Україна
06 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3692/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: о 14:40 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Могілевському А.А.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Савченко С.В.
при секретарі Могілевському А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя, який діє в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості з орендної плати за у розмірі 16 181,69 грн.,-
Прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя, звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполі з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач самостійно задекларував податкові зобов'язання з орендної плати за плати за земельні ділянки за 2009, 2010 роки, але в встановлені законом строки не сплатив, в результаті чого має заборгованість у розмірі 16 181,69 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 09.02.2005 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя з 16 лютого 2005 року за № 3338.
Порядок обчислення і сплати земельного податку, визначення суб'єктів плати за землю врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України "Про плату за землю".
Відповідно до преамбули Закону України "Про плату за землю" він визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідач, 24 березня 2009 року подав до податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 за 2009 рік № 2471, якою визначив податкове зобов'язання у розмірі 20 698,78 грн. за рік., щомісячний платіж складає 1692,76 грн. У зв'язку з тим, що на особовому рахунку відповідача обліковувалась переплата у розмірі 190,64 грн., заборгованість станом на 1 лютого 2010 року складає 1502,14 грн.
Відповідач, 28 січня 2010 року подав до податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 за 2010 рік № 1021, якою визначив податкове зобов'язання у розмірі 21517,16 грн. за рік., щомісячний платіж складає 1792,68 грн. Заборгованість утворилась за період з січня 2010 року по серпень 2010 року у загальній сумі 14 341,44 грн.
Податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за несвоєчасну сплату суму узгодженого податкового зобов'язання винесено податкове повідомлення-рішення № 0001801700 від 08.02.2010 року, яким нарахована штрафна санкція у розмірі 338,11 грн., яке було отримано відповідачем 08.02.2010 року.
На виконання вимог п. 6.2.1. Закону України № 2181, податковий орган сформував та надіслав на адресу відповідача першу податкову вимогу від 13.01.2010 року № 1/2, яка була надіслана поштою на адресу підприємства та 24.02.2010 року була сформована друга податкова вимога № 2/82.
Зазначені вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень, про що складені акти № 2 від 13.01.2010р. та № 28 від 24.02.2010 р. відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Таким чином, за відповідачем обліковується загальна заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 16 181,69 грн.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 3 статті 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.
Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми податкового боргу.
У зв'язку з невиконанням обов'язку відповідачем щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлений Законом строк, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя, який діє в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за у розмірі 16 181,69 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 16 181 ( шістнадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 69 коп. на користь бюджету( місцевий бюджет Орджонікідзевського району м. Маріуполя) на р/р 33211815700054, код ОКПО 34686694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 13050500.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 6 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 11 квітня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Савченко С. В.