"18" лютого 2008 р.
Справа № 8/13-315
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Гирили І.М.
Розглянув справу:
за позовом: Підприємства «Інтер - Бізнес»громадського об'єднання «Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів», вул. К. Маркса, 50 кв. 214, м. Кіровоград
до: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 2 000 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Ткаченко Д.О. -представника, довіреність від 15.02.2008 р., Чередник Н.В.-представника, довіреність від 15.02.2008 р.
відповідача: ОСОБА_2- представника, довіреність від 28.02.2007 р.
В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи :
Підприємство «Інтер - Бізнес»громадського об'єднання «Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів», вул. К. Маркса, 50 кв. 214, м. Кіровоград звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 заборгованості в сумі 2000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Суб'єкт підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 взяті на себе визначені умовами договору № 148 від 06.02.2006 р. зобов'язання виконало не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2000 грн. В підтвердження викладеного додає договір № 148 від 06.02.2006 р., довіреність серії ЯКП № 907500 від 31.07.2006 р., видаткову накладну № 3126 від 31.07.2006 р., видаткову накладну № 3128 від 31.07.2006 р., претензію № 27/06-1 від 27.06.2007 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Ухвалою суду від 31.01.2008 р. розгляд даної справи призначено на 18.02.2008 р.
Представник відповідача в судове засідання 18.02.2008 р. прибув, проти позову заперечує, стверджує, що станом на день розгляду справи в суді заборгованість перед позивачем в заявленій сумі погашено повністю, на підтвердження чого представив належним чином завірені копії платіжних доручень № АЛ-00718 від 24.10.2007 р. на суму 1000 грн., та № АЛ-00723 від 29.10.2007 р. на суму 1000 грн., просить припинити провадження у справі в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
06.02.2006 р. між Підприємством «Інтер -Бізнес»громадського об'єднання «Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів», яке виступає як Продавець, та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, який виступає як Покупець, був укладений договір № 148, предметом якого є купівля -продаж заморожених продуктів (пельменів, вареників, чебуреків в асортименті).
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі -продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного Кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст. ст. 509, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із наданих позивачем документів, Підприємство «Інтер -Бізнес»громадського об'єднання «Комітет по захисту прав торгівельних марок та споживачів»зобов'язання за договором № 148 від 06.02.2006р. виконало належним чином, зокрема на протязі 2006-2007 років поставило суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 товар (заморожені продукти) на загальну суму 736 898,20 грн., за який останній розрахувався частково, а саме непогашеною залишалась заборгованість в сумі 2 000 грн., яку позивач і просив стягнути в судовому порядку.
Матеріали справи свідчать про те, що заборгованість в сумі 6 000 грн. (без урахування часткової сплати відповідачем 24.07.2007р. 1000 грн., 29.07.2007р. 1000 грн., 14.08.2007р. 1000 грн., 22.08.2007р. 1000 грн.) визнана відповідачем, що підтверджується його відповіддю на претензію позивача за № 38 від 13.07.2007р., належним чином засвідчена копія якої знаходиться у матеріалах справи.
Однак, в судовому засіданні 18.02.2008р. представник відповідача повідомив про сплату боргу перед позивачем в сумі 2000 грн. ще до моменту звернення останнього до суду з даним позовом, в підтвердження чого представив належним чином завірені копії платіжних доручень № АЛ-00718 від 24.10.2007 р. на суму 1000 грн., та № АЛ-00723 від 29.10.2007 р. на суму 1000 грн.
Представники позивача в судовому засіданні 18.02.2008 р. підтвердили відповідність рахунків вказаних у платіжних дорученнях № АЛ-00718 від 24.10.2007 р., № АЛ-00723 від 29.10.2007 р., на які відповідачем було перераховані кошти в сумі 2000 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором № 148 від 06.02.2006 р.
Щодо клопотання представника відповідача про припинення провадження у даній справі в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України щодо суми основного боргу не заперечують, проте просять стягнути з відповідача судові витрати.
Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що станом на час розгляду справи в суді відповідач заборгованість перед позивачем в заявленій сумі погасив повністю, суд припиняє провадження у справі, згідно п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, за відсутністю предмету спору.
Проте, враховуючи, що суму боргу в розмірі 2 000 грн. відповідачем погашено у період з 24.10.2007р. по 29.10.2007 р., тобто до звернення позивача в суд з позовною заявою (згідно штемпелю канцелярії суду -29.01.2008р.), відтак згідно ст. 49 ГПК України витрати на сплату державного мита та на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу позивачу відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44-49, 64, 75, 80, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Припинити провадження у справі № 8/13-315.
2. Ухвалу направити сторонам по справі.
Суддя