01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.12.2006 № 30/318
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Чепурда П.І. - головний спеціаліст-юрисконсульт (дов. № 110 від 26.10.2006);
від відповідача - Капітанова І.С. - представник (дов. б/н від 11.12.2006);
від третьої особи - повідомлений, але не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс»
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.02.2006
у справі № 30/318 (Ващенко Т.М.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс»
третя особа позивача Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"
про примусове виселення з нежитлового приміщення
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2006 у справі № 30/318 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс» задоволено повністю. За рішенням підлягає виселенню Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс», а державне нерухоме майно площею 441,5 кв.м., яке розташоване за адресою: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а поверненню Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2006.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.
Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар, який належно виконував свої обов'язки за договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на продовження договору оренди на новий строк. ТОВ «Сапсан-Індсервіс» належним чином виконував свої обов'язки, позивач та 3-тя особа не довели іншого.
У листі від 29.04.2005 за № 1/12-2162 орган уповноважений управляти спірним нерухомим майном, а саме Міністерство освіти і науки України повідомило про те, що воно не заперечує проти переукладання в установленому законодавством порядку договору оренди приміщення в будівлі університету по вул. Борщагівська, 144-а, площею 443,22 кв.м. терміном на один рік.
НТУУ «Київський політехнічний університет» 01.08.2005 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву з клопотанням за № 717/780, в якому просив не продовжувати дію договору оренди з відповідачем у зв'язку з використанням цього майна для власних потреб.
Оскільки нерухоме майно, яке орендує ТОВ «Сапсан-Індсервіс» планувалося при будівництві та використовується в якості ательє по пошиттю одягу, то НТУУ «Київський політехнічний університет» відповідно до своїх статутних завдань вищого навчального закладу, не має повноважень для використання цього приміщення в якості ательє індивідуального пошиття одягу.
В доповненні до апеляційної скарги від 01.12.2006 відповідач просить скасувати оскаржуване рішення, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2006 у справі № 2/221 залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2006 у справі № 2/221, відповідно до якого, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву зобов'язано продовжити до трьох років дію договору оренди № 1891 від 30.06.2005 на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а, тобто відповідач правомірно користується спірним приміщенням на підставі договору оренди № 1891 від 30.06.2005.
У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просить відмовити відповідачу в задоволенні його апеляційної скарги та залишити рішення від 15.02.2006 без змін, оскільки останнє прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи.
При розгляді апеляційної скарги колегією суддів були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс» 30.06.2005 було укладено договір оренди № 1891 державного нерухомого майна загальною площею 441,5 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а зі строком дії на два місяці, що діє з 30.06.2005 до 31.08.2005 включно.
Пунктом 12.9 договору оренди передбачено, що чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як встановлено місцевим господарським судом листами від 25.08.2005,№ 30-04/6239, від 22.09.2005 № 30-04/6898, від 05.10.2005 № 30-04/7283 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс» про припинення дії договору оренди та просило повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі.
Оскільки позивач в установлений строк попередив відповідача про припинення дії договору оренди, то відповідно до п. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та п.2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припинив свою дію.
Згідно із ст. 785 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» закінчення строку дії договору оренди тягне за собою обов'язок орендаря повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Господарським судом міста Києва правомірно був задоволений позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про виселення з орендованого приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс».
Відповідно до статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Під час розгляду апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс» звернулося з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, 3-я особа Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" про визнання продовженим строку дії договору оренди, в зв'язку з чим провадження у даній справі було зупинено до розгляду Господарським судом м. Києва справи № 2/221.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.07.2006 у справі № 2/221, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2006 у справі № 2/221, за позовом Виробничого торгово-побутового Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, 3-тя особа Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву продовжити до трьох років дію договору оренди № 1891 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 30.06.2005.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Враховуючи, що правовою підставою користування державним майном є договір оренди, рішенням Господарського суду м. Києва від 25.07.2006 у справі № 2/221, яке набрало законної сили та відповідно до частини 2 ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для вирішення даного спору, зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву продовжити до трьох років дію договору оренди № 1891 від 30.06.2005, тобто на день винесення постанови відповідач є законним користувачем спірного приміщення, отже колегія суддів не вбачає підстав для виселення його з орендованого приміщення, а тому рішення Господарського суду м. Києва підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2006 у справі № 30/318 скасувати.
3. Матеріали справи № 30/318 направити до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.