Іменем України
04 квітня 2011 року справа № 5020-153/2011
За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Інвестстрой”
(99007, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 2, оф. 9)
про стягнення у розмірі 160898,66 грн,
Суддя Шевчук Н.Г.
За участю представників:
позивача -ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 10.12.1996;
відповідача -Кізюк М.В., наказ № 01/12-09К від 01.12.2009.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Інвестстрой” про стягнення 160898,66 грн., з яких: заборгованість з орендної плати -133513,23 грн. за період з березня 2009 року по липень 2010 року, пеня у розмірі 27385 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо внесення орендної плати.
В процесу розгляду спору позивач зменшив позовні вимоги щодо стягнення пені, а саме просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13296,48 грн. (арк. с. 61-63).
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. с. 33).
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
01.03.2009 між позивачами (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладений договір оперативної оренди № 008-О (далі -Договір) (арк. с. 11-13).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передає у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення площею 83,30 кв.м., яке знаходяться за адресою: місто Севастополь, вул. Паршина, 2 (цокольний поверх).
Згідно з пунктом 6.1 Договору орендна плата розраховується виходячи з ціни оренди 88,00 грн. за 1 кв.м.. Вартість оренди за один місяць складає 7330,40 грн. При сплаті орендної плати, окрім першого місяця оренди, орендна плата збільшується з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Розрахунки між сторонами за даним договором проводяться шляхом обов'язкової 100% передоплати за наступний календарний місяця оренди приміщення з перерахуванням грошових коштів на рахунок Орендодавця не пізніше 30-го числа місяця, що передує місяцю, в якому приміщення буде знаходитися в оренді (пункт 6.2).
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що договір вступає в силу з 01.03.2009 та діє до 31.12.2009.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У зв'язку з відсутністю заперечень наймодавця, а також тим, що матеріали справи підтверджують орендні правовідносини за період з березня 2009 року по липень 2010 року, суд вважає договір оренди від 01.03.2009 таким, що був продовжений на строк, який був раніше встановлений договором.
По акту приймання-передачі від 01.03.2009 позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення загальною площею 83,3 кв.м., які знаходяться за адресою: місто Севастополь, вул. Паршина, 2 (арк. с 15).
Умови договору оренди від 01.03.2009 виконані позивачем належними чином, що підтверджується актами (арк. с. 16-32) та не оспорюється відповідачем.
На підставі вказаного Договору за період з березня 2009 року по липень 2010 року відповідачем не сплачувалась орендна плата, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 133513,23 грн.
Докази оплати відповідачем вказаної заборгованості на день прийняття цього рішення відсутні.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Таким чином, з урахуванням викладеного суму заборгованості у розмірі 133513 грн., суд вважає такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми невиконаного зобов'язання за кожний день допущеної прострочки (пункт 6.4 Договору).
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13296,48 грн.
Перевіривши розрахунок пені суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Інвестстрой” (99007, місто Севастополь, вулиця Хрустальова, 2, оф. 9, ідентифікаційний код 34464593, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість у розмірі 133513,23 грн. (сто тридцять три тисячі п'ятсот тринадцять грн. 23 коп.), пеню у розмірі 13296,48 грн. (тринадцять тисяч двісті дев'яносто шість грн. 48 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1468,09 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят вісім грн. 09 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис) Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 11.04.2011.