Постанова від 13.11.2007 по справі 20/242

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2007 № 20/242

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Варишко П.В. - представник за дов. № 5 від 03.05.2007;

від відповідача - не зґявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укртехно"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.08.2007

у справі № 20/242

за позовом Приватного підприємства "Укртехно"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протипожежні системи"

про розірвання договору та стягнення 109077,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Укртехно» (далі - позивач) у травні 2007 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протипожежні системи» (далі - відповідач) про розірвання договору № 070306-007 від 14.03.2006 р. та стягнення 109077,78 грн. (81131, 82 грн. - здійсненої позивачем передоплати, 11427,02 грн. - штрафу, 8518,84 грн. - збитків від інфляції, 8000,00 грн. - збитків, які позивач зазнав у зв'язку з оплатою витрат на оплату послуг адвоката).

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2007 р. у задоволенні позову було відмовлено повністю. Рішення суду обґрунтовано тим, що саме позивач не здійснив авансовий платіж, передбачений договором, у повному обсязі, відповідно строк виконання зобов'язання відповідачем не настав, оскільки, п. 5.2 договору ставить у залежність поставку товару від надходження авансового платежу у сумі 101414,89 грн. з урахуванням ПДВ. Крім того, позивач не дотримався порядку розірвання договору, визначеного ст. 188 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 р. року апеляційну скаргу Приватного підприємства “Укртехно» було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 09.10.2007 року.

В судове засідання 09.10.2007 р. представник відповідача не зґявився.

У зв'язку з неявкою відповідача та поверненням від нього кореспонденції Київським апеляційним господарським судом розгляд апеляційної скарги було відкладено до 13.11.2007 р. та здійснено судові запити до Державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації та до Державної податкової інспекції Шевченківського району у місті Києві щодо фактичного місцезнаходження відповідача.

Станом на день ухвалення постанови відповіді отримано. Відповідно до листа № 02-11/1813 від 26.10.2007 р. судом направлено копію ухвали суду від 09.10.2007 р. та копію апеляційної скарги відповідачу з фактичною адресою.

В судове засідання 13.11.2007 р. з'явився лише представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції № 142982 від 29.10.2007 р.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав, вважає її обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторони, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2006 року між приватним підприємством «Укртехно» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Протипожежні системи» (далі - відповідач) було укладено договір № 070306-007, за яким відповідач мав виконати поставку металевих протипожежних дверей в кількості та комплектації у відповідності до додатка № 1 від 14.03.2006 року до договору № 070306-007 на об'єкт позивачу.

Відповідно до п. 1.1 договору № 070306-007 відповідач зобов'язався здійснити на умовах даного договору наступний комплекс робіт:

- здійснити поставку металевих протипожежних дверей виробництва фабрики PUERTAS PADDILA S.L. на умовах, за цінами, в кількості та комплектації вказаних у Додатку № 1 (Розрахунок вартості і специфікації поставки)до даного договору, який є невід'ємною його частиною.

Поставка - доставка товару на об'єкт позивача за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 154.

- монтаж і наладку товару із заповненням монтажного зазору (без проведення обробних робіт у місцях пройому) за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 154.

- відповідач зобов'язується здійснити гарантійне обслуговування товару протягом 1 року з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін Акту здачі приймання робіт, за умови обов'язкового дотримання правил експлуатації, передбачених діючими нормативними актами для виробів даного типу.

- передати позивачу наступні документи на товар: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат відповідності товару (останній передається замовнику після проведення ним розрахунків у повному обсязі).

- позивач зобов'язується прийняти, оплатити товар та виконані роботи виконавця на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість робіт, виконуваних відповідачем за даним договором, відповідно до додатку № 1 (розрахунок вартості і специфікації поставки) доданого договору складає: 119031,56 грн., крім того НДС 20% - 23806,31 грн. Всього вартість даного договору складає 142837,87 грн.

Пунктом 3.2 даного договору зазначено, що розрахунок за виконані за договором роботи здійснюються поетапно: авансовий платіж, в розмірі 101414,89 грн., в тому числі НДС 20% - 16902,48 грн. перераховується позивачем на розрахунковий рахунок відповідача протягом 3 банківських днів з дня підписання даного договору та виставлення рахунку-фактури.

Платіж в розмірі 29 995,96 грн., в тому числі НДС 20% - 4999,33 грн., перераховується позивачем на розрахунковий рахунок відповідача протягом 3 банківських днів з моменту поставки товару та виставлення рахунку-фактури (п.3.2.2).

Позивач здійснює платіж в розмірі 11427,02 грн. в тому числі НДС 20% - 1904,50 грн. протягом трьох банківських днів після підписання сторонами акту здачі приймання виконаних робіт(п. 3.2.3).

Оплатою згідно п.п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 рахується надходження на розрахунковий рахунок виконавця сум в повному обсязі (п.3.3 договору).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач згідно п. 3.2.1 договору №070306-007, платіжним дорученням № 492 (аркуш справи 11) перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 81131,82 грн., тобто частково, а відповідач не виконав свої зобов'язання за договором щодо поставки товару.

Відповідно до п. 5.1 даного договору датою початку робіт є день, наступний за днем надходження авансового платежу (п.3.2.1) на розрахунковий рахунок виконавця.

Разом з цим, п. 5.3 визначено строки монтажу - 5 робочих днів лише за умови виконання позивачем п.п. 3.2.1, 3.2.2 даного договору.

Як передбачено п. 5.4 договору, строки виконання робіт можуть бути переглянуті у випадку зміни позивачем умов даного договору та/або додатку № 1 (розрахунок вартості і специфікації поставки).

Господарський суд першої інстанції вірно зазначив, що матеріали справи не містять доказів зміни сторонами строків виконання робіт, які передбачені розділом 3 договору.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення рішення в силі, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем не було здійснено передоплату у повному обсязі, а саме, п. 3.2.1. передбачає здійснення авансового платежу у розмірі 101414,89 грн. з урахуванням НДС 20% 16902,48 грн. Тоді, як виходячи з платіжного доручення № 492, позивачем був здійснений авансовий платіж у розмірі 81131,82 грн. Натомість п. 5.2 чітко передбачає, що строк поставки товару - 30 робочих днів, з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок відповідача (п. 3.2.1).

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Отже, Господарський суд першої інстанції вірно встановив, що строк виконання зобов'язання відповідачем не настав, оскільки, п. 5.2 договору ставить у залежність поставку товару від надходження авансового платежу у сумі 101414,89 грн. з урахуванням НДС.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, ст.. 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України.

Ст. 188 Господарського кодексу України зазначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання ) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Матеріали справи не містять доказів додержання порядку розірвання договору, передбаченого ГК України.

Київський апеляційний господарський суд, з урахуванням вищенаведеного погоджується з судом першої інстанції щодо незадоволення позовної вимоги в частині розірвання договору № 070306-007.

Також суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вимога про повернення суми здійсненої позивачем передоплати у розмірі 81131,82 грн., не підлягає задоволенню, оскільки зазначена вимога є похідною від вимоги про розірвання договору, яку суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 11 427,02 грн. штрафу за несвоєчасне виконання робіт, що передбачено п. 4.2. договору, то господарський суд першої інстанції встановив, що відповідач не порушував строків поставки товару, монтажу, які визначені п.п. 5.2, 5.3 договору, натомість, саме позивач неналежно виконав умову договору про порядок та строк здійснення авансового платежу.

За договором № 070306-007 у відповідача не виникло перед позивачем грошове зобов'язання, а ст. 625 ЦК України, у свою чергу, передбачає відповідальність саме за порушення грошового зобов'язання.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 8518,84 грн. збитків від інфляції.

Також витрати на юридичні послуги адвоката Варишко П.В. не можуть бути відшкодовані на користь позивача за рахунок відповідача як збитки відповідно до ст.ст. 22, 611 ЦК України, оскільки збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок неналежного виконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника; віднесення до складу збитків витрат на юридичне обслуговування суперечить закону, зокрема положенням ст.ст. 22, 611 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною сумою. Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи. Як встановлено ст. 49 ГПК України судові витрати, які підлягають за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача. Отже, вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають тому, що в задоволенні позовних вимог відмовляється.

Твердження позивача в апеляційній скарзі стосовно того, що із за нез'явлення в судове засідання першої інстанції представника відповідача, а на третьому засіданні без з'ясування всіх фактів та обставин по справі, було винесено рішення, при прийнятті якого було порушено принцип змагальності і встановлення всіх умов для з'ясування всіх фактичних обставин по справі, а також принцип рівності перед законом і судом, спростовується наступним.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Отже, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, конверти повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. і., а в даному випадку поштове повернення з позначкою «організація вибула» (аркуш справи 21), з урахуванням конкретних обставин справи може вважатися належним доказом

виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (аналогічна позиція міститься в інформаційному листі ВГСУ від 02.06.2006 року № 01-8/1228) з врахуванням того, що згідно листів Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 12.11.2007 року № 3788/9/10-314 і Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 19.10.2007 року № 07/35-3608 відповідач не звертався до повноважних органів з заявою про зміну місцезнаходження.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства “Укртехно» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2007 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Укртехно» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2007 у справі № 20/242 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 20/242 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

16.11.07 (відправлено)

Попередній документ
1494327
Наступний документ
1494329
Інформація про рішення:
№ рішення: 1494328
№ справи: 20/242
Дата рішення: 13.11.2007
Дата публікації: 04.04.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший