01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.10.2006 № 7/372
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Вербицької О.В.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
від позивача - Пішоха Д.Л.,
від відповідача: Богданов В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.08.2006
у справі № 7/372 (Якименко М.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень"
про стягнення 35963,94 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2006 у справі №7/372 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4600,90 грн. інфляційної складової боргу, 359,65 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 31363,04 грн. основного боргу провадження у справі припинено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
Між Державним комунальним об'єднанням водопровідно-каналізаційного господарства м. Києва “Київводоканал» через свого представника ПЕВГ та ЗВ “Водозбут» та відповідачем було укладено Договір № 08421/4-11 від 01.09.2000 на надання послуг з водопостачання та водовідведення.
На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Києві від 20.07.2001 № 359 ДКО “Київводоканал» реорганізовано у ВАТ “АК “Київводоканал», а правонаступником ПЕВГ та ЗВ “Водозбут» є Розрахунковий департамент.
Відповідно п. 1.1. договору позивач зобов'язався забезпечувати відповідача послугами з постачання питної води та прийняття каналізаційних стоків, а відповідач - розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, що затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 за № 65.
Відповідно до п. 3.1. договору кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача.
Згідно п. 12.5., 1.10. Правил користування рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з Абонентом.
Відповідно до розпорядження КМДА “Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення» від 28.08.2002 № 1680, відповідачу надаються послуги з розрахунку 0,68 грн. (без ПДВ) за 1 м.куб. води, як споживачу І групи.
Згідно п. 12.6. правил користування, рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються Абоненту за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.
У відповідності до п. 3.6. договору відповідач зобов'язався розраховуватися за послуги з водопостачання та водовідведення, у порядку встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.
За період з 01.06.2003 по 01.03.2006 відповідачу було надано послуг на суму 52717,04 грн., а відповідач сплатив лише 18452,67 грн.
Таким чином, загальна сума боргу станом на 01.04.2006 становила 31363,04 грн. Оскільки після порушення провадження у справі, відповідач сплатив позивачу заборгованість в розмірі 31363,04 грн., суд першої інстанції правомірно припинив провадження в частині стягнення основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції правомірно стягнув 4600,90 грн. індексу інфляції, оскільки позивач заявив таку позовну вимогу та здійснив правильний її розрахунок.
Посилання відповідача на те, що з нього не може бути стягнуто інфляційну складову боргу, не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки ст. 625 ЦК України наділяє позивача правом вимагати від боржника сплати індексу інфляції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу “Жовтень» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2006 у справі № 7/372 не підлягає скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу “Жовтень» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2006 у справі № 7/372 - без змін.
2. Матеріали справи № 7/372 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Вербицька О.В.
12.10.06 (відправлено)