79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.03.08 Справа № 3/71
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів Т.С. Процик
Я.О. Юрченко
при секретарі Тренич А.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Оазис» б/н і б/д (вх. № 642 від 31.10.07 р.)
на рішення господарського суду Рівненської області від 16.10.07 р.
у справі № 3/71
за позовом ТзОВ «Фондова група «Рейдер», м. Рівне
до відповідача ТзОВ «Оазис», м. Рівне
про стягнення 25 356, 66 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Ухвалою від 07.02.08 р. розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.08 р.
Розпорядженням першого заступника голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.08 р. змінено склад колегії суддів.
Ухвалою від 26.02.08 р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 25.03.08 р.
Сторони не виконали вимог суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалах від 07.02.08 р. та 26.02.08 р. і не надали витребуваних судом доказів.
Представники сторін не з'явилися в судове засідання, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належно, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №№ 2836095, 283501.
Апеляційна скарга розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, судом встановлено:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.10.07 р. у справі № 3/71 (суддя Мамченко Ю.А.), позовні вимоги про стягнення основного боргу з врахуванням інфляційних витрат на суму 23 819,96 грн., річних -1 526,7 грн., судових витрат, задоволено в повному розмірі.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: відповідач не надав суду доказів сплати боргу; річні і інфляційні витрати передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України; зобов'язання передбачені договором між сторонами мають виконуватися належним чином, відповідно до законів або інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Апелянт в апеляційній скарзі не наводить будь-якого обґрунтування порушення судом норм матеріального чи процесуального права, а вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає об'єктивній дійсності з тієї причини, що суд першої інстанції не задоволив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а прийняв рішення без його участі (відповідача), чим порушив права на захист інтересів відповідача, та унеможливив надання доказів та пояснень у даній справі, щодо підтвердження повернення боргу; просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 16.10.07 р. у справі № 3/71 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач не надав суду відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Рівненської області від 16.10.07 р. у справі № 3/71, виходячи з такого:
Відповідно до договору безвідсоткової позики (грошових коштів) від 15.08.01 р., позивач зобов'язався надати відповідачу суму 17 000 грн. безпроцентної грошової позики з строком повернення до 15.08.04 р. (а.с. 6).
Згідно платіжного доручення № 283 від 15.08.01 р., позивач перерахував суму 17 000 грн. позики відповідачу (а.с. 7).
Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів повернення позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, грошові кошти, отримані позичальником за договором позики повинні бути повернені.
Договором позики від 15.08.01 р. сторони передбачили строк повернення грошових коштів безпроцентної позики до 15.08.04р., що відповідає вимозі ст. 1049 ЦК України.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, яка передбачає стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений1 договором або законом.
Оскільки, відповідач до 15.08.04 р. не повернув позивачу суму 17 000 грн. безпроцентної позики, тому позивач застосував відповідальність до відповідача, передбачену ст. 625 ЦК України з моменту спливу строку для повернення позики (п. 5 договору від 15.08.01 р.).
В п. 7 договору від 15.08.01 р. передбачено, що сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах встановлених чинним законодавством України.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 16.10.07 р. у справі № 3/71 документально обґрунтоване і законне, а тому відсутні підстави для його скасування.
Враховуючи те, що апелянт надав суду апеляційної інстанції фіскальний чек від 29.10.07 р. про переказ суми 133,1 грн., з якого неможливо зробити висновок, що сума 127 грн. є сплатою держмита і оскільки, апелянт не виконав вимогу суду апеляційної інстанції та не надав довідку ВДК у Личаківському р-ні м. Львова про надходження коштів по сплаті держмита, тому судові витрати (держмито) на суму 126,7 грн. слід достягнути з апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Рівненської області від 16.10.07 р. у справі № 3/71 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Стягнути з ТзОВ фірма «Оазис»(33000, м. Рівне, вул. Кавказька, 7 офіс 413) на користь ВДК Личаківського р-ну м.Львова р/р 31115095500006 в УДК Львівської обл., МФО 825014, код платежу 22090200 держмито на суму 126 грн. 70 коп.
Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ на стягнення держмита.
Матеріали справи повернути до господарського суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Процик Т.С.
Юрченко Я.О.