ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 31/81
24.03.08
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України», м. Київ
Про 240 502,31 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Зісс О.Ю. -пред. за довірен., Романьок В.І. -пред. за довірен.
Від відповідача Чвалюк А.В. -пред. за довірен.
В судовому засіданні оголошувались короткочасні перерви відповідно до ст. 77 ГПК України
Позивач звернувся з позовом про стягнення 240 502,31 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та судових витрат, а саме, державного мита у розмірі 2 405,02 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення содового процесу, посилаючись на порушення відповідачем, як оператором, умов Договору № РО/32-130 від 08.04.1998р. щодо оплати.
Заявлені вимоги Позивач мотивував тим, що між Українсько-Американсько-Голландсько-Німецьким закритим акціонерним товариством «Утел», правонаступником якого є Позивач, та Відповідачем, а також між сторонами були укладені договори про надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, відповідно до яких Позивач надавав Відповідачу послуги з доступу до мереж телефонного зв'язку, а Відповідач зобов'язувався оплачувати послуги.
У жовтні-грудні 2006 року Позивачем було надано Відповідачу послуги згідно укладених договорів, про що виставлялись відповідні рахунки. Проте зазначені рахунки Відповідачем було оплачено частково.
У зв'язку з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості за надані послуги за три місяці з жовтня по грудня 2006 року з урахуванням індексу інфляції та пені за прострочення виконання зобов'язання за договорами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-31/14086 від 15.10.2007р. позовні матеріали Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про стягнення 240502,31 грн., повернуті без розгляду на підставі п.п. 3, 6 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007р. ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-31/14086 від 15.10.2007р. скасовано, а позовні матеріали повернуто для розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.02.2008р.
У судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову частково заперечував, відповідно до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (надалі -«ГПК України») надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначив про те, що доводи позовної заяви на його думку є не повністю обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню лише частково.
Відповідачем на користь Позивача за надані послуги було перераховано грошові кошти, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. У зв'язку з цим, реальна заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на момент розгляду справи є меншою ніж та, яку визначено у позовній заяві.
У зв'язку з цим, Відповідач просить суд частково відмовити у позові Позивачу.
Позивачем у судовому засіданні було подано до суду пояснення по суті заявлених позовних вимог, у яких Позивач вказував на те, що Відповідачем систематично здійснювалось перерахування на його користь грошових коштів без зазначення призначення платежу, з огляду на що, відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України (надалі -«ЦК України»), зазначені грошові кошти направлялися Позивачем на погашення пені за договорами про надання послуг. У зв'язку з цим, Позивач наполягав на тому, що сума заборгованості Відповідача перед ним розрахована вірно та у відповідності до норм чинного законодавства України, зокрема вимог до документів бухгалтерського обліку .
Відповідач, 21 березня 2008 року, подав до суду Відзив на позовну заяву з приводу нарахування та стягнення штрафних санкцій, у яких вказував на те, що, на його думку, правовідносини між ним та Позивачем, існували з приводу надання послуг зв'язку, а тому до них мають застосовуватися також норми Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку», якими прямо забороняється нарахування та стягнення пені за прострочення оплати надаваних послуг зв'язку. З огляду на це, Відповідач вказує на неправомірність на його думку нарахування та стягнення Позивачем пені за порушення зобов'язання щодо оплати послуг зв'язку. Одночасно оспорив правильність нарахувань залишкової заборгованості по розрахункам з «Утел».
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Відповідачем та Українсько-Американсько-Голландсько-Німецьким закритим акціонерним товариством «Утел» (надалі -«ЗАТ «Утел») 08.04.1998 р. було укладено Договір про надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку №РО/32-130 (надалі - «Договір-1», копія якого знаходиться у матеріалах справи). Відповідно до п. 1.1. Договору-1 предметом Договору-1 є відносини сторін, пов'язані з наданням ЗАТ «Утел»абонентам Відповідача послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку через автоматичні міжміські телефонні станції, що належать ЗАТ «Утел»в межах України.
Згідно з пп. 2.1.1.-2.1.3 Договору-1 ЗАТ «Утел»зобов'язувалося: провести пряме підключення ліній зв'язку, що надходять з автоматичної телефонної станції, яка належить Відповідачу, до АМТС згідно з технічними умовами; забезпечувати Відповідачу доступ до міжміської та міжнародної телефонної мережі через АМТС; обробляти дані стрічки АМА і проводити тарифікацію міжміських та міжнародних телефонних розмов абонентів Відповідача та щомісячно надавати цю інформацію Відповідачу за формою статистичної звітності ВР-1.
Відповідно до пп. 2.2.4. Договору-1 Відповідач зобов'язувався проводити з ЗАТ «Утел» розрахунки за надані послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку у порядку, передбаченому Договором-1.
Пунктами 3.1.-3.4. Договору-1 передбачено, що оплата послуг міжміського та міжнародного зв'язку проводиться абонентами Відповідача на рахунок Відповідача. До 10 числа місяця, наступного за звітним, ЗАТ «Утел»надає Відповідачу інформацію по послугах міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, наданих абонентам Відповідача через АМТС «Утел»протягом попереднього місяця за формою статистичної звітності ВР-1 та довідку про розподіл нарахованих доходів звітного місяця. До 10 числа місяця, наступного за звітним, ЗАТ «Утел»виставляє Відповідачу рахунок на оплату послуг, наданих в межах Договору-1 протягом попереднього місяця. Відповідач проводить оплату рахунку, виставленого ЗАТ «Утел»за звітний місяць, протягом 30 банківських днів з моменту виставлення рахунку.
18.09.2003 р. між Відповідачем та ЗАТ «Утел»було укладено Додаткову угоду №1 до Договору-1 про тарифікацію та порядок розрахунку плати за доступ абонентів фіксованої мережі до/від мереж операторів стільникового рухомого зв'язку (надалі -«Додаткова угода №1», копія якої є у матеріалах справи), відповідно до якої сторони домовилися, що тарифікація викликів, спрямованих з мережі Відповідача через мережу ЗАТ «Утел»на мережі операторів стільникового рухомого зв'язку з національними кодами (NDC) та викликів від абонентів мереж операторів стільникового рухомого зв'язку на мережу Відповідача здійснюється на посекундній основі, та встановили розмір плати за доступ до мереж операторів стільникового рухомого зв'язку з національними кодами (NDC) у розмірі 0, 75 грн. без ПДВ за кожні 60 секунд, а плату за доступ абонентів торів стільникового рухомого зв'язку з національними кодами (NDC) до мережі Відповідача -у розмірі 0, 11 грн. без ПДВ за кожні 60 секунд.
23.01.2004 р. між Відповідачем та ЗАТ «Утел»було укладено Додаткову угоду №2 до Договору-1 про порядок розрахунку плати за доступ до мережі радіопошукового зв'язку ТОВ «Євроінформ», відповідно до якої ЗАТ «Утел»зобов'язався забезпечити абонентів Відповідача доступом до мережі радіопошукового зв'язку ТОВ «Євроінформ»та сплачувати Відповідачу 10% від сумарного доходу без врахування ПДВ за попередній місяць по даним трафіку від абонентів Відповідача за кодами доступу до мережі радіопошукового зв'язку ТОВ «Євроінформ».
23.01.2004 р. між Відповідачем та ЗАТ «Утел»було укладено Додаткову угоду №3 до Договору-1 про доступ до послуг, що надаються на ТфМЗК України по коду доступу 8-900, відповідно до якої ЗАТ «Утел»зобов'язався забезпечити абонентів Відповідача доступом до послуг, що надаються на ТфМЗК України по коду доступу 8-900 (послуги «Аудіотекс») та сплачувати Відповідачу 10% від сумарного доходу без врахування ПДВ за попередній місяць по даним трафіку від абонентів Відповідача за кодами доступу до послуг, що надаються на ТфМЗК України по коду доступу 8-900.
30.01.2004 р. між Відповідачем та ЗАТ «Утел»було укладено Додаткову угоду №4 до Договору-1 (надалі -«Додаткова угода №4», копія якої є у матеріалах справи), відповідно до якої сторони виклали п. 3.4. Договору-1 у новій редакції та визначили, що Відповідач проводить оплату рахунку, виставленого ЗАТ «Утел»за звітний місяць, у строк, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним.
18.12.2003 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №25/702 про надання послуг до мережі міжміського та міжнародного телефонного зв'язку (надалі -«Договір-2», копія якого є у матеріалах справи).
Відповідно до п. 2.1.1. Договору-2 Позивач зобов'язувався забезпечити якісний доступ мережі Відповідача (абонентська ємність в індексах 5691ххх - 5695ххх) до зонової мережі Позивача та обслуговувати кінцеве обладнання систем передач. Відповідно до п. 2.2.4. Договору-2 Відповідач зобов'язувався проводити розрахунки з Позивачем за участь у єдиному технологічному процесі з надання абонентам Відповідача послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку через АМТС ЗАТ «Утел»у відповідності з діючим нормативним документом.
Пунктами 3.2.-3.3. Договору-2 сторони визначили, що кожного місяця, починаючи з початку дії Договору-2, але не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі даних тарифікації (за формою статистичної звітності ВР-1) ЗАТ «Утел»визначається сума доходів, що належать кожному з учасників технологічного процесу при наданні послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку абонентам Відповідача у звітному періоді. На підставі даних тарифікації складається Акт. Акт є достатньою підставою для виставлення Позивачем рахунку на оплату наданих послуг. Оплата проводиться в 10-денний термін, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду. Якщо Акт не буде підписано Сторонами, тоді дані тарифікації ЗАТ «Утел»є підставою для виставлення рахунків на оплату наданих послуг.
29.07.2004 року ЗАТ «Утел»було реорганізовано у Дочірнє підприємство «Утел»Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», до якого перейшли всі права та обов'язки ЗАТ «Утел»за Договором-1, і про що сторони уклали Додаткову угоду №5 до Договору-1 від 30.08.2004 р. (копія є у матеріалах справи).
29.07.2005 р. Дочірнє підприємство «Утел»Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»було реорганізовано шляхом його приєднання до Позивача на підставі рішення загальних зборів Позивача від 20.04.2005 р. (протокол №4), про що було складено відповідний Передавальний акт, затверджений рішенням Правління Позивача (Протокол №30 від 29.07.2005 р., копія якого є у матеріалах справи).
Відповідно до зазначеного акту з моменту його затвердження Позивач став правонаступником всього майна, прав та зобов'язань Дочірнього підприємства «Утел»Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».
31.10.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок за послуги зв'язку за Договором-1 за період з 01.10.2006 по 31.10.2006 №09-09010-207781 на суму 46 120, 68 грн. (в т.ч. ПДВ -7686, 78 грн.).
Відповідачем у рахунок сплати зазначеного рахунку було перераховано на користь Позивача грошові кошти у розмірі 10 985, 30 грн.
Також, Відповідачем було виставлено Позивачу зустрічна вимога - рахунок №1943 від 31.08.2006 р. на суму 522, 22 грн. (в т.ч. ПДВ -87, 04 грн.) за послуги, надані у серпні 2006 р., та рахунок №1988 від 31.10.2006 р. на суму 1811, 68 грн. (в т.ч. ПДВ -301, 95 грн.) за послуги, надані у вересні -жовтні 2006 р.
Таким чином, заборгованість Відповідача за надані послуги за Договором-1 у жовтні 2006 р. з урахуванням часткової проплати та зустрічних вимог Відповідача становить 32 801, 48 грн.
30.11.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок за послуги зв'язку за Договором-1 за період з 01.11.2006 по 30.11.2006 №09-09010-208143 на суму 50 253, 06 грн. (в т.ч. ПДВ -8 375, 51 грн.).
Відповідачем у свою чергу було виставлено Позивачу зустрічний рахунок №1990 від 30.11.2006 р. на суму 1224, 17 грн. (в т.ч. ПДВ -204, 03 грн.) за послуги, надані у листопаді 2006 р.
Таким чином, заборгованість Відповідача за надані послуги за Договором-1 у листопаді 2006 р. з урахуванням зустрічних вимог Відповідача становить 49 028, 89 грн.
31.12.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок за послуги зв'язку за Договором-1 за період з 01.12.2006 по 31.12.2006 №09-09010-208449 на суму 49 050, 22 грн. (в т.ч. ПДВ -8 175, 04 грн.).
Відповідачем у свою чергу було виставлено Позивачу зустрічний рахунок №2002 від 31.12.2006 р. на суму 1233, 71 грн. (в т.ч. ПДВ -205, 62 грн.) за послуги, надані у грудні 2006 р.
Таким чином, заборгованість Відповідача за надані послуги за Договором-1 у грудні 2006 р. з урахуванням зустрічних вимог Відповідача становить 47 816, 51 грн.
08.05.2007 р. Відповідачем згідно платіжного доручення №14 було перераховано на користь Позивача грошові кошти у розмірі 50 253, 06 грн. у якості оплати послуг зв'язку за рахунком №б/н від 31.12.2006 р. (в т.ч. ПДВ -8375, 51 грн.).
15.05.2007 р. Відповідачем було направлено на адресу Позивача лист №419/1, яким Відповідач просив уточнити призначення платежу згідно платіжного доручення №14 від 08.05.2007 р. та вважати перераховані на користь Позивача грошові кошти оплатою за послуги зв'язку згідно рахунку №09-09010-208143 від 30.11.2006 р. в тому числі ПДВ 8375, 51 грн.
31.10.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок за послуги доступу до мережі зв'язку за Договором-2 за жовтень 2006 р. №6020000088 на суму 33 660, 87 грн. (в т.ч. ПДВ -5610, 15 грн.).
30.11.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок за послуги доступу до мережі зв'язку за Договором-2 за листопад 2006 р. №6020000088 на суму 34534, 40 грн. (в т.ч. ПДВ -5797, 65 грн.).
31.12.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок за послуги зв'язку за Договором-2 за грудень 2006 р. №09-04412-214003 на суму 34534, 40 грн. (в т.ч. ПДВ -5755, 73 грн.).
Вказані рахунки Відповідачем не оплачено. Таким чином, розмір загального боргу Відповідача за Договором-2 за період з жовтня по грудень 2006 року складає 102 981, 14 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників Позивача та Відповідача, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені главою 51 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Укладеними між Позивачем та Відповідачем Договором-1 та Додатковою угодою №4, а також Договором-2 визначено строки виконання Відповідачем зобов'язання щодо оплати надаваних Позивачем послуг, а саме: за Договором-1 - Відповідач проводить оплату виставленого рахунку за звітний місяць, у строк, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним; за Договором-2 - оплата проводиться в 10-денний термін з моменту виставлення відповідного рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.
З огляду на ці обставини , оскільки у Договорі-1 та Договорі-2 встановлено строк (термін) виконання зобов'язання щодо оплати Відповідачем надаваних Позивачем послуг, то, відповідно, таке зобов'язання має виконуватися Відповідачем у встановлений строк (термін).
Зобов'язання Відповідача щодо оплати надаваних Позивачем послуг за Договором-1 та Договором-2 належним чином не виконано, оплата надаваних послуг у повному обсязі у встановлені Договором-1, Додатковою угодою №4 та Договором-2 строки Відповідачем не проведена, що підтверджується виставленими Позивачем рахунками, витягами з журналу реєстрації платежів Позивача, Актом звіряння взаєморозрахунків згідно договору №РО/32-130 від 08.04.1998 станом на 01.03.2008, Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2007 р. (копії знаходяться у матеріалах справи), а також не заперечується Відповідачем у Відзиві на позовну заяву.
З огляду на це, основна заборгованість Відповідача за Договором-1 згідно з Актом звіряння взаєморозрахунків згідно договору №РО/32-130 від 08.04.1998, станом на 01.03.2008 року 64 258, 98 (шістдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят вісім грн. 98 коп.) гривень. Пояснення представника Позивача стосовно того, що сплачені Відповідачем суми грошових коштів у розмірі 26 120, 68 грн. (29.12.2006 р.) та 50 253, 06 грн. (08.05.2007 р.) були направлені Позивачем на погашення пені, суд не приймає до уваги, оскільки у матеріалах справи знаходяться платіжні доручення №239 від 29.12.2006 р. про перерахування 26 120, 68 грн. та №14 від 08.05.2007 р. про перерахування 50 253, 06 грн., та копії відповідних листів Відповідача на адресу Позивача від 16.01.2007 р. №22/1 та від 15.05.2007 р. №419/1, у яких Відповідач просив уточнити зміст платежів за платіжним дорученням №239 від 29.12.2006 р. та №14 від 08.05.2007 р. та направити отримані грошові кошти на оплату послуг зв'язку за рахунками №09-09010-207781 від 31.10.2006 р. та №09-09010-208143 від 30.11.2006 р. відповідно.
Факт отримання таких листів Відповідача Позивачем та врахування їх під час проведення розрахунків підтверджується також витягом з журналу реєстрації платежів від 12.10.2007 р. (копія знаходиться у матеріалах справи), у якому у відповідних графах про перерахування грошових коштів у вищевказаному розмірі зазначено правильні реквізити рахунку, виставленого Позивачем, за якими Відповідач здійснював оплату наданих послуг.
Крім того, правовідносини між Позивачем та Відповідачем, які існують на підставі Договору-1 та Договору-2 є триваючими, тобто, Позивачем здійснюється надання послуг за певний період часу (місяць), а Відповідач здійснює оплату таких наданих послуг у визначені договорами строки (терміни). Таким чином, оскільки у відповідних платіжних документах вказані призначення платежу, уточнені Відповідачем шляхом направлення відповідних листів на адресу Позивача, а саме: оплата за послуги за Договором-1 за відповідними виставленими Позивачем рахунками, то, зазначені грошові кошти повинні зараховуватися Позивача у якості оплати наданих послуг за відповідні періоди згідно виставлених рахунків відповідно до п. 3.4. Договору-1.
Основна заборгованість Відповідача за Договором-2 згідно з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2007 р. станом на 01.03.2008 р. складає 102 981, 14 грн.
Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на це, проаналізувавши наявні у справі докази, суд визнає позовні вимоги Позивача у частині стягнення основної заборгованості за Договором-1 у розмірі 64 258, 98 та за Договором-2 у розмірі 102 981, 14 грн. законними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог Позивача в частині стягнення пені та інфляційних за прострочення виконання зобов'язання, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1. Договору-1 сторони визначили, що за порушення строків проведення розрахунків Відповідачем, як передбачено в п. 3.4. Договору-1, Відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пунктом 2 Додаткової угоди №4 сторони встановили розмірі пені за порушення строків проведення розрахунків Відповідачем у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України (надалі -«ГК України») у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З огляду на це, відповідно до наданого Позивачем розрахунку розміру інфляційних за порушення Відповідачем зобов'язання за Договором-1 та Договором-2 та з урахуванням часткового погашення Відповідачем заборгованості за Договором-1 у 2006-2007 рр. суд задовольняє позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних за Договором-1 у розмірі 2815, 55 грн. та за Договором-2 у розмірі 2560, 67 грн.
Що стосується стягнення з Відповідача пені за порушення зобов'язання щодо оплати наданих Позивачем послуг, то суд, з урахуванням тієї обставини, що Позивачем у судовому засіданні не надавалися докази понесення ним значних збитків у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з боку Відповідача, а також з огляду на ступінь виконання основного зобов'язання Відповідачем, задовольняє вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені за Договором-1 та Договором-2 у розмірі 1000, 00 грн. в порядку норм ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.
Твердження Відповідача про те, що на правовідносини між Позивачем та Відповідачем за Договором-1 та Договором-2 розповсюджується дія Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку», відповідно до якого нарахування пені на послуги зв'язку забороняється, а отже такі дії Позивача є неправомірними, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону України тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку.
Таким чином, норми зазначеного Закону України розповсюджуються виключно на громадян України -фізичних осіб, і не стосуються правовідносин з приводу надання послуг зв'язку між юридичними особами.
Будь-якими іншими нормативно-правовими актами України не передбачено заборону нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку юридичними особами.
Сторонами Договору-1 та Договору-2 є Позивач та Відповідач, які є юридичними особами, зареєстрованими у встановленому порядку. Таким чином, будь-які підстави для поширення на правовідносини, які складалися між Позивачем та Відповідачем на підставі Договору-1 та Договору-2, заборони нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку відсутні.
З огляду на це, суд задовольняє позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу за Договором-1 та Договором-2 у розмірі 167 240, 12 грн., інфляційних -6376, 22 грн., пені -1000, 00 грн., та відмовляє у задоволенні решти позовних вимог, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та не підтверджуються наявними у справі доказами.
Оскільки позов задоволено частково, то, згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232-233 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 32, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»(юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А; фактичне місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3; код за ЄДРПОУ 34726705) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; код за ЄДРПОУ 21560766) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 167 240 (сто шістдесят сім тисяч двісті сорок) грн. 12 коп. основного боргу, 6 376 (шість тисяч триста сімдесят шість) грн. 22 коп. інфляційних, 1 000 (одну тисячу) грн.. пені, 1 746 (одну тисячу сімсот сорок шість) грн. 16 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н. І. Качан