"18" січня 2008 р.
Справа № 15а/191-4285
12 год. 30 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
при секретарі судового засідання Суховій Р.В.
Розглянув справу
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 46003
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 -довіреність № 4502 від 24.04.07р;
відповідача: Братівник Ігор Васильович -довіреність № 84545/7/10-015 від 20.12.07 р
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1, звернулася до господарського суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень: № 61780/0003721704/0 та № 61779/0003711704/0 від 04.10.2007р. прийнятих Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, якими підприємцю визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
В засіданні з 16.01.2008р. по 18.01.2008р. на підставі ст. 150 КАС України оголошувалася перерва у зв'язку з наданням сторонам можливості подати додаткові матеріали на підтвердження своїх доводів та заперечень.
Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, підтвердженням чого є акт документальної виїзної перевірки № 7771/17-327/НОМЕР_1 від 27.08.2007р., яким встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 порушено норми Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Представник відповідача ОСОБА_3 допитаний в якості свідка.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
- Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі підпункту "б", пункту 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III (далі Закон 2181), прийняті податкові повідомлення-рішення, якими суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 визначено суми податкових зобов'язань:
1/ податковим повідомленням-рішенням № 61780/0003721704/0 від 04.10.2007р. визначено 44254,03 грн. податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.
Як зазначає інспекція, підставою для визначення податкового зобов'язання згідно акта перевірки № 7771/17-327/НОМЕР_1 від 27.08.2007р., стало порушення Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 п. 7.1. ст. 7., пп. "а" п.19.1. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 7, ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. "а" п. 19.1. ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", а саме в порушення вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998р.підприємцем занижено обсяг виручки в ІІІ кварталі 2005р. на 2281172,34 грн., отриманих позивачем від реалізації ТзОВ "Родина Тарашевських" нерухомого майна, у зв'язку з чим позивачем перевищено 500000 грн. обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) встановлених п. 1 зазначеного Указу. Просить суд врахувати, що підприємець повинен був, згідно п. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" самостійно перейти на загальну систему оподаткування, що позивачем не було зроблено, у зв'язку з чим податковою інспекцією донараховано 44254,03 грн. податку з доходів фізичних осіб за 2005р. та 9 місяців 2006р..
Позивач заперечує проти доводів інспекції і просить суд врахувати, що податковою інспекцією неправомірно та з порушенням Закону України "Про державну податкову службу" проведено позапланову документальну перевірку 27.08.2007р. Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. Також звертає увагу суду на те, що позивач листом від 22.11.2006р. не допустив працівників податкової інспекції до проведення зазначеної перевірки. Щодо виявленого порушення пояснив, що станом на момент укладення договорів купівлі-продажу порядок оподаткування операцій з продажу нерухомого майна громадянами не регулювався положеннями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
2/ податковим повідомленням-рішенням № 61779/0003711704/0 від 04.10.2007р. визначено 139426,50 грн. податкового зобов'язання по податку на додану вартість, з яких 92951грн. сума податку та 46475,50 грн. штрафних санкцій по даному податку.
Як стверджує інспекція, підставою для визначення податкового зобов'язання згідно акта перевірки № 7771/17-327/НОМЕР_1 від 27.08.2007р., оформленого за результатами позапланової документальної виїзної перевірки СПД ОСОБА_1 на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р., стало порушення нею ст. 2, п. 4.1. ст. 4, пп. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6., пп. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 та п. 9.4. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон про ПДВ), а саме: а саме в порушення вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998р.підприємцем занижено обсяг виручки в ІІІ кварталі 2005р. на 2281172,34 грн., отриманих позивачем від реалізації ТзОВ "Родина Тарашевських" нерухомого майна, у зв'язку з чим позивачем перевищено 500000 грн. обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) встановлених п. 1 зазначеного Указу. Просить суд також звернути увагу на те, що позивач відповідно до п. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" повинен був самостійно перейти на загальну систему оподаткування, чого позивачем не було зроблено, у зв'язку з чим податковою інспекцією донараховано за період жовтень 2005р. -вересень 2006р. податок на додану вартість на загальну суму 92951 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 46475,50 грн..
Позивач заперечує проти доводів інспекції посилаючись на те, що договори купівлі-продажу від 12.07.2005р. на реалізацію нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" укладені ОСОБА_1 як фізичною особою, а не підприємцем, як вважає інспекція, та посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4. Також звертає увагу суду на те, що громадяни не є платниками податку на додану вартість.
Допитаний в процесі судового розгляду справи свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що здійснював перевірку суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. Коли було розпочато перевірку, довіреним лицем підприємця було відмовлено перевіряючим у наданні інформації, мотивуючи це тим, що немає підстав для її проведення, у зв'язку з чим інспекцією з дозволу суду отримано довідку про рух коштів на банківському рахунку підприємця, з якої було встановлено, що на рахунок останнього надійшли кошти за реалізацію ним як громадянином нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських". Зустрічна перевірка товариства підтвердила виявлені факти.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції слід скасувати, виходячи з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі Закон України), контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов'язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- до суб'єктів підприємницької діяльності, за порушення норм чинного законодавства, органи державної податкової служби застосовують заходи передбачені Закону 2181, шляхом прийняття податкових повідомлень -рішень на підставі матеріалів перевірки результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до "Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами" затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004р. № 326 (далі Порядок).
Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Так, податкова інспекція, на підтвердження правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень № 61780/0003721704/0 та № 61779/0003711704/0 від 04.10.2007р. посилається на акт перевірки № 7771/17-327/1757502124 від 27.08.2007р., який не може бути належним доказом, що підтверджує порушення підприємцем Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та Закону про ПДВ, оскільки:
- позаплановою виїзною перевіркою, відповідно до ст. 111. Закону України, п. 3. Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998р., вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених даними нормами Закону України та Указу;
- згідно ст. 112 Закону України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки виключно за наявності підстав для її проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Так, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі п. 1 ст. 11, п. 5. ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу" на підставі наказу від 20.11.2006р. № 1117, видано 21.11.2006р. направлення № 001619 на проведення в період з 21.11.2006р. по 27.11.2006р. виїзної позапланової документальної перевірки Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.
Підстави для проведення позапланової перевірки передбачені ч. 6 ст.111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7. Закону України "Про податок на додану вартість" за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Однак дозвіл на проведення позапланової перевірки після наявності підстав та наказу керівника податкового органу надає суд шляхом прийняття рішення. Виключенням з цього правила є позапланові перевірки дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового. алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (ч. 7 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). Податкова інспекція надання судом такого дозволу не підтвердила.
Крім того листом від 22.11.2006 року підприємець відмовив у допуску посадових осіб Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до проведення перевірки, що відповідачем не заперечується.
Таким чином, податковою інспекцією неправомірно проведено позапланову документальну перевірку з порушенням вимог закону, а тому складений акт не має доказової сили і відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України судом до уваги не береться.
1/ Щодо податкового повідомлення-рішення № 61780/0003721704/0 від 04.10.2007р. яким визначено податкове зобов'язання в сумі 44254,03 грн. по податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити наступне:
- Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000р., визначено основні напрямки державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, серед яких запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, які застосовуються в порядку передбаченому законодавством України (ст. 11);
- порядок запровадження для суб'єктів малого підприємництва спрощеної системи оподаткування встановлений Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. № 727/98 (далі Указ Президента) (прийнятий відповідно до пункту четвертого розділу XV "Перехідні положення" Конституції України і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань) та проводиться шляхом подачі суб'єктом підприємницької діяльності в податкові органи за місцем державної реєстрації письмової заяви з обов'язковим зазначенням обраної ним ставки податку;
- відповідно до ст. 1 Указу Президента, спрощена система оподаткування установлена для суб'єктів малого підприємництва, до яких відносяться фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше десяти осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тисяч грн..
Пунктом 2 Указу передбачено право підприємців самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, ставки яких встановлюються місцевими радами за місцем державної реєстрації підприємця залежно від здійснюваного ним виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.
Перехід на спрощену систему здійснюється шляхом видачі органом державної податкової служби за місцем державної реєстрації підприємця Свідоцтва про сплату єдиного податку в порядку передбаченому "Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999р. № 599.
Як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_1 як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрована 31.03.2004р., про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та взята на податковий облік 06.04.2004р.
Тернопільською об'єднаною Державною податковою інспекцією, за заявою підприємця від 15.12.2004р. про обрання спрощеної системи оподаткування доходів, за видом діяльності -здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення, видано Свідоцтво про сплату єдиного податку, що не заперечується відповідачем.
Згідно ст. 6. Указу Президента, суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, сплата якого передбачена Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".
Згідно п. 1.15 ст. 15 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язанні згідно п. 8.1. ст. 8, п. 19.2. ст. 19 цього закону нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу фізичних осіб від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Інших критеріїв, за якими визначається податковий агент, даний закон (крім п.12.5.ст.12 Закону України) не містить, тобто даний перелік зобов'язань є вичерпним, взаємопов'язаним і послідовним.
Платниками даного податку згідно п. 2.1 ст. 2 цього закону є резиденти (фізична особа, яка має місце проживання в Україні), які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземного походження.
Що стосується операцій з продажу або обміну об'єкта нерухомого майна то особливості їх оподаткування визначені ст. 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час укладення договорів купівлі-продажу 12.07.2005р.), відповідно до п. 11.3 якого встановлено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку передбаченому ст. 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.
Згідно п.п. 11.1.1. п.11.1 ст. 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід, отриманий платником податку від продажу об'єкта нерухомого майна оподатковується за ставкою 1%, частина доходу від продажу об'єкта нерухомості, площа якого перевищує 100 квадратних метрів, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, а саме 5 % від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом. Разом з тим, у відповідності до Прикінцевих положень даного Закону п.п. 22.1.5 п. 22.1 ст. 22 стаття 11 набирає чинності з 1 січня 2006 року в частині оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна.
Порядок оподаткування операцій з відчудження нерухомого майна фізичними особами на час укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна між ОСОБА_1 та ТОВ «Родина Тарашевських» від 12.07.2005р. регулювався Декретом Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян», у відповідності до ст.. 2 якого об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно ст.. 5 Декрету, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності.
Однак, укладаючи договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості з ТзОВ «Родина Тарашевських» ОСОБА_1 діяла як фізична особа, а не суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджено безпосередньо договорами від 12.07.2005р. та встановлено з документів, надісланих на вимогу суду приватним нотаріусом ОСОБА_4, якими є зокрема договори купівлі-продажу від 16.03.2004р., укладені між ТзОВ «Галіція-Транс» та громадянкою ОСОБА_1, на підставі яких ОСОБА_1, як фізична особа, набула право власності на нерухоме майно, що було в майбутньому відчуджене ТзОВ «Родина Тарашевських».
Дії ОСОБА_1 як фізичної особи при відчуджені об'єктів нерухомості, що є предметом договорів купівлі продажу від 12.07.2005р. підтверджено і самим податковим органом в довідці № 133/17-02/14029912 від 16.10.2006р., складеної за результатами планової виїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, дотримання вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р., в п. 2.11 розділу 2 якої вказано, що ТОВ «Родина Тарашевських» придбало нежитлові приміщення в фізичної особи ОСОБА_1, згідно договору купівлі-продажу від 12.07.2005р. загальною площею 1226 кв.м., оплата за які проводилася на підставі платіжних доручень на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_1
У відповідності до довідки № 313 від 09.10.2007р., виданої приватним нотаріусом ОСОБА_4. за вчинення нотаріальних дій, а саме посвідчення договорів купівлі-продажу приміщень за реєстрами №№ 8089, 8093 стягнено плати по договору купівлі-продажу приміщення за № 8089 - 25 010 грн., в т.ч. державного мита -24 598,46 грн.; по договору купівлі-продажу приміщення за № 8093 -12 930 грн., в т.ч. державного мита 12 714,84 грн., а відтак сума, виручена з продажу об'єктів нерухомості фізичною особою ОСОБА_1 не включається до сукупного оподатковуваного доходу, що є об'єктом оподаткування, згідно Декрету КМ «про прибутковий податок з громадян».
2/ Щодо податкового повідомлення -рішення 61779/0003711704/0 від 04.10.2007р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 139426,50 грн. по податку на додану вартість, з якої 92951 грн. складає суму основного платежу за порушення ст. 2, п. 4.1. ст. 4, пп. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6., пп. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 та п. 9.4. ст. 9 Закону про ПДВ та 46475,50 грн. штрафних санкцій застосованих згідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17. Закону 2181, відповідно до якої у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Податкова інспекція стверджує, що позивачем в ІІІ кварталі 2005р. одержано 2281172,34 грн. прибутку від реалізації нерухомого майна ТзОВ "Родина Тарашевських", чим порушено п. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування", у зв'язку з перевищенням підприємцем обсягу 500000 грн. виручки з причини не включення в звіт єдиного податку коштів від продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим позивач в третьому кварталі 2005р. повинен оподатковуватися на загальній системі оподаткування. Дані твердження інспекції є помилковими, оскільки:
- згідно п. 2.1. ст. 2. Закону про ПДВ, для визначення особи -платника ПДВ, необхідною умовою є обсяг оподатковуваних операцій податком на додану вартість визначений даним законом;
- як зазначено в акті перевірки позивач, в 2005р. перебував на спрощеній системі оподаткування, а згідно ст. 6. Указу Президента суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, сплата якого передбачена Законом про ПДВ, тобто здійснювані ним операції в зазначений період не оподатковувалися податком на додану вартість;
- відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку ст. 9. даного закону;
- згідно підп. «а» п. 9.6. ст. 9 Закону про ПДВ, заява про реєстрацію платником ПДВ подається податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно підпунктом 2.3.1.п.2.3.ст.2 цього закону, не пізніше 12 календарних днів з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначених даним пунктом, а саме коли загальна сума від здійснених операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим законом, сукупно перевищує 300000 гривень без врахування ПДВ (в редакції закону від 25.03.2005р.). Матеріалами справи доведено, що таку суму платник не отримував у 2005 року, а тому підстав для подання заяви на реєстрацію платником ПДВ у нього не було.
Доводи інспекція про те, що підприємцем занижено обсяг виручки в ІІІ кварталі 2005р. на 2281172,34 грн., отриманих від реалізації нерухомого майна, судом відхиляються, так як з матеріалів справи випливає, що приміщення площею 1226,0 м2 та 420,60 м2 реалізовані Товариству з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" (Покупець) фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) згідно договорів купівлі-продажу від 12.07.2005 року за адресою АДРЕСА_2. Дані договори посвідчені Приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 8089 та № 8083.
Плановою виїзною документальною перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, дотримання вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" Товариством з обмеженою відповідальністю "Родина Тарашевських" за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р., результати якої оформлені довідкою № 133/17-02/14029912 від 16.10.2006р., підтверджено, що товариством придбано нежитлові приміщення в фізичної особи ОСОБА_1 та проведено оплату згідно платіжних доручень № 1 від 29.07.2005р., № 1986 від 01.09.2005р., № 2052 від 30.09.2005р. та № 20 від 01.11.2005р. на розрахункових рахунок приватного підприємця ОСОБА_1.
Податкова інспекція не довела протиправність дій ОСОБА_1 щодо зарахування на її розрахунковий рахунок як Суб'єкта підприємницької діяльності коштів отриманих від реалізації нерухомого майна згідно договорів купівлі-продажу від 12.07.2005р..
При таких обставинах, податкова інспекція не довела належними доказами правомірність визначення підприємцю податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та штрафних санкціях, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної держаної податкової інспекції № 0003721704/0 від 04.10.2007р. яким Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 44254,03 грн.
3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної держаної податкової інспекції № 0003711704/0 від 04.10.2007р. яким Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 139426,50 грн. (з яких сума податкового зобов'язання за основним платежем становить 92951 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -46475,50 грн.).
3.Повернути з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 грн. сплаченого державного мита.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.
Суддя