Україна
04 квітня 2011 р. справа № 2а-26693/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Кобець О.А.
за участю:
представника позивача Тернової В.О.,
представників відповідача Шляхтіної А.С., Чмир Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправним та нечинним рішення про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. з додатками №№ 2, 5 податковою звітністю, що викладено у листі № 45159/10/15-313-3 без зазначення дати, -
ТОВ «Донгідроарм» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправним та нечинним рішення про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. з додатками №№ 2, 5 податковою звітністю, що викладено у листі № 45159/10/15-313-3 без зазначення дати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 18.08.2010 ним на адресу відповідача в електронній формі було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010р. з додатками №№ 2, 5, що підтверджується відповідними квитанціями. 09.11.2010 позивач отримав лист № 45159/10/15-313-3 без зазначення дати, за змістом якого вказана вище податкова декларація з додатками не визнана як податкова звітність у зв'язку з невідповідністю вимогам Наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» в частині правильності складання податкової звітності з податку на додану вартість.
Позивач вважає необґрунтованим посилання податкового органу на Наказ ДПА України від 31.12.2008 № 827, оскільки він не є нормативно-правовим актом, бо він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, та носить рекомендаційний, роз'яснювальний характер. Надана позивачем декларація повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, має всі обов'язкові реквізити, і тому відсутні підстави для її невизнання як податкової звітності.
Просив позов задовольнити (а.с. 3-5).
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні надали письмові заперечення проти позову, у яких вказали, що 18.08.2010 до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька позивач надав податкову звітність з податку на додану вартість, якій на підставі п.п. 4.6 п. 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827, та згідно службової записки Відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб № 843 від 23.08.2010 присвоєно статус «Не визнана як податкова звітність у зв'язку з невідповідністю даних декларацій щодо перенесення сум від'ємного значення по періодах». ДПІ у Калінінському районі м. Донецька листом № 45159/10/15-313-3 від 06.10.2010 повідомила підприємство, що податкова звітність з податку на додану вартість була прийнята з відміткою «Не визнана як податкова звітність», також підприємству було запропоновано надати нову податкову звітність з податку на додану вартість, оформлену належним чином. Вважає, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька було правомірно не визнано податковою звітністю податкову декларацію позивача за липень 2010р. Просили відмовити у задоволенні позову (а.с. 40-41).
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.04.2002, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 305688, включено до ЄДРПОУ за № 31916195 (а.с. 53, 54), здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції протоколом Зборів учасників товариства № 4 від 10.05.2005 (а.с. 57-68). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 26.04.2002 за № 06306590 (а.с. 56), є платником податку на додану вартість (а.с. 55).
18.08.2010 позивач надіслав електронною поштою на адресу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість (далі за текстом - ПДВ) за липень 2010 року із додатками №№ 2, 5 до неї (а.с. 8-13), що підтверджується повідомленнями про отримання звітності (а.с. 16, 19, 22). Податкова декларація із додатками була доставлена до центрального рівня ДПА України та збережена на центральному рівні, про що свідчать відповідні квитанції № 1 (а.с. 15, 18, 21). У подальшому податкова декларація із додатками була прийнята на районному рівні, що підтверджується відповідними квитанціями № 2 (а.с. 14, 17, 20).
Листом ДПІ у Калінінському районі м. Донецька № 45159/10/15-313-3, який позивач отримав 09.11.2010 вх. № 9/11/2010-3, керівника ТОВ «Донгідроарм» було повідомлено про те, що зазначена вище податкова звітність з ПДВ за липень 2010 року прийнята з відміткою «Не визнана як податкова звітність», у зв'язку із тим що суперечить вимогам Наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» в частині правильності складання податкової звітності з ПДВ. У повідомленні також позивачу запропоновано подати податкову звітність, оформлену належним чином (а.с. 7).
24.11.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (а.с. 3).
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності вчинених ним дій, з огляду на таке.
Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі за текстом - Закон № 2181), який з 01.01.2011 втратив чинність, але діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Щодо податку на додану вартість нормативно-правовим актом, що регулює порядок оформлення та подання податкової звітності з ПДВ, є Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054 (далі за текстом - Порядок № 166), який втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, однак діяв на момент подання позивачем податкової звітності з ПДВ за липень 2010р.
Згідно з п.п. 1.2, 3.1 Порядку № 166 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 166, декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.
П.п. 4.1.4 п. 4.1 цього Порядку передбачено, що добровільно платник податку може подати до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації податкову декларацію в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису осіб (які підписують декларацію) у порядку, визначеному законодавством.
За змістом абз. 1 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Як встановлено у судовому засіданні, позивачем згідно з умовами Договору № 128/28-2/ЕМС від 09.07.2001 про визнання електронних документів, укладеному з ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, 18.08.2010 було направлено податковому органу засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року із додатками №№ 2, 5, що повністю відповідає наведеним вище вимогам законодавства. Однак, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька було письмово повідомлено позивача про невизнання вказаної податкової звітності з ПДВ та запропоновано подати нову звітність, оформлену відповідно до вимог законодавства із посиланням на порушення позивачем вимог Наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України».
Абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Аналогічні положення містить й п. 4.3 Порядку № 166.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 були затверджені Методичні рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (далі за текстом - Методичні рекомендації), які носять обов'язковий характер для органів податкової служби.
Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій встановлено, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.
У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).
Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).
У Базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.
Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону N 2181 (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).
Представник відповідача у судовому засіданні не підтвердив факту внесення до відповідної інформаційної бази ДПІ у Калінінському районі м. Донецька інформації про отриману відповідачем 18.08.2010 податкову декларацію, не надав копію службової записки про передачу декларації до галузевого підрозділу. Крім того, відповідачем не було здійснено попередження позивача в усній формі про виявлені недоліки податкової декларації. Навпаки, відповідач надіслав позивачу квитанції № 2, які свідчать про прийняття податкової декларації із додатками.
Тобто у триденний термін від дня отримання звітності відповідачем не були вчинені дії, встановлені п. 4.5 Методичних рекомендацій.
До того ж, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт невідповідності податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року, надісланої ТОВ «Донгідроарм» до податкового органу 18.08.2010, вимогам нормативно-правових актів у частині відсутності обов'язкових реквізитів тощо.
Що ж стосується посилання відповідача у листі № 45159/10/15-313-3 на порушення позивачем Методичних рекомендацій, то суд зауважує, що ці Методичні рекомендації призначені для застосування податковим органом, а не платником податків, у зв'язку із чим неможливо стверджувати про порушення їх вимог позивачем.
Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 у справі № 2а-26695/10/0570 був задоволений позов ТОВ «Донгідроарм» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправним, недійсним та незаконним викладеного у листі від 09.08.2010 № 36861/10/15-313-3 рішення про невизнання податковою звітністю з ПДВ за червень 2010р. (а.с. 50-52).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 постанова суду першої інстанції була залишена без змін.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Отже, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 у справі № 2а-26695/10/0570 є такою, що набрала законної сили 30.10.2009.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 у справі № 2а-26695/10/0570 було встановлено, що при прийнятті рішення про невизнання податкової звітності податковою декларацією ДПІ у Калінінському районі м. Донецька неправомірно посилалася на порушення Методичних рекомендацій.
Таким чином, є протиправними дії ДПІ у Калінінському районі м. Донецька щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатками від 18.08.2010.
Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права - визнання протиправним та нечинним рішення про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. з додатками №№ 2, 5 податковою звітністю, що викладено у листі № 45159/10/15-313-3 без зазначення дати, - позивач не врахував наступне.
Вимога про визнання акта нечинним, як спосіб захисту порушеного права відповідно до статей 105, 162, 171 КАС України може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів, тоді як рішення податкового органу за своєю правовою приирожою є індивідуальним актом. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.
Правовим актом є акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги. Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.
Лист ДПІ у Калінінському районі м. Донецька № 45159/10/15-313-3, який позивач просить визнати протиправним та нечинним, не є нормативно-правовим актом або правовим актом (рішенням) індивідуальної дії. За своєю формою та змістом вказаний лист є повідомленням позивача про невизнання поданої ним податкової декларації з ПДВ з додатками в якості податкової звітності, і не визначає (не зміняє, не припиняє) для позивача жодних прав та обов'язків. Отже, вказаний лист не може бути визнаний судом нечинним або протиправним.
Однак, оскільки суд за наслідками розгляду даної справи прийшов до висновку про протиправність дій відповідача, суд вважає за необхідне поновити порушене право позивача шляхом визнання протиправними дій ДПІ у Калінінському районі м. Донецька щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатками від 18.08.2010, викладеного у листі № 45159/10/15-313-3 без зазначення дати.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Судові витрати по сплаті судового збору присуджуються судом на користь позивача з Державного бюджету у відповідності до ст. 94 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправним та нечинним рішення про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. з додатками №№ 2, 5 податковою звітністю, що викладено у листі № 45159/10/15-313-3 без зазначення дати - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатками від 18 серпня 2010 року, викладеного у листі № 45159/10/15-313-3 без зазначення дати.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 04 квітня 2011 року. Повний текст постанови складений та підписаний 11 квітня 2011 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.