ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 42/474
18.03.08
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Рівнегаз» м. Рівне
до Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» м. Києва
про визнання угоди недійсною.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Янкевич Л.Д.
від відповідача Мицько Р.М.
у липні 2007 року Відкрите акціонерне товариство “Рівнегаз» звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 16 червня 2007 р. відповідач надіслав йому заяву № 31/15-5662 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13 червня 2007 р., згідно з якою зарахував свої вимоги до нього, які виникли за договорами №№ 10/16-48 від 18 січня 2000 р., 10/16-1444 від 25 грудня 2000 р., 10/1-560 від 19 березня 2001 р., щодо сплати загалом 7750563,97 грн. в рахунок виконання зобов'язання перед ним за рішенням господарського суду міста Києва від 24 грудня 2004 р. у справі № 35/373 щодо сплати 7750563,97 грн.
Посилаючись на те, що вищезгадана заява суперечить вимогам ст. 601 ЦК України, оскільки вчинена після того як зобов'язання відповідача щодо сплати 6935378,09 грн. за рішенням господарського суду міста Києва від 24 грудня 2004 р. у справі № 35/373 вже було припинене на підставі його заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1340 від 12 червня 2007 р., позивач просив задовольнити позов та визнати заяву № 31/15-5662 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13 червня 2007 р. недійсною з підстав ст. 215 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відповідність його заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог положенням чинного законодавства, оскільки вона була вчинена після одержання заяви позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1340 від 12 червня 2007 р., яка суперечила вимогам закону та не створила відповідних правових наслідків.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 16 червня 2007 р. відповідач надіслав позивачу заяву № 31/15-5662 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13 червня 2007 р.
Згідно з умовами указаної заяви відповідач зарахував свої вимоги до позивача щодо сплати 7750563,97 грн., які виникли за договорами між ними №№ 10/16-48 від 18 січня 2000 р., 10/16-1444 від 25 грудня 2000 р., 10/1-560 від 19 березня 2001 р., в рахунок виконання свого зобов'язання перед позивачем за рішенням господарського суду міста Києва від 24 грудня 2004 р. у справі № 35/373 щодо сплати на користь останнього 7750563,97 грн.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищевказаної заяви про зарахування, поштового конверту, оригінал яких оглянуті в судовому засіданні.
З тексту спірної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, наявних у справі копій договорів між сторонами №№ 25-КП від 18 квітня 1995 р., 10/16-48 від 18 січня 2000 р., 10/16-1444 від 25 грудня 2000 р., 10/1-560 від 19 березня 2001 р., рішень господарських судів міста Києва від 24 грудня 2004 р. у справі № 35/373 та Рівненської області від 3 липня 2006 р. у справі № 15/444, пояснень представників сторін у судовому засіданні слідує, що за вимогами сторін, що підлягали зарахуванню на підставі спірної заяви, були поставлені судові рішення, які набрали законної сили та в установленому порядку були звернуті до примусового виконання.
Таким чином, відносини сторін, щодо сплати грошових коштів, які є предметом спірної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, фактично стосуються виконання судових рішень. Ці відносини врегульовані відповідними положеннями Конституції України, Закону України “Про судоустрій України», ГПК України та Закону України “Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України “Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
Чинним законодавством про виконавче провадження не передбачено підстав для закінчення виконавчого провадження шляхом припинення зобов'язання зарахуванням.
За наявності згоди обох сторін про припинення зобов'язання у такий спосіб вони не позбавлені можливості укласти з цього приводу мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка підлягає затвердженню судом.
Враховуючи, що заява Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» № 31/15-5662 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13 червня 2007 р. вчинена з порушенням вимог ст. 601, п. 5 ст. 602 ЦК України, то такий правочин відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України слід визнати недійсним.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов Відкритого акціонерного товариства “Рівнегаз» м. Рівне задовольнити.
Визнати недійсною заява Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» № 31/15-5662 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13 червня 2007 р.
Стягнути з Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства “Рівнегаз» (33027, м. Рівне, вул. Білякова, 4, код 03366701) 85 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар