ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
4 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 5 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 7 вересня 2006 року у справі №22а-386 за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про перерахунок пенсії, -
В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому просив:
- признати дії посадових осіб УМВС України в Херсонській області по перерахунку пенсії в квітні 2005 року - неправомірними;
- зобов'язати УМВС України в Херсонській області перерахувати його пенсію з 01.01.2005р. з урахуванням положень Закону України від 15.06.2004 року №1769-1V, додатково включивши в розрахунок грошового забезпечення для обчислення пенсії щомісячну доплату від суми належної пенсії в розмірі 50 відсотків.
Постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 5 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 7 вересня 2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Справа № К-31575/06 Доповідач: Леонтович К.Г.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач перебував на службі в управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, а під час її проходження мав право на пенсію за вислугу років.
Спірна надбавка йому призначена не була.
Відповідно до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 15.06.2004р. встановлено, що пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Пунктом 2 прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року -100 відсотків перерахованої пенсії.
Пунктом 3 Указу Президента України від 04.10.1996 року №926 “Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» з наступними змінами керівникам органів внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що зазначена надбавка законодавством не передбачена як обов'язкова, її призначення є правом, а не обов'язком керівників органів внутрішніх справ в межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, оскільки вказану надбавку позивач не отримував на день виходу на пенсію, то суди прийшли до обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні позову.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 5 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 7 вересня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: