донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.04.2011 р. справа №39/290
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі: Клименко К.О.
за участю представників сторін:
від позивача :
Палун Д.В. -за дов. № 12 від 11.04.11 р.
від відповідача:
Вихристюк О.О. -за дов. б/н від 11.01.11 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР", м. Кременчук Полтавської області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
25.01.2011 р.
у справі
№ 39/290 (суддя Морщагіна Н.С.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР", м. Кременчук Полтавської області
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСФОРМАТОР", м. Донецьк
про
стягнення 219840 грн. 00 коп.
У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР", м. Кременчук Полтавської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСФОРМАТОР", м. Донецьк про стягнення 219840 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.11 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР", м. Кременчук Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСФОРМАТОР", м. Донецьк про стягнення 219840 грн. 00 коп. було відмовлено.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР", м. Кременчук Полтавської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 39/290, та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АВМ АМПЕР” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укртрансформатор”, було досягнуто домовленості про укладання договору купівлі-продажу обладнання.
Позивач 25.12.09 р. в якості передплати за майбутнім договором перерахував за рахунком-фактурою № 175 від 25.12.09 р. на адресу відповідача грошові кошти у розмірі 219840 грн. 00 коп. Факт оплати підтверджено платіжним дорученням № 811 від 25.12.09 р.
При зверненні до суду із позовом позивач зазначав, що в подальшому договір укладено не було з причин змін у виробничих потребах і пов'язаною з цим відмовою від отримання обладнання, про що відповідача було повідомлено листом № 02-27 від 18.01.10р., в якому позивач також вимагав повернути перераховані кошти, але відповідач отримані кошти не повернув.
Позивач 14.05.10р. направив на адресу відповідача вимогу № 862 про повернення суми попередньої оплати. Факт направлення позивачем такої вимоги та факт отримання її відповідачем підтверджено наданим до матеріалів справи повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.
Відповідач 30.06.10р. направив позивачу відповідь на вимогу № 03/26, якою відмовив у поверненні перерахованих грошових коштів, посилаючись на неприпустимість односторонньої відмови від зобов'язання відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСФОРМАТОР", м. Донецьк про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 219840 грн. 00 коп. в порядку вимог ст.1212 Цивільного кодексу України.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
У відповідності до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до норм ст.ст. 202, 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до приписів пунктів 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтями 638, 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд дійшов вірного висновку, що між сторонами по справі шляхом перерахування позивачем грошових коштів у сумі 219840 грн. 00 коп. на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 175 від 25.12.09 р., було укладено усну угоду, відповідно до якої відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар, а позивач - прийняти його та оплатити. Тобто, грошові кошти у розмірі 219840 грн. 00 коп. були сплачені позивачем відповідно до умов усної угоди купівлі-продажу та прийняті в якості попередньої оплати продавцем, але передача товару не відбулася. Таким чином, в даному випадку позивач не довів суду предмет та підставу позову (в позовній заяві в резолютивній частині позивач визначив ці грошові кошти саме як безпідставно перераховані, що суперечить наданим ним же самим доказам по справі. Зокрема, у листі №02-27 від 18.01.10р., у вимозі №862 від 14.05.10р. та при перерахуванні коштів позивач визначився, що грошові кошти ним перераховані на виконання господарського зобов»язання з попередньої оплати рахунку відповідача для продажу йому обладнання).
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог через недоведеність безпідставного перерахування коштів у сумі 219840 грн. 00 коп.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання скаржника на відсутність укладеного договору спростовуються матеріалами справи, оскільки між сторонами виникли господарські зобов»язальні правовідносини з укладення правочину у спрощений спосіб шляхом вчинення конклюдентних дій. Слід зазначити, що застосування норм глави 83 Цивільного кодексу України можливе тільки у випадку наявності між сторонами не договірних відносин. Ці приписи законодавства застосовуються судом при встановленні факту кондикційних, а не виндикаційних правовідносин між сторонами, тобто при наявності між сторонами зобов»язальних договірних правовідносин з передачі товару в зв»язку з його оплатою за угодою купівлі-продажу відсутні підстави для можливості застосування норм ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011 р. у справі № 39/290 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР", м. Кременчук Полтавської області на рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011 р. у справі № 39/290 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011 р. у справі № 39/290 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І.Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3-відповідачу;
4 - ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.;
Ложка Н.Л.