Справа № 1-28/07
12 квітня 2007 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - Парахіної Є.В.,
при секретарі - Олефір А.О.,
з участю прокурора - Паскевича О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.
Полтави, українця, громадянина України, розлученого, освіта середня, не працюючого,
проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1, в силу ст..55 КК України раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. З ст. 358 КК України, -
ОСОБА_1 в березні 2006 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, підробив пенсійне посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 14.11.2001 року, належне померлому батьку ОСОБА_2, шляхом вклеювання своєї фотокартки та домалювання на фотокартці відтиску печатки, після чого використовував з метою пільгового проїзду в громадському транспорті.
25.06.2006 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту "Площа Слави" в м. Полтаві при перевірці проїзних документів пред'явив контролеру Полтавського тролейбусного управління підроблене посвідчення. Оскільки посвідчення викликало у контролера сумнів в його достовірності, він звернувся за допомогою до працівників міліції, які затримали ОСОБА_1, оглянули та вилучили у нього пенсійне посвідчення.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю та пояснив, що в березні 2006 року, після смерті батьку ОСОБА_2 взяв пенсійне посвідчення учасника бойових на його ім'я, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, вклеїв до посвідчення свою фотокартку, а також домалював на ній відтиск печатки, після чого використовував посвідчення для безкоштовного проїзду в громадському транспорті. 25.06.2006 року на зупинці громадського транспорту "Площа Слави" в м. Полтаві при перевірці проїзних документів пред'явив контролеру Полтавського тролейбусного управління підроблене посвідчення, оскільки у контролера виникли сумніви в достовірності посвідчення, він звернувся до працівників міліції, які затримали його, оглянули та вилучили пенсійне посвідчення в присутності понятих.
Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1, його винність в інкримінованих злочинах підтверджується зібраними по справі доказами:
протоколом огляду місця події від 25.06.2006 року та фоттотаблицею до нього, згідно якого на зупинці громадського транспорту "Площа Слави" у ОСОБА_1 було вилучено пенсійне посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, видане 13.06.1997 року (а.с. 5-6); - висновком експерта № 336 від 12.07.2006 року, згідно якого в посвідченні, наданому на дослідження, маються ознаки зміни первинного змісту документа, які виражені в переклейці фотокартки та домалюванні відтиску (а.с. 23-25).
Зважаючи на те, що підсудного ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, судом на підставі частини третьої статті 299 КПК України, за згодою підсудного та прокурора, визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною першою статті 358 КК України, оскільки він підробив посвідчення, яке є документом, що видається і посвідчується установою, яка має право видавати і посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його використання.
Дії підсудного ОСОБА_1, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, суд кваліфікує за частиною третьою статті 358 КК України.
При призначенні міри покарання суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчинених злочинів, які відповідно до положень статті 12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу підсудної, яка за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 55 КК України (1960 року) раніше не судимий.
В силу статті 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
В силу статті 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, не виявлено.
Враховуючи вищевикладене, дані про особу підсудного ОСОБА_1, який в силу ст. 55 КК України (1960 року) раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання у вигляді обмеження волі з застосуванням статті 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною першою статті 358, частиною третьою статті 358 КК України та призначити покарання:
за частиною першою статті 358 КК України - у вигляді двох років обмеження волі;
за частиною третьою статті 358 КК України - у вигляді одного року шести місяців
обмеження волі.
На підставі частини першої статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Скасувати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обравши до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Речовий доказ по справі - пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 - зберігати разом з матеріалами справи.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Полтави.