знаходить ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9 за ч.2 ст.146 КК України необхідним виправдати за не доведеністю їх вини.
При призначенні покарання підсудним ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої.
Так, підсудними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинено тяжкий злочин, ОСОБА_9 вчинено злочин середньої тяжкості.
Обставин, що обтяжують покарання підсудних не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудних є часткове відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Як особи підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 характеризуються позитивно, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, на утриманні мають неповнолітніх дітей, не перебувають на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах, ОСОБА_8 хворіє, являється інвалідом ІІІ групи, ОСОБА_9 також хворіє.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можливе за умови ізоляції від суспільства, відтак їм слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини їх особистого майна, крім житла.
Враховуючи наведене, суд знаходить за необхідне запобіжний захід ОСОБА_8 підписку про невиїзд замінити на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду, зарахувавши у строк відбуття покарання час утримання під вартою з 22.01.2010 року по 25.01.2010 року.
Суд вважає, що ОСОБА_7 строк відбуття покарання слід рахувати з 21.01.2010 року, тобто з моменту його затримання працівниками Шепетівського МРВВС, а не з 22.01.2010 року, як вказано в протоколі затримання.
Суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_9 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з встановленням судом іспитового строку.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в сумі 70000 грн. у зв'язку зі смертю її сина, слід задовольнити частково. При цьому, суд враховує глибину душевних страждань цивільного позивача, вину цивільних відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вимоги розумності, виваженості та справедливості, часткове відшкодування моральної шкоди в сумі 25000 грн. та вважає, що відшкодуванню на користь потерпілої підлягає моральна шкода у розмірі 25000 грн., яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 так як насильство щодо сина потерпілої застосовували останні.
Крім того, суд вважає, що з підсудних підлягають стягненню на користь потерпілої і витрати на юридичні послуги адвоката в сумі 1500 грн.
Суд знаходить за необхідне повернути ОСОБА_26 20000 грн. внесених нею в якості застави за ОСОБА_7
Речові докази по справі: одяг із трупа ОСОБА_11 - знищити., зрізи нігтів та волосся з трупа ОСОБА_11 -знищити, автомобіль НОМЕР_1 повернути ОСОБА_9, компакт диск з відеозаписом процесу відтворення обстановки та обставин події та відео касету з процесом відтворення обстановки і обставин події залишити при матеріалах кримінальної справи.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, призначивши покарання 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини особистого майна, крім житла.
За ч.2 ст. 146 КК України та ч.2 ст. 122 КК України ОСОБА_7-виправдати.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 21.01.2010 року.
Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, призначивши покарання 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини особистого майна, крім житла.
За ч.2 ст. 146 КК України та ч.2 ст. 122 КК України ОСОБА_8 -виправдати.
Визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 389 КК України, призначивши покарання - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
За ч.2 ст. 146 КК України ОСОБА_9 -виправдати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_5 25000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 з кожного на користь ОСОБА_5 по 500 грн. витрат за надання юридичної допомоги адвокатом.
Речові докази по справі: одяг із трупа ОСОБА_11: куртку, светер, футболку, джинси, труси, шкарпетки, туфлі - знищити, зрізи нігтів та волосся з трупа ОСОБА_11 -знищити, автомобіль НОМЕР_1 повернути ОСОБА_9, компакт диск з відеозаписом процесу відтворення обстановки та обставин події та відео касету з процесом відтворення обстановки і обставин події залишити при матеріалах кримінальної справи.
Повернути ОСОБА_26, жительці АДРЕСА_4 ідентифікаційний код НОМЕР_2 20000 грн. застави внесеної за ОСОБА_7 на рахунок 37316000535006 Шепетівського МВ УМВС у Хмельницькій області код банку 815013 УДКУ у Хмельницькій області.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попередній - взяття під варту.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили -підписку про невиїзд, замінити на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити попередній -підпису про невиїзд.
Зарахувати ОСОБА_8 у строк призначеного покарання, час утримання під вартою з 22 по 25 січня 2010 року.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя