Справа № 1-105/07
13 квітня 2007 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - Парахіної Є.В.,
при секретарі - Олефір А.О.,
з участю прокурора - Липівської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу по
обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого: 28.07.2004 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком згідно ст.. 75 КК України на 1 рік, звільнений від покарання постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 02.08.2005 року на підстав Закону України "Про амністію";
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_1 згідно виконавчого листа, виданого 24.07.1997 року Ленінським районним судом м. Полтави на підставі постанови зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 14 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ½ частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, до досягнення дитиною повноліття. Проте ОСОБА_1 в період з листопада 1998 року злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), іншої матеріальної допомоги не надає, в зв'язку з чим станом на 05.12.2006 року за ним утворилась заборгованість по аліментам в сумі 5562 грн. 47 коп.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю, пояснив, що від шлюбу з ОСОБА_2 має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на утримання якої в 1997 році з нього стягнуто аліменти рішенням суду. Коли він працював, аліменти стягувались з його заробітку, як і в той час, коли він відбував покарання в місцях позбавлення волі, де також працював, проте з листопада 1998 року не працює, в зв'язку з чим аліменти не сплачує, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, усвідомлює, що повинен сплачувати аліменти. Неодноразово отримував попередження державного виконавця про необхідність погасити заборгованість з аліментів, проте не реагував на них та не з'являвся за викликом до виконавчої служби, оскільки не має фошей.
Винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, знайшла підтвердження в судовому засіданні та доводиться:
поясненнями потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що після розлучення батьків вона проживає з матір'ю, знає, що батько повинен сплачувати аліменти, але не сплачує з листопада 1998 року, пояснює це тим, що не працює, лише іноді при зустрічі дає по 1-3 грн.; показаннями свідка ОСОБА_2, яка пояснила, що перебувала з підсудним в зареєстрованому шлюбі до 1995 року, від шлюбу має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка проживає з нею та фактично знаходиться на її утриманні, в 1997 році Ленінським районним судом м. Полтави прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки до досягнення нею повноліття, він сплачував аліменти, коли працював, а з листопада 1998 року припинив здійснювати виплати, будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, за цей період лише 1 раз придбав їй сумку та іноді при зустрічі дає по 1-3 грн., пояснює це тим, що не працює та не має грошей;
копією постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 24.07.1997 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (ах. 16); копією виконавчого листа від 24.07.1997 року, виданого Ленінським районним судом м. Полтави (а.с. 10-11);
довідкою ВДВС у Ленінському районі м. Полтави, згідно якої сума заборгованості по аліментам станом на 05.12.2006 року становить 5562 грн. 47 коп. ( а.с. 32); та сукупністю інших доказів по справі, досліджених та перевірених в судовому засіданні.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки він злісно ухилявся від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При обранні міри покарання суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В силу статті 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.
В силу статті 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, не встановлено.
Підсудний ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 69). Згідно медичного висновку ОСОБА_1 примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує (а.с. 70).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої злочином, підлягає залишенню без розгляду (а.с. 44). Судових витрат по справі немає.
Враховуючи вищевикладене, дані про особу підсудного ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, беручи до уваги конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про призначення йому покарання у вигляді громадських робіт.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 164, та призначити покарання у вигляді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Позов потерпілої потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Полтави.