33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" квітня 2011 р. Справа № 2/59-59 А
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М. суддів Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватне підприємство "Антон-Зодчий" на ухвалу господарського суду Волинської області від 28.02.11 р.
у справі № 2/59-59 А (суддя Черняк Любов Олександрівна) за скаргою Приватного підприємства "Антон-Зодчий" про скасування постанови заступника начальника першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Смольської О.П. від 20.01.2011 року про відкриття виконавчого провадження у справі
позивач Управління пенсійного фонду в Луцькому районі
відповідач Приватне підприємство "Антон-Зодчий"
про стягнення 210101,09 грн.(скарга на дії ДВС)
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
відділу ДВС - не з'явився.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.02.2011 року провадження у справі № 2/59-59 А за скаргою приватного підприємства "Антон-Зодчий" про скасування постанови заступника начальника першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Смольської О. П. від 20.01.2011 року про відкриття, на підставі виконавчого листа господарського суду Волинської області №2/59-59А від 22.12.2010р., виконавчого провадження про стягнення з ПП “Антон-Зодчий” на користь УПФУ у Луцькому районі 210 101, 09 грн., припинено.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач - Приватне підприємство "Антон-Зодчий" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та передати справу на розгляд до господарського суду Волинської області.
При цьому, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом із порушенням норм процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що суд повинен був розглянути скаргу по суті, або передати її на розгляд Волинського окружного адміністративного суду, але, ні в якому разі не мав юридичних підстав для припинення провадження у справі.
Крім того, апелянт вказує, що скаргу розглянуто без участі його представника. При цьому, відмовивши в клопотанні про відкладення розгляду скарги, на думку скаржника, суд позбавив його прав, передбачених ст. 22 ГПК України.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були завчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги.
Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, передбачений ч.2 ст.102 ГПК України, а також те, що сторони були повідомлені про наслідки неявки в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою господарського суду Волинської області від 23.04.2008р. у справі №2/59-59А присуджено до стягнення з ПП "Антон-Зодчий" на користь управління Пенсійного фонду України у Луцькому районі 210101,09 грн. заборгованості по внесках на загально-обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 35-36). Позовна заява у даній справі розглянута в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
22 грудня 2010 року на виконання вищезазначеної постанови господарським судом Волинської області було видано відповідний виконавчий лист на примусове виконання постанови (а.с. 60).
20 січня 2011 року заступником начальника першого відділу державної виконачої служби Луцького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа (а.с.64)
ПП "Антон-Зодчий", не погоджуючись із постановою заступника начальника першого відділу державної виконачої служби Луцького міського управління юстиці, подав до господарського суду Волинської області скаргу, в якій просить її скасувати.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
В свою чергу, місцевим господарським судом правильно використано Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (далі - Постанова №3 від 13.12.2010р.), в якій, в свою чергу, зазначено, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч.2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Зокрема, статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України та розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Крім того, судам варто враховувати, що приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня.
Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів. До адміністративної юрисдикції також належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень, ухвалених за правилами КАС України господарськими чи цивільними судами, які виконували функції адміністративних судів до їх утворення, та з обов'язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Поряд з цим, в п.3 Постанови №3 від 13.12.2010р. зазначено, що розгляд спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби в рамках виконавчого провадження, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження, але оскаржується рішення, дія чи бездіяльність, що стосується лише конкретного виконавчого провадження, належить до компетенції суду, яким ухвалено рішення, що перебуває на виконанні, якщо не встановлено іншого, виключного порядку їх оскарження, та з урахуванням роз'яснень, даних у пункті 2 цієї постанови.
Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що спір щодо скасування постанови заступника начальника першого відділу ДВС від 20.01.2011 року належить до адміністративної юрисдикції і, відповідно, не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що провадження у справі за скаргою ПП "Антон-Зодчий" про скасування постанови заступника начальника першого відділу ДВС від 20.01.2011 року слід припинити на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Посилання скаржника на те, що місцевим судом були порушені норми процесуального права, а саме, скаргу було розглянуто без участі його представника не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах. А тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді скарги. Скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Антон-Зодчий" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 28.02.2011 року у справі №2/59-59А залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.